НАТО планує завдати ударів по об'єктам у глибині території Росії.

Досвід України переконав військових стратегів НАТО, що ефективна оборона потребує ударів по військовому потенціалу противника далеко за лінією фронту.

Військові стратеги НАТО вважають, що для захисту території недостатньо лише зупиняти потенційний наступ Росії: необхідно бути готовими завдавати ударів по його військовій інфраструктурі далеко за лінією фронту, зокрема на території Росії. Про це пише The Wall Street Journal.

Під наглядом верховного командувача Об'єднаними збройними силами НАТО в Європі генерала Алексуса Ґринкевича створюються стратегії для реагування на можливе вторгнення Росії. Ці заходи включають удари по військовим базам, складам, логістичним шляхам та промисловим об'єктам ворога.

У НАТО зробили суттєвий висновок, спираючись на досвід України: для ефективної оборони необхідно проводити удари у відповідь.

Генерал-майор польської армії Іренеуш Новак зазначив, що в разі виникнення конфлікту з Росією Альянс має намір націлитися на її військово-промислову інфраструктуру. При цьому, високоточні удари по території Росії можуть бути розглянуті як засіб стримування агресії.

Новак також зазначив, що якби Україна мала такі можливості на початку повномасштабної війни, бойові дії не перетворилися б на позиційні бої, подібні до тих, що відбувалися під час Першої світової.

Удари всередину території супротивника передбачають використання високоточних ракет та більш економічних засобів ураження, включаючи безпілотники, на відстані від приблизно 150 км до кількох тисяч кілометрів за лінією фронту. Цілями можуть стати не лише звичайні військові об'єкти, такі як аеродроми та військові бази, а також промислові підприємства, критична інфраструктура та ресурси Росії.

Згідно з інформацією, отриманою від WSJ, запропонований план передбачає автоматичне реагування у вигляді ударів у випадку агресії з боку Росії.

Не так давно Ґринкевич презентував свою нову концепцію, відому як "теорія перемоги".

Вона передбачає кілька етапів протидії противнику. Спершу оборонні сили НАТО мають зупинити першу хвилю наступу, після чого - підірвати здатність противника продовжувати бойові дії. Якщо він спробує відновити наступ, Альянс зосередиться на руйнуванні системи ведення війни.

За словами Ґринкевича, атаки будуть спрямовані не лише на війська, що ведуть наступ, але й на всі об'єкти та інфраструктури, які їх підтримують, забезпечують або контролюють.

Отже, наразі європейські держави активно працюють над поповненням запасів крилатих ракет Storm Shadow, SCALP і Taurus, а також займаються розробкою та введенням в експлуатацію нових моделей озброєння.

В даний час у Європі існує не менше 20 компаній, які працюють над 48 проектами по розробці економічно вигідних крилатих ракет.

Проте фахівці акцентують на ще одній важливій проблемі: чи матимуть європейські політики достатню політичну рішучість для втілення нової доктрини НАТО.

Колишній керівник апарату Міністерства оборони Німеччини Ніко Ланге вважає, що між військовим плануванням і політичними уявленнями про оборону існує розрив. За його словами, військові розглядають наступальні компоненти як необхідну частину захисту від Росії, тоді як частина політиків досі зводить оборону до побудови фізичної стіни або підготовки так званої "стіни від дронів".