Мобілізація може бути оскаржена: суд прийняв рішення про звільнення чоловіка, якого призвали, незважаючи на наявність відстрочки.

Восьмий апеляційний адміністративний суд встановив значущий прецедент для осіб, які підлягають мобілізації: призов не вважається "незворотним", якщо чоловіка закликали, незважаючи на наявну відстрочку. Суд не тільки анулював наказ про призов, а й зобов'язав військову частину звільнити даного військовослужбовця від виконання обов'язків.

Згідно з інформацією, оприлюдненою Судово-юридичною газетою, мова йде про справу №260/9985/25. Позивач, що працює в освітній сфері, ще 26 червня 2025 року подав заявку на отримання відстрочки. У той же день комісія ухвалила рішення про надання йому відстрочки до 7 серпня 2025 року, посилаючись на пункт 2 частини 3 статті 23 Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Однак інформацію про відстрочку не внесли до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Як пояснив ТЦК у відповіді на адвокатський запит, це сталося через те, що чоловік нібито порушив правила військового обліку. Через відсутність даних у Реєстрі його мобілізували в липні 2025 року та направили до військової частини.

Яке рішення ухвалив суд?

Колегія суддів Восьмого апеляційного адмінсуду виходила з того, що на день видання наказу про мобілізацію позивач уже мав чинну відстрочку, а тому не підлягав призову. Вирішальне значення має саме рішення уповноваженої комісії про надання відстрочки. Відсутність відомостей про неї в Реєстрі -- якщо це стало наслідком невнесення інформації уповноваженим органом -- сама по собі не позбавляє особу права на відстрочку.

У апеляційній скарзі військова частина зазначила, що після прибуття особи до її складу виникають нові правові відносини, і скасування наказу про мобілізацію не є підставою для звільнення. Відповідач, у свою чергу, посилався на рішення Верховного Суду від 5 лютого 2025 року у справі №160/2592/23, в якому йшлося про "незворотність" процесу призову.

Апеляційний суд ці доводи відхилив. Там пояснили: у справі №160/2592/23 позивач оскаржував порушення під час ВЛК, а не індивідуальний акт про мобілізацію, і звернувся до суду майже через рік після призову. Натомість тут предметом розгляду був саме наказ про призов, виданий попри чинну відстрочку. Тому правові висновки Верховного Суду про "незворотність" не застосовуються.

Доктрина "плоди отруйного дерева"

Суд окремо проаналізував практику Європейського суду з прав людини та концепцію "плодів отруйного дерева". Основна ідея полягає в тому, що незаконний первинний акт не може стати підґрунтям для законних похідних рішень. Юридичні наслідки неправомірного рішення повинні бути ліквідовані, щоб якомога більше відновити правовий статус особи, який існував до порушення її прав.

Наказ командира військової частини щодо внесення до списків особового складу є наслідком наказу ТЦК про призов. Якщо перший наказ визнано незаконним, то й похідний також підлягає скасуванню. Суд підкреслив, що, видаючи наказ про зарахування, командир частини керувався документами ТЦК і не мав підстав сумніватися в законності мобілізації. Проте це не впливає на похідний характер його рішення.

Яке значення це має для тих, хто підлягає військовій службі?

Рішення апеляційного суду проголошує, що у випадку, якщо чоловіка мобілізували, незважаючи на наявність чинної відстрочки, він може домогтися демобілізації через судовий процес. Влада визнає наказ про призов незаконним, скасовує наказ про зарахування до військової частини, а також зобов'язує звільнити військовослужбовця зі служби та вилучити його зі списків особового складу.

Для успішного оскарження важливо мати документальне підтвердження факту надання відстрочки, таке як рішення комісії, заява та дата ухвалення. Навіть якщо дані не були внесені ТЦК до Реєстру, право на відстрочку залишається дійсним. Після розгляду справи апеляційний суд підтвердив рішення Закарпатського окружного адміністративного суду, залишивши його без змін — всі позовні вимоги були задоволені в повному обсязі.

Раніше портал Знай інформував про основні порушення ТЦК, серед яких хабарництво, затримання без достатніх підстав і мобілізація осіб до 60-річного віку.

Наш портал також повідомляв, що у списку ТЦК відсутні: омбудсмен розкрив, хто має право здійснювати перевірку документів у громадян України.

Детальнішу інформацію можна знайти в статті: 3 роки умовного терміну за напад з ножем на ТЦК у Дніпрі: батько заступався за сина, який втратив око під час полону.