Мільйон гривень для армії: в яких ситуаціях не буде виплати за "Контрактом 18-24" та як убезпечити свої інтереси.

Перший український військовослужбовець, що уклав контракт у віці від 18 до 24 років, отримав судове рішення на його користь, яке зобов'язує виплатити йому мільйон гривень. Це рішення було ухвалене Закарпатським окружним адміністративним судом всього кілька днів тому.

Військова частина відмовилася здійснити виплату, оскільки молодий чоловік почав свою службу ще до початку великої війни, а в грудні 2022 року уклав новий контракт. Суд ухвалив рішення, що військовослужбовцю все-таки повинні виплатити мільйон гривень. Це стало першим судовим прецедентом у подібних справах.

Військовослужбовці у віці від 18 до 24 років, які уклали контракт під час активних бойових дій, мають право на одержання виплати в розмірі одного мільйона гривень. Однією з основних умов є участь у бойових операціях не менше шести місяців (якщо цей термін буде меншим, сума виплати зменшиться). У разі, якщо військовослужбовець зазнав поранення під час виконання бойового завдання, він отримає повну суму, незалежно від тривалості своєї участі в операціях.

Проте є кілька обставин, за яких військова частина може не виконати свої фінансові зобов'язання. Досліджуйте, в яких ситуаціях можна залишитися без значної суми грошей і що військовослужбовці повинні знати про це, у статті OBOZ.UA.

Журналіст OBOZ.UA спільно з представником юридичної фірми "Мережа права" проаналізували найбільш поширені підстави для відмов військових частин у виплаті. Нагадаємо, що молодим людям до 24 років пропонують укласти річний контракт на військову службу з можливістю отримати виплату в розмірі мільйона гривень (перші 200 тисяч, а потім ще дві частини - 300 тисяч і 500 тисяч гривень відповідно).

Проте в деяких випадках навіть тим, хто брав участь у бойових діях понад пів року та відповідає віковому критерію, можуть відмовити. Наприклад, лише кілька днів тому Закарпатський окружний суд зобов'язав одну з частин Державної прикордонної служби виплатити військовослужбовцю один мільйон гривень винагороди.

У документальних матеріалах справи №260/3907/25 зазначається, що юнака призвали на військову службу ще до початку повномасштабного конфлікту. Після його початку він ухвалив рішення укласти контракт і відтепер захищати Україну в статусі військового контрактника.

"Він підписав контракт на 3 роки, після чого був прийнятий 20 грудня 2022 року на військову службу. Показово, що саме після прийняття на військову службу він брав безпосередню участь у зоні бойових дій та отримав поранення", - йдеться в матеріалах справи.

Проте у військовій частині зазначили, що зважаючи на те, що чоловік розпочав свою службу до початку повномасштабної війни, він не має жодних прав на мільйон.

Суддя відзначив, що фінансові виплати призначені для військовослужбовців, які були прийняті на службу або призвані до армії під час воєнного стану до моменту набуття чинності даної постанови і які на момент призову не перевищували вікової межі в 25 років. Позивач, котрий уклав контракт на проходження військової служби в тому ж віці і брав активну участь у бойових діях, має право на отримання суми в один мільйон гривень.

"Суд визнав дії військової частини Державної прикордонної служби України неправомірними через відмову виплатити одноразову грошову винагороду в сумі 1 мільйон гривень, посилаючись на абзац 4 пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153," - зазначено у судовому рішенні.

Владислав Мандрик, юрист з юридичної компанії "Мережа права", ділиться думкою з OBOZ.UA: причина, вказана в даній справі як підстава для відмови у виплаті, є однією з найбільш розповсюджених. Це стосується військовослужбовців, які або навчалися на курсах, або підписали контракт ще до початку повномасштабного вторгнення, навіть якщо згодом уклали новий контракт.

Ще однією поширеною причиною відмови є подача звернення вже після завершення служби. У постанові вказується, що право подати заяву має лише той, хто перебуває на службі. Таким чином, якщо спочатку звільнитися, а потім спробувати отримати виплату, це може призвести до певних ускладнень.

"Зокрема, у випадках, коли звільнення із служби відбулося після 13 лютого 2025 року, адже саме в цей день постанова набула чинності, то на момент виникнення "права" (13.02.2025) особа все ще мала статус військовослужбовця. Отже, реалізація цього права в ретроспективі (зокрема, після звільнення) не свідчить про його відсутність. Ми активно займаємося такими справами, однак для отримання відповідей доводиться звертатися до суду, в результаті чого у нас є кілька відкритих судових проваджень", - зазначає Мандрик.

Однак, якщо звільнення сталося раніше, ніж була прийнята сама постанова, тоді, безсумнівно, немає жодного сенсу говорити про право на отримання виплат.

Проблема може виникнути й у тому, щоб підтвердити участь у бойових діях та обставинах травмування. "Якщо військовий брав участь у бойових діях менш ніж шість місяців, але при цьому має документи про поранення, отримане під час виконання бойового завдання, це може бути підставою для виплати йому допомоги в повному розмірі. Але військові частини можуть вимагати "шість місяців" бойової участі або посилатися на те, що у них немає інформації та документів про отримане саме під час захисту Батьківщини поранення", - розповідає Владислав Мандрик.

Згідно з інформацією, наданою Міністерством оборони, участь у бойових операціях підтверджується на основі:

Якщо не наявні накази і відсутні дані з підрозділу, потрібно буде розпочати розслідування. Ця офіційна процедура дає змогу з’ясувати, чи була участь у бойових діях, а також чи мали місце бездіяльність з боку відповідальних осіб.

"Ще одна важлива проблема полягає в тому, що, наприклад, довідка для УБД (додаток 6), хоча і містить у своїй назві слова 'про безпосередню участь', насправді лише підтверджує факт присутності в зоні бойових дій, без вказівки конкретних днів або періодів активного вогневого контакту з ворогом", - зазначає адвокат юридичної компанії "Мережа права".

Необхідні витяги з журналів бойових дій, які містять такі деталі: дата, підстави для виконання бойового завдання, результати та обставини його виконання. Якщо тривалість бойової участі менша за 6 місяців, то за кожні 30 днів (також підрахованих у сумі) військовослужбовець отримує приблизно 167 тисяч гривень, що становить 1/6 частину від 1 мільйона гривень.

Владислав Мандрик роз'яснює, що для підтвердження факту отримання поранення під час виконання бойового завдання потрібно мати документ, що описує обставини травми (поранення, контузії, каліцтва). Цей документ, відомий як "Форма №5", є частиною наказу № 402, що стосується проходження військово-лікарської комісії (ВЛК).

В загальному, ця документація оформлюється після проведення розслідування причин травмування. У ній повинно бути однозначно зазначено, що поранення чи травма виникли під час виконання бойового завдання. Відсутність цієї інформації значно зменшує ймовірність отримання виплати.

Іноді цю "ключову" фразу можна висловити інакше, проте її суть залишається незмінною. Наприклад, замість "під час захисту Батьківщини" можна вказати "...під час активної участі в бойових операціях".

Також у довідці вказується, що травма не є результатом:

"Форма 5" є ключовим документом, який надає можливість отримати максимальний обсяг допомоги без вимоги про шість місяців участі в бойових діях.