Суперечлива асоціація: які виклики та "успіхи" України виявив візит Шмигаля до Європейського Союзу.

У нашій співпраці з Європейським Союзом виникає тривожна зміна. Менш ніж за два місяці умови торгівлі між Україною та ЄС можуть зазнати суттєвих змін.

Десяте, ювілейне засідання Ради асоціації Україна-ЄС, що відбулося 9 квітня в Брюсселі, стало несподівано продуктивним, проте, на жаль, також виявило існуючі проблеми.

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль повертається до Києва з низкою досягнень, серед яких важливими є угоди про співпрацю з Європейським Союзом у галузях космічних технологій та медицини. Також було укладено контракти на відновлення систем теплопостачання та водопостачання за фінансової підтримки Європи.

І, нарешті, ЄС оголосив про готовність продовжити так званий "транспортний безвіз", тобто дозвіл українським автоперевізникам (у тому числі "далекобійникам") виконувати рейси до Євросоюзу за спрощеною системою. Київ та Брюссель змогли здолати протести польських водіїв і продовжити чинний порядок, запроваджений у 2022 році, ще на рік.

Це справді має велике значення: без можливості автоперевезень Україна не змогла б реалізувати весь обсяг своєї продукції на експорт.

Проте в нашій взаємодії з Європейським Союзом виникає нова неприємна ситуація.

Менш ніж за два місяці правила торгівлі між Україною та Європейським Союзом можуть зазнати суттєвих змін.

У Брюсселі вже відкрито обговорюють, що діючий пільговий режим для України, запроваджений у 2022 році, продовжений у 2023-му та з певними обмеженнями у 2024-му, закінчиться після 5 червня 2025 року.

Єврокомісія, яка довгий час уникала ухвалення рішення щодо цієї проблеми, наразі лише обіцяє презентувати проект нових правил торгівлі з Україною.

Утім, якщо не розглянути питання терміново - вже у червні нова реальність може вдарити по українському експорту.

Також червень став місяцем, коли було відкладено вирішення вже звичного виклику — блокування Угорщиною європейського курсу України, зокрема, питання відкриття перемовних кластерів.

Отже, завершення півріччя може стати ключовим моментом для майбутніх зв'язків нашої країни з Європейським Союзом, і саме ця тема була піднята українською делегацією під час зустрічі в Брюсселі.

"Європейська правда" отримала нову інформацію.

Розглянемо досягнення Ради асоціації, які можна охарактеризувати як "успіхи". Серед них варто виділити п’ять угод, укладених українською делегацією з Європейським Союзом, а також угоду, що має вирішальне значення для торговельних відносин України з ЄС.

По-перше, 9 березня було укладено три угоди з Європейським інвестиційним банком, які передбачають надання Україні фінансової допомоги на загальну суму 300 мільйонів євро для підтримки критично важливої інфраструктури. Зокрема, це стосується відновлення, модернізації та захисту систем водо- та теплопостачання.

По-друге, укладена угода про співробітництво з Євросоюзом у галузі космосу. Україна зможе долучитися до Космічної програми ЄС: не в повному обсязі, але в ключових аспектах, на умовах, які майже відповідають тим, що діють для країн-членів Євросоюзу.

Зокрема, планується співпраця у проєкті "Космічна погода" (Space Weather Events, SWE), який займається моніторингом різноманітних явищ у космосі, що можуть впливати на супутники, енергетичні та комунікаційні системи. Компонент "Навколоземні об'єкти" (Near-Earth Objects, NEO) передбачає відстеження астероїдів та інших об'єктів у космосі.

І, нарешті, Copernicus - європейська програма спостереження за Землею - це насамперед супутникові дані, які дозволяють моніторити різноманітні процеси, включаючи кліматичні зміни чи надзвичайні ситуації. Щоправда, у ЄС кажуть, що саме ця угода не охоплює доступ України до безпекових компонентів Copernicus.

По-третє, укладена угода про співпрацю з Європейським Союзом у медичній сфері, а саме, щодо спільних закупівель медичних засобів захисту.

І, по-четверте, на фінальній пресконференції після завершення Ради асоціації Україна-ЄС єврокомісарка з питань розширення Марта Кос повідомила, що так званий "транспортний безвіз" для українських автоперевізників був продовжений до кінця 2025 року.

Останнє рішення є настільки значущим, що заслуговує на особливу увагу.

Питання вантажних перевезень здавна є проблемним у відносинах України з ЄС. Ще до початку повномасштабної війни з РФ воно виявилося ключовим вузьким місцем, що обмежувало зростання українського експорту (Ми розповідали це, зокрема, наприкінці 2021 року у статті "Прорвати польську блокаду").

