Кількість мешканців Німеччини, які підтримують військову допомогу Україні, за останній рік дещо зменшилася. Згідно з результатами опитування, проведеного інститутом Verian на замовлення німецького Фонду імені Кербера (Körber-Stiftung) і опублікованого 12 листопада, 57% німців висловлюють підтримку такій ініціативі. Це на дев'ять відсоткових пунктів менше порівняно з минулим роком. Водночас 45% респондентів вважають, що війна Росії проти України є найбільшим геополітичним викликом.
Близько половини (47 відсотків) респондентів виступають за те, щоб Україна продовжувала боротьбу доти, доки не поверне всі окуповані сусідньою країною території. При цьому 43 відсотки опитаних вважають, що Києву треба попрощатися з частиною своєї міжнародно визнаної території і таким чином намагатися завершити війну.
Щодо конфлікту в Україні існує чітка різниця в поглядах між західними та східними регіонами Німеччини. У східних землях 52% населення підтримують ідею відмови від територій, тоді як 38% виступають за продовження боротьби. Натомість у західних регіонах ці цифри становлять 40% та 49% відповідно.
Читайте також: Кордони 1991 або реалії 2022: без територіального компромісу війну не завершити?
Частка жителів ФРН, які виступають за активне залучення Берліна до вирішення міжнародних криз, склала 46 відсотків і тим самим досягла піку від початку серії опитувань із зовнішньої політики. При цьому 71 відсоток респондентів уточнюють, що хотіли б бачити активну дипломатичну роботу, 15 відсотків підтримують розширення фінансової допомоги кризовим регіонам і лише 10 відсотків виступають за більш активну військову участь ФРН.
Концепція Німеччини як провідної військової сили в Європі поступово втрачає підтримку серед населення країни. У 2023 році 71% респондентів висловлювалися на користь цієї ідеї, тоді як тепер їх кількість зменшилася до 65%. Багато опитаних не відчувають занепокоєння щодо можливого зниження оборонних зобов'язань Вашингтона на міжнародній арені в разі перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у США.
Результати голосування в США мають негативний вплив на стосунки між Берліном і Вашингтоном, вважає переважна більшість опитаних (79%). Зокрема, 45% респондентів вважають, що переобрання республіканця принесе "швидше негативні" наслідки для Німеччини, тоді як 34% оцінюють їх як "дуже негативні". Водночас 12% упевнені, що повернення Трампа до президентства може стати "швидше позитивним" для Берліна, і лише 5% мають впевненість у позитивних наслідках цього сценарію.
Такий скепсис висловили прихильники переважної більшості політичних сил за винятком прихильників правопопулістської партії "Альтернатива для Німеччини", з яких більше половини (59 відсотків) бачать позитивні перспективи щодо обрання Трампа.
Оголошені канцлером Олафом Шольцем (Olaf Scholz) подальші поставки зброї Ізраїлю, що веде військові операції проти радикальних рухів ХАМАС та "Хезболла", викликали неприйняття серед німців. Більшість респондентів (79 відсотків) не бажають оборонної підтримки Ізраїлю з боку Берліна.
Приблизно 64% респондентів вважають, що Німеччина повинна взяти на себе роль посередника між ізраїльською стороною та ХАМАСом, який визнано терористичною організацією в Європейському Союзі та США. Крім того, 87% опитаних висловили підтримку продовженню гуманітарних поставок для населення Сектора Гази.
#Дональд Трамп #Республіканська партія (США) #Україна #Росія #Вашингтон, округ Колумбія #Київ #Німеччина #Європа #Білий дім #Ізраїль #Європейський Союз #Німці #ХАМАС #Сектор Газа #Західна Німеччина #Берлін #Зовнішня політика #Компроміс #Терористична організація #Олаф Шольц #Хезболла #Гуманітарна допомога #Канцлер #Альтернатива для Німеччини