Новий олігарх чи Курченко-2? Хто ж такий Максим Кріппа і звідки у нього фінансові ресурси?

В Україні налічується лише шість осіб із прізвищем Кріппа, згідно з інформацією, наданою генеалогічним товариством "Рідні". Один з них, Максим Кріппа з Києва, за останній рік викликав значний резонанс серед ділових кіл.

На початку він інвестував до 100 мільйонів доларів у столичний бізнес-центр "Парус", а в процесі приватизації за 70 мільйонів доларів придбав готель "Україна", розташований на Майдані Незалежності. "Такі активи не купують випадкові особи", - зазначає в бесіді з журналістом ЕП один з екс-міністрів.

Протягом кількох років до значних угод активи непублічного підприємця зросли за рахунок кіберспортивної команди NAVI, розробника гри S.T.A.L.K.E.R., готелю "Дніпро" в Києві, бази відпочинку в Конча-Заспі, а також марини для яхт на Дніпрі.

В ході підготовки цієї статті про Кріппу ЕП виокремила два найімовірніших джерела походження його коштів: або він заробив сотні мільйонів доларів на діяльності онлайн-казино, або виступає номінальним покупцем активів для впливових людей.

Улітку 2023 року в Україні була заснована нова медіагрупа під назвою Media Council. Її власницею стала Тетяна Снопко, яка також володіє інтернет-ресурсом "Главком" та медіахолдингом "Економіка+". До складу останнього входять такі видання, як Delo.ua, ТОП-100, Wo.mo та Marketing Media Review.

Протягом понад восьми років вона виконувала роль комунікаційного спеціаліста для бізнесмена Максима Полякова та його компанії Noosphere Ventures Partners, а також надавала консультації його бізнес-партнеру Максиму Кріппі щодо стратегій інформаційної політики.

Журнал Forbes відзначив, що ще у 2022 році колеги-журналісти намагалися знайти роботу для Снопко в Чехії, але вже через рік вона стала власницею великих медіа-ресурсів. У той же час, джерела в медіа-середовищі повідомили, що за угодами з придбання новинних сайтів насправді стоїть бізнесмен Кріппа, а Тетяна, за словами деяких, є лише формальною власницею цих активів.

Снопко не надала коментарів редакції ЕП на їхнє запитання. Проте, у відповідях на запити інших засобів масової інформації вона відкинула будь-яку причетність Кріппи до придбання вказаних медіаактивів.

Після зміни власника Delo.ua і "Главком" почали публікувати рекламні новини NAVI, Кріппи і його фонду MK Foundation. На своїх особистих сторінках у Facebook та Twitter Снопко активно "лайкає" та репостить дописи NAVI та MK Foundation.

Згідно з інформацією, отриманою від ЕП, після того як "Главком" та "Економіка+" були куплені, Кріппа проводив перемови щодо можливості придбання видань Mind і Liga.net, але ці спроби не дали позитивного результату.

ЕП намагалася зв'язатися з Кріппою, використовуючи кілька українських номерів, що є в розпорядженні редакції, але в усіх випадках абонент виявився "не в мережі". Жоден з цих номерів не зареєстрований у жодному з месенджерів.

У прес-службі Кріппи зазначили, що підприємець не веде особистих розмов з журналістами. У письмових відповідях на запити ЕП він підтвердив, що не пов'язаний з вказаними медіа і не має намірів придбати їх у майбутньому.

"У найближчому майбутньому я не планую купувати жодні медіа або вкласти в них кошти. Це не входить до моїх інвестиційних пріоритетів," - зазначено у відповіді.

У липні 2022 року Кріппа привернув увагу широкої аудиторії, ставши власником відомого кіберспортивного клубу Natus Vincere (NAVI), який здобув титул чемпіона світу. Процес передачі прав на NAVI тривав протягом чотирьох років — з 2018 по 2022 рік.

НВІ був заснований і належить Олександру Кохановському, чия компанія "Смартленд" у 2020 році виграла аукціон на придбання готелю "Дніпро" в серці Києва, заплативши державі 1,1 мільярда гривень. ТОВ "Смартленд" зареєстроване в будівлі, яка належить Кріппі.

"Комп'ютерні ігри завжди були моєю пристрастю з дитинства, а тепер це також один з найперспективніших напрямків для інвестування. Тому я найбільше зосереджений на розвитку таких компаній, як кіберспортивна організація NAVI, україномовна студія кіберспортивних трансляцій Maincast та розробник гри S.T.A.L.K.E.R. GSC Game World," - зазначив Кріппа в коментарі для ЕП.

