30-річна американка Ребекка Мацировська, відома під позивним "Бека", в березні 2022 року подолала понад вісім тисяч кілометрів, щоб приїхати до України з Ноксвіла, розташованого в штаті Теннессі.
Щойно вона побачила новини про початок повномасштабного російського вторгнення - одразу вирішила, що має допомогти українцям. До того її єдиним зв'язком зі слов'янами було прізвище колишнього чоловіка, прадід якого був поляком.
Протягом більше десяти років Ребекка займала посаду фельдшерки в США. Вона також періодично віддавала свій час на волонтерство як медичний працівник у країнах з економічними труднощами, зокрема у Венесуелі, Мексиці та Гаяні.
Наразі Бека виконує обов'язки парамедикині у 53-й окремій механізованій бригаді, що носить ім'я князя Володимира Мономаха. Вона активно працює з військовими на напрямку Торецька.
Ми спілкувалися через відеозв'язок під канонаду артилерії. На початку розмови Бека попередила, що чергує на стабпункті, куди в будь-який момент можуть привезти поранених. Так і сталося. За 30 хвилин розмови вона відключилася, щоби надати допомогу постраждалим бійцям.
Ми знову змогли зв'язатися через кілька днів. Розмова відбувалася англійською, але Бека час від часу вставляла українські та російські слова. Наприклад, згадуючи про пережиті в війні моменти, вона іноді вражено вигукувала: "It's пизд*ць".
Російські інформаційні кампанії постійно "знищують" Ребекку, характеризуючи її як найманця з США. Уперше про "ліквідацію" парамедикині було оголошено росіянами в грудні 2022 року в Бахмуті, що знаходиться на Донеччині.
Спершу я була приголомшена, а потім мене охопило обурення. Чи дійсно виглядає так, ніби я мертва? Я жива, ви, недоумки!
Одного разу росіяни стверджували, що я - жінка-снайпер. Вони заявили, що знищили відому американську снайперку. Я була в шоці: "Що за нісенітниця? Що ви, в біса, творите?!" Це абсолютно абсурдно.
Зараз я не зважаю на такі "новини". For me this is just ху*ня, - каже Бека.
Ребекка Мацировська розповіла "Українській правді", чому вирішила приєднатися до українського війська на початку великої війни, як долає мовний бар'єр у спілкуванні з побратимами та чим її вражають українці.
Вперше про російську агресію проти України Ребекка дізналася від українців, з якими співпрацювала в США, приблизно у 2016 році. Вони ділилися оповідями про репресії в Радянському Союзі, боротьбу України за свою незалежність, Революцію гідності та анексію Криму й частини Донбасу, розповідаючи про те, як ці події вплинули на їхнє життя. Ребекка була вражена історією України.
В 2021 році українські знайомі Ребекки почали хвилюватися через скупчення російських військ на кордоні і можливе повномасштабне вторгнення. Новина про початок великої війни в Україні застала Беку на робочому місці - в лікарні.
- Я не могла уявити, що це відбувається на моїх очах! - з хвилюванням згадує Ребекка. - Весь світ спостерігав, але ніхто не кинувся на допомогу відразу, адже Україна не є членом НАТО. Тоді я зрозуміла, що повинна зробити щось для українців. Особливо враховуючи мій досвід роботи в стресових умовах.
В березні Ребекка надіслала Міністерству охорони здоров'я України офіційний запит на роботу. І майже відразу отримала дозвіл.
Тоді вона повідомила своєму керівнику про намір використати накопичені за кілька років відпустки — близько десяти тижнів — для того, щоб поїхати на допомогу українцям. Це рішення не викликало подиву у начальниці лікарні. "Я знала, що ти так вчиниш. Чекала, коли ти зізнаєшся, що вирушаєш до України," — підтримала її керівниця.
Родина Беки, зокрема її брат і невістка, не були здивовані її рішенню. Вони навіть не уявляли, що смілива дівчина зуміє спостерігати за війною між Росією та Україною, перебуваючи на іншому континенті.
Медикиня зібрала речі та вирушила до України.
Коли я прибула, усвідомила, що не зможу повернутися додому, поки не зроблю все можливе для підтримки українців у боротьбі проти російської агресії.
Не має значення, ким ти є — українцем, американцем чи європейцем. Ти не маєш права залишатися байдужим до української трагедії і робити вигляд, що все в порядку. Усі повинні зібратися разом, щоб покласти кінець війні.
Спочатку Ребекка планувала працювати в тиловому госпіталі, але дізналася, що на фронті не вистачає парамедиків, тому приєдналася до військових.
