"Легалізація корупції" чи порятунок оборонної промисловості: ключові аспекти нашумілого законопроєкту від партії "Слуга народу".

В Україні планують декриміналізувати певні правопорушення, що були скоєні під час виконання державного оборонного замовлення, але тільки в контексті виробництва озброєння. Для цього у Верховній Раді був зареєстрований законопроєкт №13423 "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України з метою підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу". Цей законопроєкт підтримали 126 народних депутатів, з яких 123 представляють фракцію "Слуга народу".

Автори цього документа стверджують, що для оборонних підприємств в умовах війни неможливо повністю дотримуватись усіх законів, що діють у мирний час. Тому, коли існує термінова потреба в озброєнні, проведення тривалих громадських слухань та суворе дотримання всіх бюрократичних процедур не завжди є доцільним.

Проте деякі члени суспільства вже охрестили це рішення "легалізацією корупційних практик". OBOZ.UA досліджував, що міститься в законопроєкті та чому парламент вважає, що в умовах війни на деякі правопорушення можна не звертати уваги.

Головне - автори законопроєкту пропонують скасувати кримінальну відповідальність за злочини під час виконання оборонних контрактів. Для цього вони хочуть запровадити для підприємств, внесених до спеціального переліку Міноборони, спеціальний режим.

Щоб це реалізувати, нардепи пропонують внести до Кримінального кодексу нову статтю - 43-2. Згідно з нею, не вважатиметься кримінальним правопорушенням діяння, вчинене під час виконання державного контракту з оборонних закупівель службовими особами юросіб переліку, яке:

При цьому, підкреслюється в самому законопроєкті, ці положення поширюватимуться також на діяння, які формально можуть бути кваліфіковані як кримінальні правопорушення, вчинені до внесення юросіб до переліку. Однак лише за умов, що саме діяння було вчинено:

Крім цього, планується встановлення мораторію на впровадження кримінально-правових заходів проти юридичних осіб, які потрапили до спеціального Переліку. Цей мораторій діятиме протягом усього часу, поки організація залишатиметься у цьому списку.

А от якщо таку юрособу виключать з переліку, тоді до неї зможуть застосовувати заходи кримінально-правового характеру - на загальних підставах.

Однією з нових ініціатив є введення особливого контролю генерального прокурора над усіма процесуальними заходами і рішеннями стосовно юридичних осіб, які потрапили до зазначеного списку. Таким чином, планується, що:

Саму ж необхідність декриміналізації злочинів під час виконання оборонних контрактів автори закону пояснюють потребою надання "додаткових гарантій для захисту підприємствам оборонно-промислового комплексу" під час виконання держзамовлення. При цьому, стверджується, надання такого захисту забезпечить безперебійне виконання оборонних замовлень держави.

"Виконання державних контрактів у сфері оборонних закупівель вимагає від компаній значного рівня відповідальності, водночас створюючи додаткові ризики для їх працівників. Ці чинники підкреслюють необхідність забезпечення державою додаткових гарантій захисту", - зазначено в пояснювальній записці до документа.

Проте, представники антикорупційних організацій наголошують, що незважаючи на заявлені цілі прийняття цього законопроєкту, він містить значні ризики. Як зауважують у Центрі протидії корупції (ЦПК), якщо цей документ буде прийнятий:

Крім того, там звертають увагу на те, що перелік Міноборони буде закритим. Що, зазначається, разом з іншими положеннями законопроєкту створює ризик "легалізації корупції в оборонній сфері - причому для заздалегідь погодженого кола постачальників".

"Спочатку ти платиш за "вхід" до списку цих постачальників, купуєш собі імунітет і надалі можеш завищувати ціни на закупівлі хоч в 100 разів - без жодного ризику. Покарати осіб, які будують схеми в закупівлях зброї, не можна буде навіть після виборів", - запевняє заступниця виконавчої директорки ЦПК Олена Щербан.

Ще одна з проблем, на яку звертають увагу антикорупційні експерти, полягає в "зосередженні влади в руках генпрокурора" та Міністерства оборони. У Центрі протидії корупції вважають, що:

"Враховуючи, що МОУ є відповідальним за формування політики у сфері оборони та бюджету, це створює надмірні корупційні ризики", - зазначили антикорупційники.

Містить законопроєкт, на їхню думку, й інші ризики. Зокрема:

"Категорії "суспільно корисна мета" або "укріплення обороноздатності" є доволі дискусійними й не мають чітких визначень. ... У поєднанні з виключною роллю генпрокурора це перетворює норми на інструмент вибіркового правозастосування", - вважають у ЦПК.

Утім, у самому парламенті наполягають: законопроєкт не легалізує історії про "яйця по 17 грн", розкрадання на фортифікаціях чи схеми з забезпечення захисників спорядженням. Там акцентують: ініціатива спрямована лише на виробників озброєння. А тому, зазначається, її треба ухвалювати.

Справа в тому, що голова комітету Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики, а також один з авторів законопроєкту Данило Гетманцев ("Слуга народу") пояснив OBOZ.UA, що на сьогодні українські виробники озброєння знаходяться в складній ситуації. Адже:

"Фабрики переміщуються, і іноді їх можна зустріти серед безкраїх полів. Вони функціонують, віддаючи всі сили. У таких обставинах питання дотримання різних норм, що регулюють цю високоризикову діяльність, часто ігноруються", - зазначив народний депутат, описуючи загальну ситуацію.

Зокрема, на його думку, відбувається порушення ряду норм, що стосуються охорони праці, пожежної безпеки, а також, можливо, екологічних стандартів.

"Люди працюють у три зміни, по 12 годин щодня. Це серйозний і справедливий виклик для них. Умови, в яких вони перебувають, нагадують ті, що на фронті," - поділився Гетманцев.

Однак, він визнав, що без цих порушень Україні було б складно налагодити виробництво озброєння. Тому депутат вважає, що держава повинна підтримувати тих, хто "бере на себе відповідальність", хоча це і ставить їх під ризик кримінального переслідування.

"Чи варто нам запроваджувати кримінальні санкції щодо них, і в якому місці (в проєкті закону. - Ред.) виявлено опір антикорупційним заходам, мені не зрозуміло," - підкреслив народний депутат.

"Проблема полягає в тому, що існують мирні правила, але умови нагадують війну. ... Ми стоїмо перед вибором: або притягнути до відповідальності чиновників, керівників та начальників цехів, що призведе до втрати робочих місць та виробництв, або ж надати їм амністію, дозволяючи продовжувати діяльність під час воєнного часу," - зазначив Гетманцев.

Він також підкреслив, що ця амністія буде чинною тільки під час війни. Після її завершення, за словами Гетманцева, виробники будуть нести відповідальність відповідно до загальноприйнятих мирних норм.