Львівська вілла "на перехресті": як резиденція ректора Політехнічного університету перетворилася на офіс НТШ

Вілла знаходиться на куточку, де зустрічаються три вулиці.

У Львові, в межах Франківського району, розташовано безліч живописних вілл. Одна з них, розташована в районі Кастелівка, була висвітлена на офіційній сторінці Франківської адміністрації. Зараз це приміщення Наукового товариства імені Шевченка, яке знаходиться на вулиці Генерала Чупринки, 21, колись відоме як вілла Дзівінського або "на хресті".

Ця будівля, що має куточкову шестигранну вежу, була спроектована в 1894 році талановитими архітекторами Юліаном Захаревичем, Михайлом Ковальчуком і Іваном Левинським. Роботи виконувала компанія Івана Левинського на замовлення ректора Львівської політехніки Здіслава Дзівінського. Будинок зведено в епоху історизму в неоромантичному стилі, а його вежа викликає асоціації з романтичними замками.

Вілла нагадує замок з вежею (зображення з сайту Франківської районної адміністрації).

Фасад цього будинку виконано з необробленої цегли, прикрашеної керамічними елементами та витонченими різьбленими деталями. Вілла знаходиться на кутовій ділянці в перехресті сучасних вулиць Генерала Чупринки, Київської та Котляревського, що дало їй прізвисько "на хресті". Для створення комфортного середовища для мешканців навколо вілли було закладено сад і квітник.

Керамічні оздоби фасаду (фото зі сторінки Франківської РА)

Після закінчення Першої світової війни, цей будинок став власністю торговця Шуліма Валлаха, а в 1920-30-х роках його володінням користувався піаніст Леопольд Мюнцер, який tragically загинув у концтаборі Янів.

Ліпнина, що прикрашає простір над вікнами (зображення з ресурсу Франківської міської ради)

У середині 1930-х років у цьому районі проживала родина Кузьмовичів. Олена Шепарович була дочкою відомого громадського діяча Степана Федака. Володимир Кузьмович, який був членом організаційного комітету партії УНДО, брав активну участь в організації Українського католицького союзу, редагував газету "Мета" та обіймав посаду інспектора шкіл у Товаристві "Рідна школа". Він також активно виступав на захист інтересів українців у польському сеймі, як зазначається на офіційній сторінці району. Родина володіла колекцією цінних антикварних предметів і меблів. Проте, після приходу більшовиків 30 вересня 1939 року, Володимира Кузьмовича було арештовано і засуджено до восьми років ув’язнення в таборах.

Камін у дизайні приміщення (зображення з ресурсу Франківської міської ради)

Після завершення Другої світової війни в одному з будинків оселився Микола Островерхов, який зібрав велику колекцію мистецьких творів. "Багато з цих предметів були придбані за символічну ціну або ж вкрадені з покинутих квартир, з яких виселили репресованих людей, а також з закритих та діючих церков, кладовищ і музеїв. У своєму заповіті Островерхов залишив половину своєї колекції музею Пушкіна в Москві, а іншу частину - своєму братові з Одеси. Проте деякі цінні речі вдалося зберегти від вивезення. Наразі його порцеляна складає основу колекції Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького, а меблі прикрашають інтер'єри Палацу Потоцьких та кількох замків", - йдеться в описі про останнього приватного власника на сайті району.

Табличка НТШ (зображення з ресурсу Франківської районної адміністрації)

Сьогодні вілла належить Науковому товариству імені Шевченка, тут працює адміністрація та редакція його видань. НТШ - одна з найстаріших українських наукових інституцій, яку створили 23 грудня 1873 року у Львові за фінансової підтримки меценатів з Наддніпрянщини. Тривалий час головою Товариства був Михайло Грушевський. У 1939 році НТШ ліквідувала радянська влада, але з 1947 року воно відновило діяльність за кордоном. Через 40 років Товариство знову повернулось до Львова і працює у будинку на вул. Генерала Чупринки, який йому подарувала Ольга Кузьмович.