Монолог свідомості, хаос думок, русизми та відчай віруючих: Іванка Димид надала священнослужителям рекомендації щодо того, як звертатися до своїх парафіян.

Проповіді священнослужителів повинні бути стислі, змістовні та ретельно підготовлені, а їх тривалість не повинна перевищувати 7-10 хвилин. Ці поради оприлюднила у соціальних мережах Іванка Димид, розробивши практичний "лікбез" для представників духовного стану.

За її спостереженнями, надто довгі виступи без чіткої структури перетворюються на випробування для парафіян.

"Підготуйте свої проповіді ЗА ДОПОМОГОЮ перед початком Служби, а не під час неї. Оптимальна тривалість проповіді – 7 хвилин. Максимально допустима – 10 хвилин. Все, що перевищує цю межу, перетворюється на безлад, втомлює слухачів і може викликати у них відчай..." – підкреслює авторка.

Для того щоб пастирське послання мало свій вплив, Іванка Димид рекомендує заздалегідь підготувати виступ або звертатися до духовної спадщини.

Не соромтеся записати 10 речень на аркуші паперу і озвучити їх. Це абсолютно все. Ваші слухачі це оцінять. Якщо ви відчуваєте втому і ваш розум не працює напередодні служби, просто візьміть хорошу книгу з цитатами Отців Церкви і запишіть 1-2 мудрі думки. Більше і не потрібно.

Серед основних порад та зауважень, на які вона закликає звернути увагу:

* Мовна грамотність та чіткість: уникати русизму "давайте" та надмірних припущень.

Уникайте вживання слова "давайте" у подібних випадках: давайте помолимось, давайте подумаємо... Це нелогічно! В українській мові існує відмінна форма активного дієслова: ходімо! зробімо! подумаймо! навчімось! помолімось!

* Уникання узагальнень та сумнівів:

Уникайте загальних фраз: "ми всі тут, щоб...", "всі ви усвідомлюєте, що...". Мене справді дратує слово "можливо". Можливо, Богородиця не знала? Можливо, Ісус не прагнув...? І ще один момент: нам усім може здаватися, що...

* Якість співу під час молитов: варто зосередитися на виборі пісень під час Причастя, відмовившись від теологічно нерозвинених текстів на користь класичних творів або композицій спільноти Тезе.

"Пісні під час Причастя завжди викликають у мене особливий біль і смуток... Легше виконувати маніпулятивні, заїжджені мелодії від незнаних авторів... Так, ніби Бог покидає нас і повертається лише в моменти, коли ми благаємо Його з колін... Чудові композиції о. Івана Кипріяна та інших церковних митців залишаються поза увагою, хоча вони справжні скарби! Можна просто виконувати пісні з Taizé — вони короткі, наповнені глибоким змістом і легко підхоплюються всіма членами парафії."

У завершенні свого виступу їмость надихнула проповідників, підкресливши їх значиме призначення: "Я маю віру у вас, ловців людських душ!"