Вона визнала, що відмова від зобов'язання щодо статусу кандидатів для Грузії та України стало "ні" для надій цих країн.
Екс-канцлер Німеччини Ангела Меркель під час свого перебування на посаді затримувала процес вступу України до НАТО, оскільки побоювалася можливих військових дій з боку президента Росії Володимира Путіна. Цю інформацію містять її мемуари, фрагменти яких публікує журнал Die Zeit.
"Я усвідомила прагнення країн Центральної та Східної Європи якомога швидше приєднатися до НАТО," - зазначає вона, згадуючи про важливий саміт НАТО, що відбувся в Бухаресті у 2008 році, де йшлося про можливість отримання статусу кандидата на вступ для України та Грузії.
Згідно з висловлюваннями Меркель, "приєднання нового члена має забезпечити більшу безпеку не лише для нього, але й для НАТО". Водночас вона вказала на потенційні загрози, пов'язані з присутністю Чорноморського флоту Росії на українському півострові Крим. Колишній канцлер зазначила, що подібне поєднання з російськими військовими структурами не спостерігалося жодного разу з іншими кандидатами на вступ до Альянсу. Варто зазначити, що лише невелика частина українців підтримувала цю ідею.
"Я вважала, що вірити у можливість того, що статус кандидата на вступ зможе захистити Україну та Грузію від агресії Путіна, є ілюзією. Я не могла уявити, що цей статус матиме настільки потужний стримуючий ефект, щоб змусити Путіна спостерігати за подіями без активних дій. Чи могло тоді здаватися, що в умовах надзвичайних ситуацій країни НАТО зможуть відповісти військовими діями, надаючи матеріали та війська для втручання? Чи можна було уявити, що, будучи канцлером, я б звернулася до німецького Бундестагу з проханням про надання такого мандату для нашого Бундесверу і отримала б підтримку більшості?" — зазначає вона у своїй книзі.
Відповідно до слів Меркель, вдалось досягти компромісу, в рамках якого жодна з перерахованих країн не була забезпечена захистом Альянсу.
"Відсутність зобов'язань щодо статусу кандидатів для Грузії та України стала серйозним ударом по їхнім сподіванням. Тим часом, загальна обіцянка НАТО про членство для цих країн підштовхнула Путіна до думки, що це означає 'так' для їхнього вступу до альянсу, а також до ескалації конфлікту", - зазначила колишня канцлер.
Раніше УНІАН повідомляв, що проти запрошення України до НАТО виступають сім країн. Серед них, зокрема, Німеччина, Сполучені Штати Америки та Угорщина. Хоча в Офісі Президента невдовзі цю інформацію спростували.
Як зазначила Джуліанна Сміт, постійний представник США при НАТО в адміністрації президента Джо Байдена, Альянс поки що не досяг тієї стадії, коли Україні зможуть видати запрошення.
Нещодавно чинний канцлер Німеччини Олаф Шольц висловився проти ідеї термінового запрошення України до НАТО.
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба переконаний, що зараз немає жодного об'єктивного аргументу, чому б не дати Україні запрошення на членство в НАТО.
#Українське незалежне інформаційне агентство #Україна #Росія #Джо Байден #Німеччина #Українці #Крим #Північна та Південна Америка #Володимир Путін #НАТО #Канцлер Німеччини (1949 - дотепер) #Компроміс #Канцлер #Агресивна війна #Грузія (країна) #Міністр закордонних справ (Україна) #Мандат (політика) #Ангела Меркель #Чорноморський флот #Саміт НАТО #Час #Центральна Європа #Східна Європа #Збройні сили Німеччини #Бундестаг #Угорщина