Маланка і Щедрий вечір: які звичаї існують і що слід робити в цей день

Молодь щедрує, бажаючи в обрядових піснях добробуту в наступному році.

Ось уже другий рік поспіль українці відзначають Маланку та Щедрий вечір за новим стилем, зокрема 31 грудня, замість традиційного 13 січня. У цей день люди вбираються в красиві костюми, виконують щедрівки, водять "козу Маланку" і ввечері збираються за святковим столом.

Які традиції цього дня, читайте у матеріалі ТСН.ua.

Святкування Щедрого вечора є відголоском давніх дохристиянських традицій. Наші пращури вважали, що в цей день Меланка та Василь відвідують оселі, сповіщаючи господарів про свята. Дослідники вважають, що таке тлумачення могло виникнути внаслідок злиття християнських і дохристиянських обрядів.

Зазвичай в цей день українці відвідують церкву для участі у богослужінні. Після цього вони повертаються додому, де збираються за великим святковим столом. На Щедрий вечір знову готують обрядову кутю, відому як Друга кутя. Оскільки Різдвяний піст завершився, обмежень у харчуванні немає, на відміну від Святвечора. Тож на столі, окрім куті, з'являються м'ясні страви, холодець, вареники та пироги з різними начинками. Загалом вважається, що ця вечеря символізує добробут та достаток.

Трапезу відкривають молитвою. Після цього господар спалює дідуха, якого приніс до оселі на Святвечір, 24 грудня.

Однією з найзначніших традицій Щедрого вечора є візити з вертепом та обряди водіння Кози. У цей святковий час прийнято одягатися в костюми тварин та героїв народних казок. Зазвичай, роль Маланки виконує неодружений юнак, тоді як жінки перевтілюються в чоловічих персонажів. Серед інших учасників дійства можна зустріти Василя, Козу, Діда, Бабу, Ведмедя, Цигана, Чорта і Лікаря.

Козу Маланку прикрашають вінком, стрічками, намистом та іншими елементами декору. Її супутник Василь, у свою чергу, одягає традиційний жупан, шаровари та чоботи. У таких нарядах молоді люди обходять оселі, виконуючи щедрівки, розважаючи господарів танцями та веселими жартами.

За народними повір'ями, ворожіння вночі проти 1 січня вважається достовірним. Наприклад, незаміжні дівчата клали під подушку чотирьох королів з колоди карт, аби побачити уві сні майбутнього нареченого. Крім того, клали під подушку гребінця і, лягаючи спати, нашіптували: "Суджений-ряжений, розчеши мені голову!". Хто присниться, з тим випаде йти під вінець.

Також дівчата виходили на вулицю, і яка першою з тварин зустрінеться, таким на вдачу наділить доля судженого: якщо пес, то лихим, а життя буде собачим, вівця -- тихим і сумирним тощо.біля воріт насипають три купки зерна, а вранці перевіряють: якщо їх ніхто не чіпав, то сімейне життя буде щасливим, і навпаки.

Уже на світанку 1 січня, на свято Василя, в Україні хлопці починали посівати зерном. В народі вважалося, що посівання приносять добробут, щастя та великий урожай на весь рік.

Нагадуємо, що в Україні з давніх-давен на зимові свята Різдва та Нового року існували особливі звичаї, такі як колядування, щедрування та засівання. Ці обряди мають свої унікальні особливості, які кожен українець повинен зберігати в пам'яті.