Звісно, вона не повернулася в США за 10 тижнів.
Читайте також: Бойові подвиги предків. Як нащадок шведа під Полтавою сприяє перемозі над Росією, в той час як Путін мріє про "велич" Петра I.
Бека вирішила не приєднуватися до міжнародного легіону, оскільки усвідомлювала, що це означає взаємодію лише з іноземними військовими. "Я прагнула співпрацювати зі своїми співвітчизниками - українськими солдатами", - підкреслює вона.
Ребекка розпочала свою кар'єру парамедика в 36-й бригаді морської піхоти.
- Я була першою іноземною громадянкою, яка отримала блакитний берет. Це була честь для мене!
Перший позивний у неї з'явився під час роботи з морськими піхотинцями. Власники блакитних беретів жартома називали дівчину Маммі.
Коли хлопці отримували травми чи стикалися з труднощами в здоров’ї, вони завжди приходили до мене за допомогою. Один із них зауважив: "Якщо у нас виникають проблеми, просто дзвонимо мамі, і вона вирішить всі питання". Це спочатку виглядало як жарт, але з часом стало нормою. Мене всі почали кликати Маммі. Зараз це здається кумедним, але раніше я навіть почувалася трохи ображеною, адже всі мали класні позивні, такі як "Куля", "Байкер", "Гонщик", "Привид", а я була просто Маммі, - усміхається вона.
Під час однієї з перших евакуацій Ребекка надавала допомогу військовому з важким пораненням. На той момент його сім'я перебувала в оточеному росіянами Маріуполі.
Цей юнак отримав важкі поранення, але, незважаючи на це, проголосив: "Просто накладіть мені гіпс і дайте можливість повернутися на фронт. Я не в змозі врятувати свою родину, але мушу продовжувати боротьбу за Україну". Ця розповідь справила на мене глибоке враження.
Під час роботи з морськими піхотинцями на Донеччині, Бека зустрілася з військовими 53-ої бригади. Як парамедикиня, вона активно долучилася до евакуації поранених. Їхня дружба розвивалася дуже швидко, і саме тому Ребекка вирішила підписати контракт саме з 53-ю ОМБр.
- Морські піхотинці переїжджали на Херсонський напрямок і кликали мене з собою. Однак я сказала: "Хлопці, ви стали для мене дуже близькими. Але 53 бригада - це моя сім'я". Я залишилася з ними в Авдіївці.
Ознайомтеся також з матеріалом: "Страх відчувають усі, але важливо рухатися вперед". Як морські піхотинці обороняли Миколаїв і наразі просуваються на територію Херсонщини.
Ребекка одразу попередила нових побратимів, що більше не хоче бути Маммі. І попросила називати її просто Бекою.
Усі мої друзі та рідні кличуть мене Бека. Солдати зазвичай вживають це ім'я, але часом звертаються до мене як Бекусік або Бекічка. Це звучить надзвичайно мило.
Під час ротацій у Авдіївці бригада постійно поповнювалася свіжими бійцями. Ребекка займалася навчанням новачків тактичній медицині. Їй доводилося майже безперервно виконувати обов'язки медика на стабілізаційному пункті або під час евакуацій, а також бути інструктором на полігоні.
Після Авдіївки ми вирушили до Нью-Йорка. Не можу детально описувати, але це був справжній хаос. Тепер ми знаходимося неподалік від Торецька.
Практично всі населені пункти Донеччини, де я колись проживала разом зі своїми військовими, опинилися під окупацією. Кожного разу, коли ми переїжджаємо і заселяємося в нове житло, я завжди починаю з того, що збираю всі фотографії, малюнки та інші важливі речі в одну коробку і ховаю їх у надійне місце. Я щиро вірю, що українські родини знову повернуться до своїх домівок.
Проте наразі більшість будівель, в яких Ребекка проживала разом із військовими та організовувала медичні пункти, або були захоплені, або зруйновані внаслідок бомбардувань російськими військами.
Ознайомтеся також з матеріалом: "Війна - це величезне село: ми знаємо, хто де знаходився та чим займався". Розповідь про бойову медичку на прізвисько Мауглі.
- Я люблю свій армійський колектив, бо ми бережемо одне одного, який би жах навколо не відбувався.
Згадую момент, коли ми вирушали на позицію. Я була в бронежилеті, касці і в повному бойовому спорядженні. Сержант помітив мої холодні руки і закричав: "Стоп! Зупиніть автомобіль! Повертаємося назад!". Ми швидко повернулися, щоб взяти мені теплі шкарпетки і рукавички, а потім знову виїхали на позицію.
