Ліцензія на систему Patriot для України: як довго очікувати на власні ракети і які ризики пов'язані з висловленнями Трампа.

Заява Дональда Трампа про намір надати Україні ліцензію на виробництво ракет для системи Patriot виглядає як важливий крок уперед, однак військові експерти закликають не поспішати з оптимістичними висновками. За їхніми оцінками, процес запуску такого виробництва може зайняти від півроку до року, вимагатиме спеціально облаштованого майданчика, коштовних компонентів і не зможе швидко вирішити проблему російських ракет. Крім того, за гучною обіцянкою США можуть стояти не лише наміри підтримати Україну, а й спроба перекласти відповідальність за нестачу ракет на Київ.

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп оголосив, що Вашингтон має намір надати Україні ліцензію на виробництво ракет для системи Patriot. Цю інформацію він озвучив 8 липня під час пресконференції з українським президентом Володимиром Зеленським, що відбулася на саміті НАТО в Анкарі.

За словами Трампа, Сполучені Штати мають намір продемонструвати Україні, як створюються ракети для системи Patriot, незважаючи на складність цього процесу. Американський президент підкреслив, що українці зуміють швидко освоїти цю технологію, адже, на його думку, вони є "надзвичайно винахідливими".

Трамп, як повідомляється, зробив жарт про те, що після надання ліцензії Київ більше не зможе скаржитися на недостатню допомогу з боку Вашингтона, оскільки матиме можливість самостійно виробляти ракети. Одночасно він вказав, що виробник систем Patriot поки що не отримав інформації про це рішення, проте висловив впевненість, що всі питання будуть вирішені.

Ця заява була зроблена на фоні гострої нестачі ракет для системи Patriot в Україні. Ці комплекси є основним засобом для знищення балістичних ракет, якими Росія постійно обстрілює українські міста.

Скільки часу потрібно для виготовлення ракет до системи Patriot в Україні?

Військовий аналітик Олег Жданов зазначає, що навіть якщо Україні буде надано ліцензію на виробництво ракет для системи Patriot, не слід очікувати швидких результатів. На його думку, процес налагодження такого виробництва може тривати принаймні рік.

"Цей процес, скоріш за все, триватиме щонайменше рік. Особливо, якщо знову втрутиться якась приватна компанія, подібна до Fire Point, тоді це може затягнутися надовго. Може статися так, як це було з 'Фламінго'. Проте, якщо до справи долучаться державні підприємства, зокрема 'Південмаш', і їх належно профінансують, я впевнений, що протягом року вони зможуть все організувати", -- зазначає Жданов в інтерв'ю для Фокусу.

На його думку, створення протибалістичних ракет є витратним і технічно складним завданням. Експерти оцінюють вартість однієї такої ракети приблизно в три мільйони доларів. Ще однією серйозною проблемою є нестача певних компонентів, зокрема вольфраму, який використовується для виготовлення серцевини ракети.

"Найціннішим і найбільш дефіцитним матеріалом, який нам знадобиться, є вольфрам. Він необхідний для створення серцевини ракети. Це ж, по суті, літаючий металобрухт. Американці охрестили його "літаючим бревном". Процес виготовлення ракети також має свої нюанси: вона повинна здатна швидко набирати високу швидкість у повітрі за короткий час", -- зазначає фахівець.

Водночас Жданов вважає, що отримання ліцензії дасть Україні можливість не лише налагодити виробництво, а й у перспективі адаптувати ракету під власні можливості.

"Після отримання ліцензії ми матимемо можливість вносити власні корективи, вдосконалювати виробництво та, можливо, знизити витрати на компоненти ракети чи її саму. Проте це не станеться найближчим часом — це лише перспектива," — підкреслює він.

Експерт підкреслює, що навіть організація власного виробництва ракет для системи Patriot лише частково вирішує питання, пов'язане з російською балістичною загрозою. Він зазначає, що Patriot не розгорнутий у всіх містах, які можуть бути під ударом.

"Ракета до Patriot частково вирішує проблему. Добре, в Києві є Patriot. А що робити Дніпру, Запоріжжю, Харкову, Сумам? У них немає Patriot, і ніхто нам завтра не дасть десятки таких комплексів. Ракета -- це дуже добре, її треба виробляти на перспективу. Але потрібна ще й наша балістика", -- каже Жданов.

Він вважає, що Україна зможе ефективно протистояти російським балістичним атакам лише за умови наявності власних балістичних ракет, які дозволять їй завдавати ударів у відповідь по військовим і промисловим цілям Росії.