У 2015 році Кріппа балотувався до Київської міської ради від "Самопомочі". В рамках передвиборчої кампанії він опублікував компліментарне інтерв'ю у виданні Gazeta.ua, з якого стало відомо кілька біографічних фактів про нього.

"Киянин у третьому поколінні. Правозахисник і підприємець, який розробляє інтелектуальні продукти... Завжди залишаючись аполітичним, Максим Кріппа раптово зацікавився ідеями нової політичної сили — Об'єднання "Самопоміч". У певний момент він усвідомив, що готовий прийняти на себе відповідальність за добробут киян", - йшлося у вступі до інтерв'ю.

У документі зазначалося, що Кріппа здобув три вищих освіти та на 2015 рік сприяв створенню не менше 2 тисяч робочих місць.

На офіційному веб-ресурсі "Самопомочі" було розміщено одну з небагатьох доступних публічних фотографій Кріппи разом із частковою біографією. У матеріалі зазначалося: "Засновник численних компаній, що функціонують в галузях агробізнесу, нерухомості, мобільного зв'язку, інформаційних технологій та комп'ютерних наук". Пізніше інтерв'ю та біографічні дані були видалені з сайтів, проте вони залишилися в архівних записах.

У 2022 році Кріппа став власником ТОВ "СЛВ-П", яке володіє ключовим активом — причалом для паркування яхт на набережній Дніпра. Це місце має чудовий вигляд з Південного мосту та з оглядового майданчика Ботанічного саду імені Гришка.

У січні 2023 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснив продаж ресторану та будівель бази відпочинку в Конча-Заспі, що під Києвом, за 311,11 млн грн компанії "Мідал" Кріппи. До угоди також увійшли три земельні ділянки з загальною площею понад один гектар.

Найзначнішою угодою в галузі нерухомості для бізнесмена стало придбання бізнес-центру "Парус" у листопаді 2023 року, яке здійснив народний депутат від ОПЗЖ Вадим Столар. За оцінками Forbes, вартість угоди могла коливатися в межах 80-100 мільйонів доларів.

У вересні 2024 року компанія Кріппи стала переможцем аукціону, організованого Фондом держмайна, на придбання готелю "Україна", запропонувавши суму в 2,5 мільярда гривень. Додатково, бізнесмен сплатив державі 500 мільйонів гривень у вигляді податку на додану вартість.

Кріппа тричі виконував обов'язки помічника народних депутатів на волонтерських засадах. Він співпрацював з Іваном Боким від Соціалістичної партії в період з 2006 по 2007 рік, а також з Валерієм Бабенком і Русланом Лук'янчуком (обидва з БЮТ) у 2007-2012 роках. Згідно з інформацією, опублікованою УП, двоє останніх були частиною групи впливу, очолюваної Олександром Турчиновим.

Кріппа мешкає у найвищій будівлі планети – Бурдж Халіфа. Принаймні, коли мова йде про реєстрацію нових юридичних осіб, згідно з інформацією від YouControl, він зазначає адресу саме цього хмарочоса в Дубаї.

У 26 років, що співпало з 2003 роком, Кріппа розпочав свою підприємницьку діяльність у Києві. Його фірма "УМТС" зосередилася на гуртовій торгівлі. У 2006 році він заснував три нові компанії в Броварах, які спеціалізувалися на ресторанному бізнесі.

У період з 2010 по 2014 рік Кріппа створював підприємства, що спеціалізувалися на комп'ютерному програмуванні та роботі в галузі телекомунікацій.

У своїх письмових відповідях на запитання Європейської правди Кріппа зазначив, що його статки виникли завдяки "успішним інвестиціям" в сфери нерухомості, інформаційних технологій, розробки ігор та кіберспорту. "Я займаюся підприємництвом протягом 25 років і вклав кошти в численні проекти як в Україні, так і за її межами."

У початку 2000-х я розпочав свій перший бізнес, який був зосереджений на оптовій та роздрібній торгівлі мобільними телефонами і послугами стільникового зв'язку. Це був досить вигідний напрямок у той час. Я працював як офіційний представник "Київстар GSM" і управляв мережею магазинів мобільних телефонів та сервісних центрів по всій Україні. Завдяки цьому бізнесу я здобув свій перший капітал, який згодом вкладав у проекти в сфері інформаційних технологій та розробки ігор", - поділився своїм досвідом підприємець.

До купівлі "Паруса" і виходу в обмежену публічність за запитом "Максим Кріппа" у Google можна було знайти переважно набір випадкових речень, де запитуваний був "вулканологом", футболістом збірної Аргентини та фермером.

