Про це написав у Фейсбуці член правління Української природоохоронної групи, завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету Іван Мойсієнко за результатами експедиції на колишнє Каховське водосховище в Дніпропетровській та Херсонській областях, передає Укрінформ.
Під час експедиції здійснили облік щільності, біомаси та розмірів верби червоніючої (Salix rubens) на одинадцяти ділянках. Як зазначив дослідник, ця верба продовжує вражати швидкістю свого зростання — найвищі екземпляри перевищили 7 метрів у висоту.
Відповідно до його слів, під час експедиції були виявлені рослини, які раніше не фіксувалися на дні водосховища. Серед них можна зазначити Chondrilla juncea (хондрила ситникоподібна), Euphrosyne xanthiifolia (чорнощир звичайний), Atriplex micrantha (лутига дрібноцвіта), Atriplex tatarica (лутига татарська) та Juncus gerardi (ситник Жерара).
Згідно з інформацією Укрінформу, в ніч на 6 червня 2023 року російські військові підірвали дамбу Каховської ГЕС, що призвело до затоплення деяких районів Херсонської та Миколаївської областей і викликало серйозне обміління Каховського водосховища.
Після підриву ГЕС Каховське водосховище засіває верба.
#Російська мова #Укрінформ #Херсонська область #Дніпропетровська область #Миколаївська область #Дамба. #Вчений #Водосховище #Гідроелектростанція #Завод #Каховська ГЕС #Каховське водосховище #Віллоу. #Атріплекс #Біомаса #Татарська мова