"Щоб адекватно реагувати на балістичні загрози з боку Російської Федерації, Україні необхідно мати свою власну балістичну систему. Якщо б на кожну російську ракету відповідала хоча б одна наша, спрямована на Москву, картина виглядала б зовсім інакше. У столиці Росії розташовано понад сто військових заводів та підприємств оборонної промисловості, і там є чим завдати шкоди," -- коментує експерт.

Жданов підкреслює, що отримання ліцензії на виробництво ракет для системи Patriot є значущим кроком, однак це не може стати єдиним рішенням на загрозу з боку російських балістичних ракет. Він відзначає, що Україні важливо також активно розвивати свої власні ударні ракетні системи, щоб уникнути залежності від міжнародних партнерів.

Потрібно забезпечити надійне середовище та достатню кількість часу: чому не вдасться миттєво розпочати виробничий процес.

Військовий аналітик та оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко висловив думку, що навіть якщо Україна отримає ліцензію, швидкий старт виробництва ракет для системи Patriot буде малоймовірним. Він підкреслив, що ключовим аспектом стане не лише питання передачі технологій, а й забезпечення безпечного розміщення самого виробничого процесу.

"Якщо ми не зможемо знайти підходящу локацію для розміщення цього виробництва, яке є досить великим, і не вдасться розмістити його під землею в максимально захищеному місці, то, на жаль, доведеться перенести його в іншу країну, яка є більш безпечною," — зазначає Коваленко в коментарі для Фокусу.

За його словами, йдеться про високотехнологічне виробництво, яке потрібно буде інтегрувати на конкретному українському підприємстві або окремому майданчику. Окремим фактором стане бюрократична складова, яка також може вплинути на строки.

"Цей процес вимагатиме часу. На мою думку, для завершення всіх етапів знадобиться приблизно рік. Орієнтовно лише на організацію такого виробництва піде близько року. Якщо говорити оптимістично, то, можливо, це займе півроку. А далі вже слідує вихід на серійне виробництво, що також є непростим завданням," - зазначає експерт.

Коваленко наголошує, що Україні насамперед потрібні ракети PAC-3. За його словами, окрім США, єдиним ліцензійним виробником таких ракет у світі є Японія. І саме японський приклад, на його думку, показує, наскільки складно швидко наростити виробництво навіть для країни з розвиненою промисловістю.

"У Японії виробнича діяльність зосереджена на підприємствах Mitsubishi Industries, що є потужною корпорацією з інноваційними технологіями. Проте їхній річний обсяг виробництва становить лише від 60 до 70 ракет. І ми усвідомлюємо, що нам потрібно 60 ракет лише за одну ніч, щоб знешкодити всю балістичну загрозу, що нас атакує," – підкреслює Коваленко.

Він зазначив, що справа не лише в здатності України налагодити таке виробництво, а й у можливостях його подальшого розширення. Навіть у США обсяги виробництва залишаються на досить низькому рівні.

"Якщо нам вдасться організувати виробництво таким чином, щоб щомісяця виготовляти 60-70 ракет, це може виявитися навіть більш ефективним, ніж у США. Наприклад, компанія Lockheed Martin, яка є головним постачальником ракет PAC-3 для системи Patriot, виробляє близько 650-700 ракет на рік, що в середньому дорівнює 60-70 ракет на місяць," - зазначає експерт.

Одночасно Коваленко підкреслює, що незважаючи на тривалі терміни запуску, ліцензійне виробництво ракет Patriot може стати ключовим стратегічним кроком для України. Це відкриє можливість застосовувати ракети не лише для внутрішніх потреб, а й у рамках угод з міжнародними партнерами.

"Це може слугувати як для наших власних цілей, так і, ймовірно, для потреб експорту наших партнерів. Або ж ми можемо укласти угоду з партнерами, щоб вони передали нам свої невикористані запаси цих ракет, а в подальшому компенсували б їх через виробництво на нашій території," – зазначає він.

За словами Коваленка, це стало б значним кроком у зміцненні української системи протиповітряної оборони, хоча результати не будуть відчутні в найближчій перспективі. Він також підкреслює, що ліцензійне виробництво системи Patriot не може бути альтернативою для прогресу в розробці власної ракетної програми.

"Цей крок справді є значущим прогресом у посиленні нашої системи протиповітряної оборони, хоча його результати не слід очікувати найближчим часом. Водночас важливо не втрачати з уваги розробку власної ракетної програми, здатної перехоплювати балістичні загрози. Обидва напрямки повинні доповнювати один одного", — зазначає Коваленко.

