Корупція, гра в схованки та родинні зв'язки. Чому мільйони "ухилянтів" в Україні уникають покарання?

Наприкінці червня 2025 року поліцейські зупинили чолов'ягу призовного віку, який мчав на великій швидкості центром Києва. Під час перевірки документів вони з'ясували, що порушник перебуває в розшуку, бо не оновив військово-облікові дані до 17 липня 2024-го, як того вимагав закон.

Правоохоронні органи запросили чоловіка до одного з київських територіальних центрів комплектування і соціальної підтримки (ТЦК та СП) для збору додаткових відомостей.

Він погодився на запрошення, але під час дороги вирішив втекти. Розпочалася справжня гонка: спорткар проти патрульного автомобіля. Водій отримав "нагороду" з додатковими штрафами - супровід до ТЦК, необхідність оновлення своїх даних та виклик на проходження військово-лікарської комісії.

Увечері того ж дня він повернувся додому. ВЛК досі не відбувся. Він переїхав до закритого житлового комплексу в столиці. З того часу намагається уникати зустрічей з поліцейськими та групами оповіщення ТЦК. У розмові з журналістами чоловік пояснює свої вчинки "страхом загинути на фронті".

Не існує точних даних про те, скільки українців, які підлягають мобілізації, уникають військової служби. У Командуванні сухопутних військ у відповідь на запит УП вказали, що оприлюднення цієї інформації може нести ризики для національної безпеки України.

Протягом останніх місяців у медіа з'являються повідомлення про півтора мільйона осіб, які не оновили свої військово-облікові дані. Коли журналістка з УП звернулася до офіцера сухопутних військ, обізнаного зі звітами щодо мобілізації, він лише невпевнено зауважив: "Це занижене число". Проте конкретних даних він не надав.

Єдина офіційна згадка про кількість порушників є лише в пояснювальній записці до закону про знижку 50% на штрафи від ТЦК, який набув чинності в квітні 2025 року. В документі зазначається, що впродовж 2024-го понад шість мільйонів (!) військовозобов'язаних не оновили дані в ТЦК, ЦНАПі або застосунку "Резерв+".

"ТЦК часто мобілізує хворих і кволих, бо щомісяця треба закривати "мобілізаційні" плани. Більшість із цих людей ніколи не зможуть ефективно виконувати бойові завдання. При цьому в нас розгулюють армії СЗЧ і здорових "ухилянтів", - обурюється під час розмови з УП один із комбригів, який має справу з новобранцями.

"Українська правда" досліджувала причини, чому в Україні насправді не проводять розшуку осіб, які порушують військовий облік, як їм вдається залишатися безкарними та які можливі шляхи вирішення цієї проблеми.

Наразі існує три категорії повісток: для актуалізації військово-облікових відомостей, проходження військово-лікарської комісії та "бойова". Працівники територіальних центрів комплектування мають можливість вручати їх військовозобов'язаним як особисто, так і через поштові служби.

Документ вважається доставленим, навіть якщо адресат його не отримав, наприклад, через те, що не проживає за адресою, зазначеною в повідомленні. Суть у тому, що військові територіальні центри комплектування надсилають повістки на основі даних про місце проживання, зафіксованих у реєстрі "Оберіг". Ця база даних формується з інформації з різних державних реєстрів, включаючи дані податкової служби, прикордонників та реєстраційно-архівних служб.

"Оберіг" також зберігає інформацію, яку юнаки повідомляють під час постановки на військовий облік у 17 років. До початку великої війни дехто ігнорував цю процедуру. Але наприкінці вересня 2025-го урядовці ухвалили рішення про автоматичну постановку на військовий облік усіх чоловіків віком 25-60 років, які досі цього не зробили, за допомогою інформації з державних реєстрів.

"Українська правда" звернулася до Міноборони із запитом щодо кількості громадян, яких вдалося поставити на облік з початку дії такого механізму. В МОУ відповіли, що це службова інформація, яка "не підлягає розголошенню, оскільки може завдати шкоди обороноздатності держави".

Членкиня комітету Верховної Ради з національної безпеки Ірина Фріз у коментарі для УП повідомила, що особа, яка порушує правила військового обліку, може деякий час залишатися в "сірій" зоні, тобто залишатися непоміченою для ТЦК. Це може статися, якщо вона не звертається за державними чи банківськими послугами та уникає контактів з представниками поліції та територіальних центрів комплектування.

"Основною метою ТЦК є не переслідування правопорушників, а ведення обліку актуальної інформації про всіх військовозобов’язаних. Це дозволяє у разі необхідності швидко мобілізувати потрібну кількість осіб", - зазначає співрозмовник УП у Генеральному штабі.

Законний механізм "розшуку" порушників один, каже УП юрист Володимир Романчук. Співробітники ТЦК складають протокол про адмінпорушення і накладають на громадянина штраф - від 17 до 25,5 тисячі гривень. Це стосується ухилення від оновлення даних і проходження ВЛК. Далі військові передають інформацію правоохоронцям, які можуть затримати військовозобов'язаного.