Після лютого 2022 року Україна зіткнулася з критичною проблемою через втрату морських шляхів експорту. Саме в цей період, 29 червня 2022 року, була укладена угода про вантажні автоперевезення, яка стала символом солідарності Євросоюзу з Україною у відповідь на агресію Росії. Ця угода, відома як "транспортний безвіз", дозволяє українським перевізникам здійснювати комерційні перевезення до європейських країн за спрощеною процедурою, без необхідності дотримання попередніх квот і отримання індивідуальних дозволів.

Це сприяло значному зростанню обсягів торгівлі між Україною та Європейським Союзом.

За даними Єврокомісії станом на червень 2024 року, обсяг експорту з України збільшився приблизно на дві третини, а вартість експорту зросла на третину. Це означає понад 300 тисяч додаткових тонн товарів, що експортуються щомісяця з України в ЄС.

Імпорт України з Європейського Союзу зазнав суттєвого зростання: в середині 2024 року його місячна вартість досягла 700 мільйонів євро, що є значним підвищенням у порівнянні з 250 мільйонами євро на місяць до укладання угоди.

Цей досягнення, проте, постійно викликає напруженість у стосунках між Україною та Польщею.

Польські "далекобійники", що обіймають левову частку ринку ЄС, незадоволені конкуренцією з Україною. Звідси - блокування кордону, що було серйозною проблемою на початку 2024 року; складнощі, що часом виникають в українських перевізників; скарги польських асоціацій тощо.

Минулого року переговори щодо продовження угоди тривали фактично до останніх днів червня, і лише наприкінці місяця Україна разом із ЄС досягли згоди про продовження "транспортного безвізу" ще на рік, до 30 червня 2025 року. Однак тепер Київ і Брюссель вирішили перейти до формату, за яким угода буде подовжуватися кожні шість місяців — що, власне, і сталося на цей момент.

До кінця 2025 року ця складова нашої торгівлі з ЄС - у безпеці. Однак правила для українського експорту все одно можуть зазнати зміни.

На даний момент деякі країни Європейського Союзу, зокрема Польща, Франція та інші, виступають рішуче проти продовження діючого торгового режиму.

За оцінкою одного зі співрозмовників "ЄвроПравди" у структурах ЄС, відповідального за цю тематику, з 6 червня 2025 року Україна та ЄС, найімовірніше, повернуться до довоєнних умов торгівлі в межах Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі.

Проте, це повернення не буде остаточним.

А лише до того часу, поки ЄС та Україна не розроблять "максимально вигідні для обох сторін умови торгівлі", щоб підтримати економіку України, яка потерпає від війни, пояснює джерело.

Єврокомісія офіційно підтвердила "ЄвроПравді", що наразі працює над пропозицією для України відповідно до статті 29 Угоди про асоціацію. Це означає повернення до попередніх умов, про що повідомило джерело редакції. Речник ЄС зазначив, що "Комісія має намір провести консультації з Україною у рамках статті 29 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС з метою сприяння взаємній лібералізації тарифів".

Він наголосив, що Комісія вже "завершує роботу над пропозицією, яку незабаром представить Україні", а також зазначив, що мета цієї пропозиції - "сприяти плавному переходу після закінчення терміну дії односторонніх торговельних преференцій.

Тобто, знову ж таки, у Брюсселі вже офіційно кажуть про завершення періоду дії автономних торговельних преференцій (Autonomous Trade Measures, або ATM), тобто пільг періоду 2022-2025 років, у торгівлі між Україною та ЄС.

Інформаційну підготовку до цього почав і єврокомісар з питань сільського господарства Крістоф Гансен, який публічно попередив про спадання експорту з України у червні, а днями також заявив євродепутатам, що не бачить простору для продовження дії ATM.

Втім, Україна не здається. У офіційного Києва є сподівання, що ЄС поступиться нинішньою категоричною позицією.

На пресконференції у Брюсселі 9 квітня прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив: Україна розраховує, що ЄС продовжить дію чинного механізму торговельної лібералізації до кінця 2025 року, доки не буде розроблена альтернативна пропозиція.

"Ми приділили значну увагу цій темі, зокрема питанням "торговельного безвізу". На всіх рівнях обговорювали важливість продовження автономних торговельних преференцій до кінця року, щоб встигнути внести необхідні зміни до статті 29 Угоди про асоціацію. Це дозволить закріпити автономні торговельні заходи, які фактично забезпечують безмитну торгівлю", - зазначив Денис Шмигаль, додавши, що в Україні "оптимістично оцінюють" можливості вирішення цього питання.

За даними "ЄвроПравди", саме це має стати тематикою переговорів Шмигаля з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, що відбудуться у четвер.

Україна насправді має вагомі підстави в цій дискусії. Одним із найважливіших аргументів є те, що недопустимо "поступати в невідомість" і обмежувати торговельні відносини в той момент, коли нові правила ще не визначені. Такий підхід є помилковим, адже він ставить бізнес у ситуацію невизначеності, ускладнюючи процес планування контрактів.

