Невидимий тріумф: чому європейці помічають просування у реформуванні митної системи, тоді як в Україні це залишається непоміченим.

Вантажівки на пункті пропуску "Краковець - Корчова"

Європейський Союз представив свій щорічний звіт про прогрес України на шляху до вступу, в якому митна діяльність отримала позитивну оцінку. Варто зазначити, що вже третій рік підряд успіхи України в цій області визнаються як надзвичайно вражаючі.

Оскільки лише обмежена кількість областей може похвалитися такими високими оцінками, досягнення в цій сфері стають ще більш значущими.

На перший погляд, можна було б порадіти такій обставині.

Але якщо подивитися уважніше - можна побачити певний парадокс.

Реформування митної сфери відповідно до прогресу на шляху до членства в ЄС оцінене високо, але громадяни вважають митницю одним з найбільш корумпованих держаних органів (наприклад, за результатами опитування КМІС/НДІ від травня 2024 року так вважали 51% респондентів).

У засобах масової інформації ми зустрічаємо інформацію про контрабанду, що у нашій країні відома як "ввезення товарів з порушенням митних норм", а також про "сірий імпорт".

Що ж сталося в митній сфері протягом цього року, що залишилося непоміченим громадськістю, але отримало схвальні оцінки від експертів Європейського Союзу?

Перш ніж приступити до аналізу, нагадаю, що предметом оцінки є готовність інституцій (набір правил і процедур, що регламентують той чи інший процес, фізична наявність, ресурсне забезпечення, тобто функціонування того чи іншого відповідального органу, наділеного повноваженнями ці процедури та правила виконувати). В той час як громадяни та бізнес оцінюють результат.

Коли зміни в інституціях та їхній діяльності є складними і вимагають залучення різних зацікавлених учасників, результати можуть проявлятися повільно, а на проміжних етапах виглядати неповноцінно. Саме це може бути причиною виникнення даного парадоксу.

Повертаємося до розгляду звіту. Які реформи оцінювали експерти ЄС?

Насамперед, мова йде про реалізацію NCTS-5 (режиму спільного транзиту). У квітні 2024 року Україна з успіхом запустила міжнародну експлуатацію Нової комп'ютеризованої транзитної системи (NCTS, етап 5).

Це дуже важливий крок для інтеграції України в митний простір ЄС.

Нагадую, що з впровадженням цієї системи переміщення товарів відбувається за єдиною транзитною декларацією та з використанням однієї фінансової гарантії на всьому етапі. Впровадження спільного транзиту має принести переваги українському бізнесу, оскільки NCTS забезпечує зрозумілі та прості процедури, що підвищують прозорість та знижують ймовірність корупційних ризиків.

Ця система усуває перешкоди і слугує фундаментом для безперешкодного обігу товарів між європейськими державами (не обмежуючись лише країнами ЄС). Спільний транзитний режим інтегрує митні органи 35 європейських країн.

Необхідно також зазначити, що відбулися зміни в Митному кодексі, які мають на меті його узгодження з Митним кодексом Європейського Союзу.

За останні 12 місяців митне законодавство України було кілька разів оновлене, зокрема в листопаді 2023 та серпні 2024), щоб узгодити його з Митним кодексом ЄС. Зміни стосувалися головним чином такого:

Також розпочато розробку нового Митного кодексу для повної відповідності вимогам ЄС.

У 2024 році в Україні було досягнуто значного прогресу у розвитку цифрових технологій. Уряд країни затвердив стратегічний план цифровізації митної служби на період 2024-2026 років, який передбачає впровадження нових систем для обробки митних декларацій та управління ризиками, орієнтуючись на європейські стандарти.

Це важливий крок для майбутньої інтеграції в спільний митний простір.

І, нарешті, у грудні 2023 року було ухвалено закон, що вводить кримінальну відповідальність за великомасштабну контрабанду. При цьому Бюро економічної безпеки отримало право проводити досудові розслідування таких справ.

Тут існують значні сподівання, зокрема на те, що масштабне ввезення товарів з порушеннями митних норм суттєво знизиться, а в перспективі повністю зникне.

Однак українські фахівці висловлюють деякий скептицизм з цього приводу, переважно через оцінку ефективності правозастосування та рівень якості судової системи.

Це й є основна проблема. Адже результати запроваджених реформ та їхній вплив на громадян і бізнес залежать, в першу чергу, від того, як саме вони будуть реалізовані.

І саме застосування - найслабкіше місце законів та регуляцій у нашій країні.

Прийняття цього законодавства стало ключовим фактором для отримання високої оцінки в звіті, тому його необхідно впроваджувати. Ми, як представники громадянського суспільства, готові сприяти в його моніторингу та контролю.

Прогрес України в 2024 році демонструє її прагнення до глибшої інтеграції з Європейським Союзом.

але попереду ще багато роботи (і тут не лише про виклики імплементації).

Зокрема, ключовими завданнями на 2025 рік є перехід на вищу, вже шосту, фазу NCTS (що на практиці означатиме впровадження нових вимог ЄС щодо елементів безпеки та захисту даних у митних деклараціях транзиту товарів), а також доопрацювання нового Митного кодексу відповідно до Митного кодексу ЄС.

Також від України чекають покращення спроможності Держмитслужби, зокрема підвищення кадрової та фінансової забезпеченості митниці, прогресу в реалізації стратегічного плану цифровізації Держмитслужби на 2024-2026 роки, а на додачу - розширення програми авторизованих економічних операторів (AEO).

Ці дії повинні сприяти більшій інтеграції України з митною системою Європейського Союзу та зміцнити її позицію як східного рубежу ЄС.