Бека була неабияк вражена, дізнавшись, що в Україні люди одягають шапки, коли температура знижується. Її товариші порадилися, адже якщо вона цього не робить, вони починають сваритися.
Ребекка відчуває ще більший подив, коли їй забороняють підіймати важкі предмети. У США вона була звикла самостійно справлятися з усім, тоді як в Україні навіть поранені солдати готові прийти на допомогу. В українському війську їй не доводилося стикатися із сексизмом та зневажливим ставленням з боку чоловіків.
Досліджуйте також: Білорус з відзнакою. Як спортсмен, що брав участь у двох Олімпійських іграх, перетворився на волонтера в Україні.
Парамедикині подобається, що українці використовують зменшені форми імен. Наприклад, Іван - Ваня, Олександр - Саша, Олексій - Льоша. Спочатку вона дуже плуталася, думала, що неправильно запам'ятала ім'я, але згодом звикла.
- Цікаво спостерігати, як люди знайомляться. Спочатку Олександр, потім Саша, а згодом: "Саня, бл*дь" (сміється).
Найбільше Беку дратує, що побратими завжди додають воду в мило, яке закінчується, замість того, щоби купити нове.
- Я намагаюся це виправити. Кажу: "Хлопці, я піду в магазин і куплю нам нове мило, коли воно закінчиться. Не наливайте в пляшку воду, добре?". Я - медсестра і знаю, що нове мило бореться з мікробами краще, ніж мильна вода.
- Ви колись пробували вивчати українську мову? - питаю я.
- Канєшна, - переконливо відповідає Ребекка.
Переважна частина військових, з якими вона взаємодіє, розмовляють російською, оскільки походять із Луганщини та Донеччини. Внаслідок цього Бека має кращі навички в російській мові, ніж в українській. Проте щодня вона намагається знайти бійців, які говорять українською, щоб опанувати кілька нових слів.
Не так давно я дізналася значення слова "цікаво". Раніше я чула його безліч разів і вважала, що воно означає "це кава". Але виявилося, що "цікаво" перекладається як "interesting".
Протягом більше двох років на фронті Ребекка опанувала навички подолання мовного бар'єру. Спілкуючись зі своїми товаришами по службі, вона використовує мішанину англійської, російської та української мов. Хоча вона добре розуміє терміни, пов'язані з тактичною медициною, розмови на повсякденні теми поки що даються їй з труднощами.
Я не примушую нікого вивчати англійську. Я перебуваю в Україні, тому маю спілкуватися мовою тих, хто мене оточує.
На мою думку, обговорення мовних аспектів стане можливим лише після нашої перемоги у війні. Наразі наш пріоритет — захистити Україну та її мову.
Бути патріотами в тилу легко. Приїжджайте на Донеччину і розмовляйте українською. Приїжджайте воювати, а потім розповідайте військовим, якою мовою їм треба говорити.
З моменту прибуття Беки в Україну, її музичний плейлист значно розширився новими українськими композиціями. Вона просто закохалася в мелодію гімну України та "Пісню про рушник". Щодня вона насолоджується музикою гурту Kozak System і творчістю Клавдії Петрівни.
Маю велику любов до "Щедрика", твору композитора Миколи Леонтовича. Я неодноразово відвідувала його рідне місто - Покровськ у Донеччині, яке зараз потерпає від руйнувань, завданих російською агресією.
Ознайомтеся також: Істинний Сенцов. Сторінка з життя режисера та бійця з неабиякою витривалістю.
Я б хотіла, щоб кожен українець побачив хоча б одне село, розташоване поблизу фронту. Провести їх у домівки, де колись жили родини, поки війна не позбавила їх цієї можливості. У цих оселях ще можна знайти книги на полицях, одяг, що висить у шафах. Але люди змушені були залишити свої домівки, адже Росія знищила все.
#Теннессі #Українська мова #Російська мова #Україна #Росія #Українська правда #Бригада #Росіяни #Репресії #Радянський Союз #Донецька область #Європа #Українці #Крим #Херсонська область #Луганська область #Маріуполь #Північна та Південна Америка #Володимир Путін #Торецьк #НАТО #Бахмут #Покровськ, Україна #Нью-Йорк #Військова окупація #Венесуела #Володимир Великий #Американці #Мило. #Авдіївка #Морська піхота #Екстрена евакуація #Англійська мова #Дідусь. #Пропаганда в Російській Федерації #Донецький вугільний басейн #Українська криза #Шведи #Міністерство охорони здоров'я (Україна) #Історія України #Петро І #Полтава #Мексика #Гайана #Олег Сенцов #Микола Леонтович #Козацька система