Дослідники з "Більської" в цьому році знайшли артефакти, що належать різним історичним етапам.

Цього року науковці ІКЗ "Більськ" змогли виявити цінні артефакти, що належать до епохи скіфів і сарматів, а також до інших історичних періодів.

Цю інформацію в розмові з Укрінформом озвучив керівник Історико-культурного заповідника "Більськ" Ігор Корост.

Згідно з інформацією, в цьому році Скіфська археологічна експедиція Каразінського університету на чолі з кандидатом історичних наук Іриною Шрамко виявила захоплюючий об'єкт на Західному укріпленні Більського городища.

У розкопі зафіксували залишки культового приміщення, складовою частиною якого був жертовник у вигляді круглої глиняної долівки, з основою із рваного каміння та кісток тварин. Поряд виявили кімнату зі стінами, зведеними каркасно-плетеним способом. На ранньому етапі функціонування Більського городища на цьому місці теж був споруджений жертовник, але з вапняку.

З розкопок на Східному укріпленні, яке вперше було засноване в лісистій зоні, виявлено дві цікаві артефакти IV століття до нашої ери: ольвійську монету Борисфен та так звану бронзову бляшку у формі будинку. Під час досліджень археологічна команда, очолювана кандидатом історичних наук Станіславом Задніковим, також виявила наземне житло з углибленою підлогою. Цей об'єкт також датують IV століттям до н.е.

"Серед найвизначніших артефактів, виявлених у Котелевському городищі у 2025 році, варто виділити комплект кінської вуздечки, який за своєю морфологією нагадує ранньосарматські екземпляри. Важливо зазначити, що такі знахідки в межах городищ є надзвичайно рідкісними і зазвичай виявляються лише в похованнях. У українському Лісостепу їх взагалі можна порахувати на пальцях однієї руки," - підкреслив дослідник.

Також неподалік села Глинське в південній окрузі Більського городища археологи під керівництвом Юрія Пуголовка знайшли жіноче поховання з унікальним набором прикрас. За попередніми висновками науковців, могила датується кінцем Х - серединою ХІ ст. і, ймовірно, належить до пізнього етапу роменської археологічної культури. Серед прикрас: діжкоподібне намисто, пара скроневих кілець та бронзовий перстень. Намисто, за припущеннями фахівців, виготовлене на території Візантійської імперії.

"Це ще одне свідчення того, що території поблизу Більського городища в ранньому середньовіччі виконували роль не тільки значного політичного та торгівельного вузла, але й стали осередком формування еліти," - підкреслив Корост.

Із досліджень городища в урочищі Замок на Сумщині теж походять цікаві знахідки. Зокрема, група науковців на чолі з кандидатом історичних наук Юрієм Пуголовком знайшла прикраси, які можуть належати до старожитностей радимичів - племені, що, імовірно, мало контакти з мешканцями давнього Куземина. Знайдено також і підвіску, виготовлену з арабської срібної монети (куфічного дирхема).

Як інформував Укрінформ, у Полтавській області було успішно завершено процес створення та затвердження облікової документації для 52 археологічних об'єктів, що належать до комплексу пам'яток території та округи Більського городища, а також Історико-культурного заповідника "Більськ".