Американська операція у Венесуелі -- палиця з двома кінцями як для України, так і для диктатора Володимира Путіна.
Цю інформацію повідомляє французький журнал Le Monde.
У виданні зазначають, що щахоплення президента Венесуели Ніколаса Мадуро США послаблює союзників України, які вважають себе захисниками демократії та міжнародного права. Але це також геополітичний удар для Москви, яка втрачає ключового партнера та стикається із загрозою для своїх нафтових доходів.
Володимир Зеленський не зміг приховати своєї усмішки, яка, безумовно, мала у собі нотки розчарування. Лише кілька годин після оголошення про вражаючу військову операцію США щодо арешту Ніколаса Мадуро, підозрюваного у наркоторгівлі, український президент дозволив собі зануритися в мрії.
"Якщо з тиранами можна так швидко і без зусиль вирішувати питання, тоді США знають, який наступний крок," - зазначив він на зустрічі з журналістами в Києві.
Роз'яснення нікому не було необхідним. Зеленський говорив про Володимира Путіна.
Фактично, ця миттєва акція США могла б бути прийнятною для Москви.
"Хіба США не порушили міжнародне право заради прибуткових цілей, як це зробила Росія під час вторгнення в Україну? Заявляючи про покладення кінця стражданням венесуельського народу та стверджуючи про своє бажання захистити американців від лиха наркотиків, Сполучені Штати, здається, насправді прагнуть нафтових багатств Каракаса. Для геополітичних експертів американський наступ має всі ознаки неоколоніалізму", -- пишуть у виданні.
Москва поспішила наголосити на суперечностях нібито гуманістичного Заходу, захисника міжнародного права.
Офіційно Міністерство закордонних справ Росії висловило своє осудження щодо дій Сполучених Штатів. Однак Кремль утримався від коментарів, а Путін, як завжди, обрав стриманість замість імпульсивної реакції. Проте, Москву помітно турбує ця американська демонстрація сили, що викликала певну дестабілізацію.
Зустрівшись із Путіним, який використовує залякування як основний інструмент, Трамп "лише підтвердив свою рішучість та готовність до ескалації", - підкреслює Кирило Рогов, дослідник Інституту гуманітарних наук у Відні.
За лічені години Дональд Трамп досяг того, чого Володимир Путін не зміг зробити майже за чотири роки.
"Жоден голос більше не зможе оскаржити панування Сполучених Штатів у Західній півкулі," -- гордо заявив президент США, підкреслюючи військову перевагу Вашингтона.
"За три роки Каракас. Американці у Венесуелі нагадують перші етапи нашої 'спеціальної військової операції' в Україні, що розпочалася у 2022 році," - зазначає один з російських Z-каналів у Telegram.
Пропагандисти з літерою "Z" вважають, що Росія повинна була вчинити аналогічно щодо Києва та президента Володимира Зеленського.
Проте Росія не була готова до цього.
"Мадуро був ключовим партнером Путіна в Латинській Америці ", -- зазначає Пітер Раф, директор Центру Європи та Євразії в Інституті Гудзона.
Присутність президента Венесуели на грандіозних святкуваннях у Москві 9 травня 2025 року, присвячених 80-й річниці перемоги Радянського Союзу у Другій світовій війні, була тепло сприйнята диктатором Кремля.
"Його ліквідація -- це явно удар по Путіну. Це показує, що його системи протиповітряної оборони, встановлені навколо столиці Венесуели, та його політичні угоди -- Москва та Каракас нещодавно підписали десятирічну угоду про стратегічне партнерство -- марні проти американської влади", -- зазначає Раф.
Втручаючись у справи Венесуели, Вашингтон торкається одного з чутливих питань Москви: її нафтових доходів. Сполучені Штати прагнуть відродити занедбані нафтові об'єкти там, очевидно, відмовившись від угоди про спільне підприємство, поновленої на п'ятнадцять років у листопаді 2025 року між державною компанією Petroleos de Venezuela та дочірньою компанією російської компанії "Росзарубежнефть".
Це захоплення венесуельських нафтових багатств та очікуване падіння цін через збільшення пропозиції можуть серйозно зашкодити російській економіці, яка вже постраждала від виснажливої війни в Україні та міжнародних санкцій.
Отже, захоплення Ніколаса Маудуро виявляється геополітичною та нафтовою поразкою для Володимира Путіна. Це вже друга подібна втрата за рік після падіння його союзника, колишнього президента Сирії Башара Асада, який втік до Росії в пошуках захисту.
У якості додаткової загрози, американський президент за добу до початку операції у Венесуелі зазначив у своїй мережі Truth Social, що Сполучені Штати можуть втрутитися у ситуацію в Ірані — ще одному союзнику Москви — з метою "порятунку" цивільного населення, якщо репресії проти протестувальників, які вимагають змін з 28 грудня 2025 року, стануть занадто жорстокими.
Трамп, який з моменту повернення до Білого дому часто виявляв поблажливість та майже захоплення владою кремлівського диктатора, тепер, схоже, роздратований колишнім офіцером КДБ.
"Я не в захваті від того, що зараз робить Путін. Він вбиває багато людей", -- заявив він у суботу, начебто це було щось нове.
Іншим свідченням ігнорування Вашингтоном Москви є заява американського президента, який зазначив, що під час телефонної бесіди з Володимиром Путіним минулого понеділка не піднімав питання про напад на Венесуелу.
Трамп, схоже, не зрозумів маніпуляцій, які здійснював його союзник Путін. Останній, без жодних підтверджень, стверджував по телефону, що українські дрони завдали удару по його приватній резиденції на Валдаї. Проте через кілька днів ЦРУ спростувало цю інформацію про передбачувану атаку з боку Києва.
Проте, здається, що адміністрація Трампа в Каракасі діяла не лише у рамках конфлікту, схожого на холодну війну, а й під впливом спокус прибутку та прагнення контролювати важливі енергетичні ресурси.
Навіть якщо Володимир Зеленський публічно висловлював би сподівання на швидке усунення російського лідера, якого вигнала американська армія, «Путін не має підстав остерігатися Трампа», зазначає Франсуа Ейсбур, консультант Міжнародного інституту стратегічних досліджень у Лондоні.
"Ядерна зброя має вирішальне значення", -- наголошує Тетяна Кастуєва-Жан, директорка Російського центру Французького інституту міжнародних відносин (IFRI).
"Сполучені Штати ніколи не здійснять напад на країну, що володіє ядерною зброєю. Це, в свою чергу, підкреслює проблему глобального розповсюдження [ядерної зброї] в середовищі авторитарних і диктаторських урядів," -- зазначила вона.
"Нехай ядерна зброя існує!" -- проголосив у суботу Дмитро Медведєв, практично повторюючи цю ідею.
Нагадуємо, що 3 січня Дональд Трамп дав команду здійснити авіаудари по території Венесуели.
#Дональд Трамп #Україна #Росія #Вашингтон, округ Колумбія #Лондон #Київ #Репресії #Радянський Союз #Європа #Журналіст #Москва #Володимир Зеленський #Володимир Путін #Геополітика #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Кремль (фортифікаційна споруда) #Нафта #Московський Кремль #Іран #Західна Європа #Латинська Америка #Ніколас Мадуро #Венесуела #Демократія #Американці #Міжнародне право #Дмитро Медведєв #Сирія #Протиповітряна оборона #Відень #Військова операція #Міністерство закордонних справ (Росія) #Гуманізм #Le Monde #Євразія #Західна півкуля #Каракас #PDVSA