Критичну ситуацію з теплопостачанням у столиці можна було б запобігти завдяки проведенню своєчасної підготовки, - зазначив Крошка.

Про це в інтерв'ю "Економічній правді" заявив член правління ТМ "Колві".

За його словами, систематичний підхід передбачає попереднє визначення локацій для невеликих котелень, оцінку їхньої потужності, джерел фінансування та організацію закупівель ще до старту опалювального сезону.

"У Харкові та Миколаєві децентралізація теплопостачання відбувалася саме планово. Комунальні служби заздалегідь визначали локації котелень відповідно до схем тепломереж, знаходили фінансування -- як власне, так і за участі міжнародних організацій. Це робилося не в момент морозів чи після руйнування ТЕЦ", -- зазначив Крошка.

Він підкреслив, що декілька обласних центрів, розташованих поблизу лінії фронту, успішно підготувалися до опалювального сезону. Ці міста мають можливість ефективно переходити між централізованим і децентралізованим теплопостачанням, а також оперативно замінювати пошкоджені котельні на резервні.

За оцінками експерта, для забезпечення альтернативної теплогенерації у Києві необхідно близько 50 котелень потужністю по 30 МВт. Такий обсяг, за його словами, українські виробники здатні виготовити протягом року -- за умови завчасного планування.

"Ситуація ускладнюється, коли котельні починають пошуки в вересні, всього за місяць до початку опалювального сезону. Це вже є надзвичайний режим, який усуває потребу в проєктуванні, проте не вирішує основні системні ризики," - зауважив він.

Крошка також підкреслив, що при температурі -20-22 градусів, яка є розрахунковою для України, відсутність теплопостачання на протязі декількох днів може викликати значні пошкодження теплових мереж.

"У ситуації, коли тепломережі піддаються заморожуванню, збитки можуть сягати не лише десятків, а й сотень мільйонів гривень. У найгіршому варіанті буде необхідно повністю відновлювати підземні комунікації, що потребуватиме значних витрат як часу, так і ресурсів," -- підкреслив він.

За висловлюванням фахівця, система теплопостачання є надзвичайно важливою для нормального функціонування міст, а наслідки її відключення можуть бути більш серйозними, ніж ті, що виникають через збої в електропостачанні.

Окремо Крошка підкреслив важливість своєчасного встановлення "аварійних виводів", які дозволяють швидко підключити додаткові джерела тепла у випадку надзвичайних ситуацій.

"Якщо підготовлені відповідні висновки, відновлення подачі тепла може зайняти всього одну-дві години. Проте, це потрібно робити заздалегідь. Придбати аварійну котельню без наявності місця для її підключення – це невірне рішення," – акцентував він.

Обговорюючи тему закупівель аварійних котелень, фахівець підкреслив, що однією з основних проблем є ухилення чиновників від прийняття відповідальності.

"Після здійснення подібних закупівель виникають перевірки та запитання, чому обладнання залишається без використання. Як наслідок, відповідальність переходить на інших, а системні рішення залишаються на потім," - зазначив Крошка.

Він також відзначив, що впровадження децентралізованого теплопостачання в Харкові розпочалося ще до 2022 року, головним чином з метою економії.

"Блочно-модульні котельні дозволяють зменшити споживання газу приблизно на 30% на виробництво 1 Гкал тепла. Це забезпечує окупність інвестицій за 3-4 роки, а далі місто економить ресурс, який у майбутньому коштуватиме для населення за європейськими ринковими цінами -- близько 400-500 євро за тисячу кубометрів", -- резюмував він.