Квартири та будинки українців переходять до власників російських паспортів: розслідування BBC | Основні новини України.

Росія конфіскує житло у українців, які перебувають під окупацією / Фото: BBC

Російська окупаційна влада з 2024 року вилучила або визначила для подальшого вилучення 34 002 об'єкти житлової нерухомості, що належать громадянам України. Йдеться про квартири, приватні будинки та дачі на окупованих частинах Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей.

Про це йдеться у розслідуванні BBC Verify та BBC Russian.

Згідно з інформацією, наданою журналістами, таке житло може бути в подальшому передано особам, які мають російські паспорти. У певних випадках його також тимчасово орендують місцеві чиновники, судді, військовослужбовці та державні службовці.

Окупантські сили також конфіскують тисячі бізнес-об'єктів, включаючи офіси та готелі, але ці дані не були враховані у звіті BBC.

Згідно з результатами дослідження, українців рідко інформують про те, що їхнє майно може бути конфісковане. Зазвичай, їхнє житло потрапляє до списків "безхазяйного" або "можливо безхазяйного" майна, якщо воно не оформлене відповідно до російського законодавства.

Для того щоб зберегти своє майно, українці, які були змушені покинути свої домівки через військові дії, повинні отримати паспорт Росії, повернутися на окуповану територію особисто протягом 30 днів та пройти перевірку в аеропорту Шереметьєво в Москві, що несе в собі ризик затримання.

Одним із таких випадків стала історія пастора Ігоря Іващука з Мелітополя. Він залишив окуповане місто у вересні 2022 року, зокрема через необхідність лікування дружини, а за будинком попросив наглядати давнього друга.

У грудні 2024 року один із друзів розповів йому, що до їхнього дому завітав чоловік у формі військового, котрий почав запитувати про власника та наявність документів на нерухомість. Через кілька місяців друга виселили, а будинок, який Іващук понад два десятиліття старанно облаштовував своїми руками, фактично втратив його право власності.

Серед об'єктів, що підпадають під загрозу вилучення, знаходиться також сімейний дім на околицях Маріуполя. Дочка власника, відома як Іванна за версією BBC, поділилася, що її батько витратив 15 років на його зведення для матері, котра страждала від раку.

"Цей дім був зведений спеціально для моєї матері, і саме тут вона провела багато років. Це місце, яке наповнене нашими спогадами – моїм дитинством і тим часом, яке ми проводили разом як родина. Я не можу уявити, що хтось інший буде жити в цьому домі", – поділилася вона.

Сім'я Іванни покинула Маріуполь на початку широкомасштабної агресії в 2022 році, але її бабуся та дідусь вирішили залишитися вдома. У квітні окупаційні представники сповістили їх про те, що їхня власність підлягає конфіскації.

У посольстві Російської Федерації в Лондоні повідомили BBC, що нові правила, які були введені, нібито визначають порядок управління нерухомістю, власників якої не вдається ідентифікувати або зв'язатися з ними. Також передбачена можливість компенсації у разі, якщо законний власник згодом вирішить заявити свої права на таку власність.

Одночасно з вилученням житла у громадян України відбуваються й інші трансформації на територіях, що підпали під окупацію. Вулицям повертаються або присвоюються назви на честь діячів радянського періоду, тоді як використання української мови в навчальних закладах фактично заборонене окупаційною адміністрацією.

Церква благодаті в Мелітополі, де проводив служби Іващук, була трансформована в офіс російського міністерства культури. Будівлю оновили, змінивши її колір, а на фасаді встановили величезні зображення російських солдатів.

Дослідниця Chatham House Ярослава Барб'єрі назвала таку політику Росії "демографічною інженерією", спрямованою на зміну соціальної та політичної структури окупованих територій і ускладнення їхньої майбутньої реінтеграції в Україну.

Вона зазначила, що в Росії це сприяє зміцненню кремлівської пропаганди, яка стверджує, що анексія окупованих регіонів до складу РФ вже стала незаперечним фактом.

У російському посольстві це спростували і, в свою чергу, звинуватили українську владу у переслідуванні російської мови та російськомовних спільнот.

Російські власті обґрунтовують конфіскацію та перерозподіл житлових приміщень необхідністю забезпечити житлом осіб, чиї оселі постраждали внаслідок збройних конфліктів. Однак ця можливість надається лише тим, хто згоден на отримання громадянства Російської Федерації.

В Україні існує програма компенсацій для осіб, які втратили свої домівки внаслідок війни, включаючи тих, чиє майно було конфісковано. Проте деякі респонденти BBC висловили занепокоєння, що через повільність роботи системи їм ще не вдалося знайти нове житло.

Жителька Маріуполя Міла, яка нині перебуває в Європі, розповіла, що передала українській владі докази пошкодження своєї квартири, однак відповіді не отримала.

"Я усвідомила, що, мабуть, ніхто не зобов'язаний нічим мені допомагати. Ми не безхатченки. Ми - люди, які прагнуть жити в Україні, відновлювати її та робити багато іншого, але у нас немає місця, куди можна повернутися," - поділилася вона.

Іванна також не має уявлення про те, в якому стані зараз її родинний дім, і переживає, що можливо, більше не зможе його відвідати.

Ігор Іващук, у свою чергу, не має уявлення, хто зараз мешкає в його домі. Він зазначив, що як християнин здатен пробачити людині, що зайняла його квартиру і виселила його друга, але водночас охарактеризував прагнення "покращити своє становище за рахунок інших" як порушення закону.

"Оскільки я є віруючим, я вважаю це гріхом," -- зауважив він.