Експерт у сфері військового права Романчук зазначає: "У разі, якщо військовозобов'язаний не виконує фінансові зобов'язання та не оновлює свою інформацію, можуть бути введені додаткові санкції, такі як блокування банківських рахунків або позбавлення прав на водіння автомобіля".

Згідно з інформацією від Опендатабот, з січня по жовтень 2025 року військові територіальних центрів комплектування наклали більше 47 тисяч штрафів за порушення правил військового обліку. У той же час, у 2024 році за аналогічний період було зафіксовано понад 21 тисячу адміністративних випадків за аналогічні порушення.

Цього року переважна частина осіб, яким наклали штрафи, — це чоловіки у віці від 25 до 45 років. Лідером серед регіонів за кількістю штрафів став Київ. Незважаючи на значну кількість правопорушників, статистика штрафів за неналежне оновлення даних та проходження військово-лікарських комісій виглядає незначною на фоні загальної ситуації.

Один з військових, що працює в ТЦК на заході України, в приватній розмові з УП зазначив: "Кількість порушників велика, а наші ресурси обмежені. Ми не маємо можливості накладати штрафи на всіх, хто не оновлює свої дані або не проходить військово-лікарську комісію. Щодо ігнорування "бойової" повістки, ми намагаємося не залишати такі випадки без уваги."

Якщо особа, яка підлягає військовій службі, не з’явиться в територіальний центр комплектування в день, коли її відправляють до навчального центру, вона ризикує отримати покарання у вигляді позбавлення волі на термін від 3 до 5 років. Це вже кваліфікується як кримінальне правопорушення, а не адміністративне.

В Офісі генпрокурора зареєстрували понад 19 тисяч проваджень за ухилення від мобілізації упродовж січня 2022-го - вересня 2025-го року. Щоправда, кількість засуджених за це порушення в рази менша.

Читайте також: Війна все спише? Як правоохоронці (не)карають працівників ТЦК за перевищення повноважень

Одного липневого вечора в Одесі Олена гучно покликала свого чоловіка на вечерю: "Ігоре, я вже чекаю на тебе на кухні!"

Наступні два тижні вони грали в мовчанку. Ігор злякався, що сусіди могли почути його ім'я та викликати ТЦК. Понад три роки він не працює і живе на утриманні дружини. Відколи Рада ухвалила закон про мобілізацію, не виходить із квартири навіть у під'їзд. Через що йому дотепер вдається залишатися в "сірій" зоні для ТЦК.

Дехто з "ухилянтів", як у відомій приказці, хоче і мобілізації уникнути, і жити звичне життя. Ціна питання, як правило, вимірюється в доларах.

Один зі співрозмовників УП, який не оновив військово-облікові дані, на початку літа поїхав відпочивати в Карпати. Відпустка завершилася на першому блокпості на заході України, звідки поліцейські доставили порушника в територіальний центр комплектування.

"Довелося заплатити три тисячі доларів, щоб просто вийти з ТЦК. Із розшуку мене не зняли. Жодних гарантій, що не зупинять на іншому блокпості, не дали. Довелося їхати додому полями через пів України", - жаліється він у розмові з УП.

Іноді працівники ТЦК надають порушникам різноманітні корупційні послуги на вибір.

Наприклад, у липні цього року правоохоронці затримали начальника збірного пункту Київського міського територіального центру комплектування під час отримання хабаря в розмірі 3,5 тисячі доларів. За ці гроші він обіцяв "допомогти" зняти порушника з розшуку в Солом'янському ТЦК.

У середині вересня правоохоронці та співробітники спецслужб висунули звинувачення в корупційних діях керівнику одного з відділів районного центру комплектування на Прикарпатті.

Співробітники Служби безпеки України та Національної поліції затримали чиновника, який отримав тисячу доларів від особи, що перебувала у розшуку через відсутність військового квитка та неактуальні дані. Працівник територіального центру комплектування обіцяв правопорушнику допомогти організувати військово-лікарську комісію, оформити військовий квиток та видати довідку про інвалідність III групи для отримання відстрочки від мобілізації.

Існують також законні способи, які дозволяють уникнути військової служби та зменшити відповідальність.

"Знайти роботу з офіційним бронюванням, влаштуватися цивільним робітником у ЗСУ, вступити в університет, - розповідає УП керівник аналітичного відділу "Повернись живим" Антон Муравейник. - Ще є фірми в регіонах, які мають "неофіційну" бронь. Вони домовилися на рівні свого районного ТЦК, щоб їх не чіпали".

За словами Муравейника, роботодавцям і регіональним чиновникам не вигідно сприяти мобілізації. Підприємства легальними або нелегальними способами тримають своїх співробітників у тіні, щоб не втрачати дефіцитну робочу силу.

"У регіонах місцева адміністрація повинна інформувати населення про мобілізаційні заходи та залучати їх до цього процесу. Проте, вони не виявляють до цього особливого інтересу. У випадку з невеликими громадами, де всі знають один одного — родичі, куми, друзі — виникає конфлікт інтересів", — зазначає він.

