Надлегкі судна можуть стати в нагоді для знищення "шахедів". У Верховній Раді було подано новий законопроект: що слід очікувати?

У Верховній Раді України було зареєстровано альтернативний законопроєкт №13463-1, що стосується спрощення умов для експлуатації надлегких літальних апаратів. Ініціатива подання цього законопроєкту пов'язується з актуальними вимогами оборонного сектора, протидією безпілотним літальним апаратам, проведенням гуманітарних місій та розвитком індивідуальної авіації в умовах військового стану.

"Телеграф" провів розмову з Анатолієм Храпчинським, колишнім офіцером Повітряних сил ЗСУ та військовим експертом, щоб детально обговорити новий законопроєкт та визначити, які зміни відбудуться у повітряному просторі держави.

У пояснювальній записці до законопроєкту представлено нове визначення: надлегке повітряне судно — це будь-який літальний апарат з максимальною злітною масою до 450 кг, розрахований на не більше ніж двох осіб і призначений виключно для рекреаційних чи спортивних цілей. Якщо порожня маса цього апарата не перевищує 120 кг, він не підлягатиме реєстрації в державному реєстрі, а лише проходитиме електронний облік.

Мова йде, зокрема, про легкі одномісні літаки, гелікоптери, мотодельтаплани, параплани з двигунами, гіроплани та надійні в експлуатації мікролітаки. Ці повітряні засоби активно застосовуються в країнах Європейського Союзу та США для особистого використання, а також у таких сферах, як сільське господарство, медицина, рятувальні місії, спостереження та охорона об'єктів.

У Сполучених Штатах та країнах Євросоюзу надлегка авіація вже давно працює за спрощеними процедурами. Наприклад, у США ці повітряні судна регулюються розділом 103 Федеральних авіаційних правил FAA, що дозволяє літати без необхідності отримання ліцензії пілота, медичних довідок чи сертифікації, за умови дотримання певних обмежень щодо швидкості, висоти та зон польоту. Аналогічні заходи лібералізації застосовуються і в рамках Європейського агентства з авіаційної безпеки (EASA).

Розробники українського законопроєкту зазначають, що країна досі функціонує за радянською схемою регулювання в авіації, що ускладнює використання надлегких літальних апаратів через численні фінансові, бюрократичні та юридичні перешкоди.

З моменту початку широкомасштабного вторгнення та введення воєнного стану в Україні, всі рейси цивільної авіації були заборонені. Це також охоплює надлегкі та рекреаційні літаки, навіть якщо їхня технічна характеристика не є загрозою для безпеки. Для виконання будь-якого польоту необхідно отримати дозвіл від Генерального штабу, а здійснення польоту без такого дозволу може бути трактовано як загроза і призвести до кримінальної відповідальності для пілота.

Проєкт закону містить такі положення:

У пояснювальній записці розглядається потенціал легкої авіації в боротьбі з безпілотними літальними апаратами, а також у сферах повітряного моніторингу, доставки, пошуку та евакуації. Ці літаки є значно більш економічними в порівнянні з військовими дронами або літаками, здатні злітати з коротких смуг або навіть з відкритих полів, а підготовка пілотів займає лише кілька тижнів.

Заступник директора компанії з виробництва засобів РЕБ, авіаційний експерт Анатолій Храпчинський вважає, що новий законопроєкт про надлегку авіацію справді спрощує допуск до керування легкими літаками, але не створює повноцінної правової бази для їх бойового застосування.

"Цей закон був розроблений з метою полегшити доступ до пілотування та збільшити кількість пілотів, здатних управляти легкими літаками. Основна ідея полягає в тому, що існує ініціатива використовувати легкомоторну авіацію для перехоплення 'шахедів', тому ми вирішили спростити вимоги, щоб не потрібно було отримувати повноцінне міжнародне посвідчення пілота (PPL)", - зазначив Храпчинський.

Відповідно до його слів, новий закон надає можливість керувати легким літаком вагою до 450 кг під час воєнного стану після завершення спрощеного курсу підготовки. Однак, це рішення є лише процедурним.

Експерт також попередив, що надлегкі літаки не обладнані радіолокаційними чи навігаційними системами, що робить їх вразливими під час використання засобів радіоелектронної боротьби та в періоди тривоги.

"Ми знову стикаємося з фрагментарним підходом, де ініціативи реалізуються окремо, але без цілісної стратегії, що призводить до невдач у всіх сферах," - підкреслив Храпчинський.

За словами фахівця, навіть у разі прийняття в Україні ідеального законодавства щодо легкої авіації, ці літаки не зможуть суттєво сприяти в перехопленні дронів-камікадзе.

"Вони не вплинуть на боротьбу з шахедами. Ми намагаємося знайти засіь збити дрон, а не зробити логіку використання "шахеда" неефективною", -- сказав Храпчинський. Він критикує підхід, коли кожна нова ідея -- дрони-перехоплювачі, легка авіація тощо -- сприймається як панацея, без глибокого аналізу реальних потреб.

За словами експерта, легкі літаки не мають ні швидкості, ні засобів ураження, ні навігаційного чи захисного обладнання, щоб ефективно переслідувати "шахеди", які летять із високою швидкістю і вибуховою частиною до 90 кг.

"Ми вже мали ситуації, коли досвідчені пілоти винищувачів гинули через контакт з уламками "шахедів". Тепер ми плануємо відправити легкі літаки, які працюють на значно нижчих швидкостях. Це абсолютно нераціонально", -- зазначив він.

Храпчинський підкреслює, що для досягнення найкращих результатів необхідні не звичайні аматорські літаки, а спеціалізовані авіаційні засоби, які застосовуються в США та Мексиці для боротьби з повітряними цілями.

"Для досягнення результату необхідні системи виявлення, радари та засоби ураження. Стрільба через відкритий віконце літака по "шахеду" виглядає недоречно", -- зазначив експерт.

Він вважає, що основна проблема полягає не в недостатній кількості ресурсів, а в браку системного підходу до створення протиповітряної оборони та виявлення малих об'єктів.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що Покровський напрямок -- головний нерв фронту цього літа. Саме туди Росія стягнула найбільшу кількість сил, важку техніку, керовані авіабомби та рої дронів. Противник намагається обійти Покровськ і прорвати лінію оборони, закидаючи малі диверсійні групи та завдаючи ударів по логістиці. Що зараз відбувається на цій ділянці і чи здатний ворог взяти місто штурмом "в лоб" -- на ці запитання у бліц-інтерв'ю відповів речник ОСУВ "Хортиця" Віктор Трегубов.