Політична заява або пастка для України: які наміри можуть ховатися за словами Трампа про систему Patriot.

Військово-політичний аналітик Дмитро Снєгирьов висловив думку, що коментар Дональда Трампа щодо потенційної передачі Україні ліцензії на виробництво ракет для системи Patriot може мати не лише практичний аспект, але й слугувати політичним сигналом. На його думку, цей крок варто розглядати як частину військово-політичного тиску на Росію.

"Імовірно, мова йде про політичну декларацію, яка слугує інструментом військово-політичного тиску на Росію. З такою заявою вони знімають останній важіль впливу РФ на Україну — балістичні можливості," — зазначає Снєгирьов у коментарі для Фокусу.

Відповідно до його слів, як Україна, так і Росія усвідомлюють, що навколо війни зростає політичний тиск. Отже, оголошення про ліцензію, можливо, більше пов’язане не з терміновим початком виробництва, а з історичним контекстом та майбутніми ініціативами США в напрямку посилення оборонних можливостей України.

"Експерт зазначає, що якщо конфлікт завершиться до умовного жовтня, це може свідчити про історичні можливості, зокрема, про подальші дії США у напрямку посилення оборонних можливостей України."

Снєгирьов також погоджується з оцінками попередніх експертів, що практичне розгортання такого виробництва швидким бути не може. Йдеться про повний виробничий цикл, компоненти, зокрема виробництво твердого палива, а також захищений майданчик, який має бути прикритий системами ППО або розміщений глибоко під землею.

"Цей процес, безумовно, вимагатиме часу. Принаймні пів року. Навіть якщо ми говоримо про три місяці, виникає питання: чи дозволять вони собі безкарно завдавати нам ударів протягом цих трьох місяців? Тому ще раз акцентую: це питання має історичну перспективу", -- наголошує Снєгирьов.

Експерт зазначає, що під заявою про передачу ліцензії Україні може не обов'язково матися на увазі створення виробництва безпосередньо на українських землях. Він вважає, що найбільш ймовірним варіантом для цього є Польща.

"Ймовірно, мова йде про виробника з Польщі. Це найбільш правдоподібний варіант — розташування виробництва в цій країні. Польща є членом НАТО, тому її територія не підлягає загрозі з боку російських балістичних ракет, а логістичні можливості забезпечують оперативний перекид антибалістичних систем," — зазначає він.

Снєгирьов виділяє два потенційні аспекти цієї заяви. Перший полягає у військово-політичному тиску на Росію. Другий вказує на те, що Трамп, нібито, проявляє проукраїнську позицію та готовий розглянути можливість передачі Україні ліцензії.

Проте, як зазначає спеціаліст, це рішення може нести певні ризики для України. Він акцентує увагу на висловлюваннях Трампа, який зазначив, що після надання ліцензії Київ не матиме права "засуджувати Вашингтон за недостатню підтримку". На думку Снєгирьова, це може стати способом покласти відповідальність за нестачу ракет на саму Україну.

"Вони надали ліцензію, і тепер їх не турбує, скільки ти випустив: сто, двісті чи триста. Вони усвідомлюють, що виробничі можливості мають свої межі. Проте, з іншого боку, вони ставлять під сумнів риторику Зеленського, який постійно звинувачує США. Тепер аргументів для продовження цієї дискусії стане менше," - коментує експерт.

Як зазначив він, виклик полягає в тому, що навіть Сполучені Штати стикаються з обмеженнями у виробництві таких ракет, а Україні для ефективної оборони від масштабних атак необхідні набагато більші обсяги.

Протягом року американський військово-промисловий комплекс виробляє приблизно 500 подібних ракет. Для того, щоб перехоплювати 150 російських ракет, нам знадобиться до 300 ракет щомісяця. Якщо США нададуть ліцензію на виробництво, вони можуть заявити: "Ми надали вам можливість виготовляти, тепер це ваша відповідальність", - зазначає Снєгирьов.

Експерт вважає, що передача ліцензії може бути важливим кроком для майбутнього, однак вона не вирішить проблему дефіциту ракет швидко і не замінить поточну потребу України в готових засобах протиракетної оборони.

Раніше Фокус повідомляв, що існують альтернативні системи протиповітряної оборони, здатні захистити від російських ракет, окрім комплексу Patriot. Серед таких систем є ізраїльська Arrow, яка може знищити "Іскандер" на висоті, забезпечуючи при цьому відсутність уламків, оскільки вибух відбувається в атмосфері.