"Це не наша війна, і ми не були її ініціаторами": шість країн ухвалили рішення не надсилати військові судна в Ормузьку протоку.

Нарощування військово-морських сил у регіоні "навряд чи сприятиме" миру, заявляють вони

Європейські держави не проявили особливого бажання підтримати ініціативу президента Дональда Трампа стосовно надання допомоги для розблокування Ормузької протоки.

Об'єднане Королівство, Німеччина, Греція, Італія, Іспанія та Люксембург висловили свою опозицію щодо військової інтервенції в конфлікті, пов'язаному з Іраном.

Великобританія. Прем'єр-міністр Кір Стармер заявив, що його країна "не буде залучена до великомасштабного конфлікту", однак Лондон активно співпрацює з партнерами над "ефективним колективним планом" для відновлення функціонування Ормузької протоки, що є важливим для стабільності на нафтовому ринку. Він підкреслив, що військова операція для захисту протоки не буде організована під егідою НАТО, оскільки альянс має оборонний характер. У рамках свого внеску Британія вже розмістила в регіоні автономні системи для виявлення мін, повідомив прем'єр.

Німеччина. Міністр оборони Борис Пісторіус спростував прохання Трампа щодо розгортання військового флоту в Ормузькій протоці.

"Це не наша війна, і ми не були її ініціаторами," - сказав він.

За словами міністра, Німеччина хоче "швидшого завершення" війни проти Ірану шляхом дипломатії. Нарощування військово-морських сил у регіоні "навряд чи цьому сприятиме". Напередодні глава МЗС ФРН Йоханн Вадефуль також заявляв, що Німеччина не братиме участі у військовій операції навколо Ормузької протоки.

Греція також не має наміру брати участь у військових операціях в Ормузькій протоці, як повідомив у понеділок прес-секретар уряду Павлос Марінакіс. Він підкреслив, що Афіни залучать свої військові сили тільки до місії ЄС "Аспідес" (Aspides), яка займається охороною суден у Червоному морі.

Іспанія. Про відмову від підтримки США та Ізраїлю також висловилася міністерка оборони країни Маргарита Роблес.

"Іспанія завжди діє рішуче, адже головна мета — це швидкий кінець війни", — зазначила вона. Міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес додав, що країна уникне будь-яких кроків, які можуть "додатково загострити ситуацію або призвести до ескалації конфлікту".

Італія. Керівник МЗС та віце-прем'єр Антоніо Таяні також висловив сумнів у можливості розширення місій ЄС "Аспідес" та "Аталанта" (операція боротьби з піратством біля берегів Африканського Рогу та в західній частині Індійського океану) на Ормузьку протоку.

Люксембург. Заступник прем'єр-міністра Ксав'є Беттель висловився проти військової участі країни в операціях США. Він підкреслив, що Люксембург не дозволить собі бути під тиском з боку Трампа. "Ми з радістю готові надати підтримку у питаннях супутникового зв'язку, але не просіть нас про відправку військових або техніки," - зазначив Беттель.

Раніше в інтерв'ю Financial Times президент США Дональд Трамп заявив, що для НАТО буде дуже погано, якщо його заклик направити в Ормузьку протоку кораблі, зокрема мінні тральщики, не буде почутий.

Нагадаємо, президент Франції Еммануель Макрон до цього анонсував відправку на Близький Схід авіаносної групи.

Передісторія. Варто зазначити, що Трамп закликав сім держав направити свої військові кораблі до Ормузької протоки, проте ці країни не дуже схвалюють таку пропозицію.

Сполучені Штати не прийняли пропозиції посередників щодо започаткування діалогу з Іраном, що вказує на те, що напруженість у конфлікті може тривати довше.