Кріппа активно займався формуванням своєї репутації в онлайн-просторі, заповнюючи пошукові результати фальшивими статтями, що містять ключові слова. В Реєстрі судових рішень ЕП виявила декілька справ, у яких він звертається до суду з проханням визнати певну інформацію на деяких веб-сайтах недостовірною та зобов'язати відповідачів її видалити.

Чому він це робив? Можливо, він прагне розірвати зв'язки з російською мережею онлайн-казино "Вулкан". Згідно з даними ЕП, у 2011 році Кріппа придбав операторів онлайн-казино GMS (бренд VULKAN) та GGS, співпрацюючи з росіянами Рустамом Гільфановим, Костянтином Ляшенком і Сергієм Токарєвим. У 2012 році до них приєднався Максим Поляков, який є громадянином Великої Британії.

Внаслідок бізнес-конфліктів та продажу часток деякими співвласниками, структура володіння компаніями зазнавала численних змін. Як результат, Кріппа та Поляков отримали по 50% в GMS і вийшли зі складу власників GGS.

Казино "Вулкан" працює і в Україні. За даними системи Opendatabot, торгові марки Casino Vulkan, Vulkan Loto, Vulkan Slots в нашій країні належить кіпрській компанії Dareos LTD. В Росії торгова марка "Вулкан" зареєстрована на компанію з майже ідентичною назвою - Dareos Holding LTD.

Ліцензію Комісії з регулювання азартних ігор на діяльність казино під брендом VULKAN CASINO отримала ТОВ "Конкуерор". Кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Конкуерор" є Станіслав Руденко, свідчать дані системи Youcontrol. За інформацією джерел ЕП у правоохоронних органах, Руденко є пов'язаною з Кріппою особою і виступає номінальним власником "Конкуерора".

До 2021 року бенефіціаром ТОВ "Конкуерор" виступав кіпрський резидент Теодорос Теодороу. Ця ж особа заснувала компанію "Новолоджик", а її керівником у період з 2010 по 2015 рік був Кріппа.

У період 2016-2017 років Служба безпеки України проводила розслідування щодо можливого залучення Кріппи і Полякова до протизаконної діяльності в галузі азартних ігор. Згідно з даними судового реєстру, лудомани мали доступ до цих послуг на веб-сайтах www.casino-velcam.com, www.vulkan-russia.com та www.vulcanoriginals.com.

В коментарі ЕП Кріппа визнав, що мав стосунок до азартного бізнесу з Гільфановим, Ляшенком, Токарєвим та Поляковим, але вийшов з нього у 2013 році.

"Я регулярно вкладаю кошти в різноманітні технологічні проекти, досліджуючи нові напрямки та індустрії. Зокрема, я брав участь у фінансуванні кількох ініціатив у сфері азартних ігор. Проте цей бізнес ніколи не був у центрі моїх інтересів. У 2013 році я завершив співпрацю з певними особами та більше не підтримую з ними зв'язків", - зазначив він, додавши, що на сьогоднішній день беттінг та гемблінг не цікавлять його.

"Мені не відомо, звідки появився цей Кріппа, але його фінанси, безсумнівно, мають сумнівне походження. Чи то азартні ігри, чи ж чорні гроші - це питання, на яке важко дати однозначну відповідь," - зазначає в бесіді з ЕП один з провідних українських інвестбанкірів.

На думку співрозмовника, Державна служба фінансового моніторингу мала б "копнути" глибше, щоб дізнатись реальне джерело походження коштів, перш ніж давати згоду на допуск компанії Кріппи до конкурсу Фонду держмайна з приватизації готелю "Україна".

На думку експерта, компанія Кріппи могла отримати кредит від іноземної материнської структури, зареєстрованої в інших юрисдикціях. "Процес досить простий: грошові кошти перераховуються на офшорну компанію, яка потім надає кредит українському ТОВ. З точки зору фінансового моніторингу все виглядає легально. Але звідки взялися ці гроші?", - міркує інвестбанкір.

У коментарі для ЕП Кріппа зазначив, що придбав знаменитий готель у столиці за свої власні кошти.

"У своїх інвестиційних рішеннях я віддаю перевагу використанню власного капіталу. Оскільки деякі з інвестиційних проектів підпадають під угоду про нерозголошення, я не можу розкривати їх деталі. Однак, готель "Україна" є публічною угодою, і тут можу зазначити, що купівля цього активу була здійснена за рахунок власних ресурсів", - йдеться у відповіді.

На завершення. Декілька джерел у політичних колах, які спілкувалися з ЕП, поділилися інформацією про те, що, за їхніми даними, Кріппа може виконувати роль "фасаду", через який кілька дуже впливових осіб з української влади інвестують у коштовні активи. Проте сам Кріппа спростував цю інформацію, зазначивши, що "навіть не має особистого знайомства з цими людьми".