Євросоюз не має діяти так, як Трамп - цей емоційний аргумент дійсно має сенс та вагу.

Ще один довід Києва - що Брюссель торік взяв на себе письмові зобов'язання негайно, тобто ще у червні 2024 року, розпочати переговори з Україною про умови торгівлі після ATM - але досі не представив свої переговорні пропозиції.

Отже, нинішній торговий конфлікт виникає через дії європейської сторони, і Україна має намір нагадати про це, наполягаючи на продовженні чинних умов торгівлі до моменту узгодження нових правил.

"Європейський Союз не дотримався своїх зобов'язань "провести переговори відповідно до статті 29 відразу після затвердження ATM". Тому теперішня "принципова" позиція про неможливість продовження преференцій є неправильною та шкідливою як для ЄС, так і для України", - зазначає джерело "ЄвроПравди" в українській делегації.

Чи зможуть представники українського уряду вмовити Єврокомісію піти на поступки і продовжити дію існуючого пільгового режиму? Найголовніше, чи будуть їхні доводи переконливими для країн-членів ЄС, які підтримують обмеження в двосторонній торгівлі? Остаточна відповідь стане відома незабаром - не пізніше травня.

Суть справи полягає в тому, що продовження ATM зможе бути реалізоване тільки після ратифікації цього рішення Європейським парламентом. Важливо зазначити, що пленарне засідання ЄП у Страсбурзі заплановане на 5-8 червня, а також відбудеться коротка сесія у Брюсселі 21-22 травня 2025 року.

Задачу України ускладнює те, що обидві дати припадають на розпал президентської виборчої кампанії у Польщі, яка не лише з економічних, а й з внутрішньополітичних причин є одним із найактивніших критиків продовження ATM. Тож згода на новий перехідний період для українських аграріїв буде сміливим кроком для Варшави.

На будь-яких політичних переговорах з ЄС щодо руху України о членства головним джерелом проблем незмінно є Угорщина. На відміну від суперечок з Польщею, з якою часто вдається зняти проблеми у переговорах, з угорцями це не працює.

Цю тему також обговорювали під час засідання Ради асоціації.

Нагадаємо: ЄС технічно вже готовий відкрити перемовини з Україною за першим кластером "Основи": Єврокомісія ще наприкінці січня 2025 року передала до Ради ЄС скринінговий звіт та пропозицію щодо відкриття цього кластера - але на заваді стало вето Угорщини. Будапешт обіцяє блокувати просування у переговорах, доки угорцям Закарпаття не повернуть "відібрані у 2015 році права".

Вимога не лише некоректна, а й настільки неконкретна, що нею можна оперувати чи не вічно.

Крім того, Угорщина ініціювала опитування серед населення стосовно України, використовуючи маніпулятивні формулювання запитань, які майже напевно приведуть до одностайної відповіді "ні" на питання про вступ України до Європейського Союзу. Хоча цей так званий референдум не матиме юридичної ваги, угорський уряд заявив, що до його офіційного завершення 20 червня не надасть дозволу на відкриття кластерів у переговорах з Україною.

"Навіть в умовах війни Україна залишається відданою європейському курсу та реформам... Ваше майбутнє пов'язане з Європейським Союзом. Тому ми продовжуємо докладати зусиль для досягнення цієї мети," - зазначила Кая Каллас, висока представниця ЄС, яка співголовувала на засіданні після Ради асоціації.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль звернув увагу на питання, пов’язане з Угорщиною.

Незважаючи на вето з боку Угорщини, Україна не знижує своїх амбіцій у планах.

"Я переконаний, що Україна здатна досягти значних успіхів не протягом років, а всього за кілька місяців... Загалом, до 2025 року ми віддані та сподіваємось, що всі шість кластерів переговорів будуть активовані," - висловив думку Шмигаль у своїй відповіді.

І, що ще важливіше, отримав підтримку з європейського боку. "Скринінг трьох переговорних кластерів вже завершено, і наші амбіції є чіткими. Так, пане прем'єр-міністре, є можливість відкрити всі кластери до 2025 року, тобто вже цього року", - відповіла йому єврокомісарка Марта Кос.

Комісарка не уточнила, як Єврокомісія планує "умиротворити" угорського прем'єра Віктора Орбана, щоб примусити його відступитися від блокади і погодитися на відкриття переговорних кластерів для України.

Український прем'єр своєю чергою висловив сподівання, що у Європейському Союзі "знайдуть консенсус". "З нашого боку ми робимо все можливе і впроваджуємо… законодавство, необхідне для національних меншин, де Угорщина має найбільші питання", - запевнив Денис Шмигаль.

Тетяна Висоцька, журналістка "Європейської правди" в Брюсселі.