"Батько все владнав. Всі члени сім'ї отримали відстрочки. Дехто працює в місцевих службах, а я залишився вдома", - розповідає УП на умовах анонімності син одного з сільських керівників. 30-річний чоловік, який визнав себе придатним до служби за висновками військово-лікарської комісії, має бронювання "до завершення мобілізації".

Ознайомтесь також: Місце для збору. Як функціонують "розподільники" ТЦК і чому до армії надходять особи, які не відповідають вимогам.

Протягом періоду з січня по жовтень 2025 року, омбудсман Дмитро Лубінець зафіксував близько 5 тисяч скарг від громадян України, пов'язаних із порушеннями їхніх прав у процесі мобілізації. Для зіставлення: в цілому за 2024 рік таких скарг надійшло більше 3,4 тисячі.

Інформація про "бусифікацію" розноситься в соцмережах і медіа зі швидкістю світла. Відео та фото, на яких військові ТЦК заламують чоловіків і запихають у "бусики незламності" - додатковий аргумент для "ухилянтів".

Як би моторошно це не звучало, але добровольці закінчилися ще в 2022-му. Щоб досягти потрібних результатів у мобілізації, владі зараз доводиться працювати з категорією військовозобов'язаних, які понад усе прагнуть уникнути служби. Це аж ніяк не про справедливість по відношенню до добровольців, але чоловіків, які ще не у війську, доводиться заохочувати виконувати свій громадянський і конституційний обов'язок різноманітними "плюшками".

Ірина Фріз, членкиня оборонного комітету Ради, висловила думку про необхідність запровадження "пакету мотивації" для новобранців. Це може включати, наприклад, знижки на іпотечні кредити та кредити для започаткування бізнесу, підвищення премій за знищення російської техніки на фронті та одноразові виплати для контрактників.

До речі, законопроект, що містить список додаткових виплат для новобранців та діючих військових, вже майже два роки перебуває в парламенті без розгляду, оскільки уряд не в змозі виділити на це фінансування.

Згідно з оцінками Фріза, визначення конкретних термінів служби в умовах воєнного стану стало б "важливим орієнтиром" як для діючих військовослужбовців, так і для тих, хто планує мобілізацію.

Вечором 3 листопада 2025 року міністр оборони Денис Шмигаль оголосив про старт підготовки нових видів контрактів у Міністерстві оборони України. Основна "інновація" полягає у визначенні чітких термінів служби. Для контрактів, що триватимуть від 2 до 5 років, буде встановлена річна відстрочка від мобілізації після закінчення служби.

"Після прийняття нових законодавчих змін усі захисники та захисниці матимуть можливість підписувати контракти. Це стосується як тих, хто вже служить у війську, так і тих, хто приєднається до нього в майбутньому," - зазначив Шмигаль.

Раптом ви забули: в Міноборони обіцяли напрацювати законодавчі зміни про чіткі терміни служби і в 2023-му, і в 2024-му, і в 2025-му. Але раз у раз військове керівництво виступало проти. В Генштабі пояснювали свою позицію тим, що в разі звільнення великої кількості досвідчених військових зі служби, не поповнивши підрозділи новобранцями, командирам доведеться виводити свої сили з фронтових "полів". Чи вдасться Міноборони реалізувати свою ідею-фікс цього разу, "побачим-побачим".

Читайте також: "Яка демобілізація? У нас окопи порожні". Чи встановить уряд конкретні строки для служби?

Керівник аналітичного підрозділу "Повернись живим" Антон Муравейник висловив впевненість у необхідності комплексного підходу не лише до роботи з військовозобов'язаними, але й до їхніх сімей, які зазвичай відіграють значну роль у прийнятті рішень про мобілізацію. Він зазначає, що суспільство часто виправдовує ухилення від оновлення інформації, адже ґрунтується на негативному досвіді співпраці з військовими структурами.

Про що йдеться? Порушники військового обліку часто опиняються в навчальних центрах вже наступного дня після зустрічі з ТЦК. На цьому етапі в них можуть забрати телефони. Відповідно, рідних ніхто не інформує. Дехто навіть подає своїх чоловіків у розшук за три доби після "зникнення".

"Коли рідні вперше спілкуються з мобілізованими, які перебувають у навчальному центрі, відбувається приблизно такий монолог: "А що ти там робиш? А давай щось "рєшать". Ми вже зібрали гроші, витягнемо тебе", - розповідає УП Муравейник. - Кілька тижнів відсутності зв'язку і невизначеності виливаються в те, що під час першої ж розмови, родина може сказати новобранцю: "Тікай звідти. Ти ж бачиш, що відбувається. Додому не відпустили. Ми не знаємо, що буде далі"".

Наприкінці 2023-го верховний головнокомандувач Володимир Зеленський чи не вперше з початку великої війни заговорив про мобілізацію. Він почав призначати "винних" у провалах - то військове керівництво, то уряд, то парламент. При цьому сам загравав із виборцями: "Особисто я сьогодні не бачу потреби мобілізувати пів мільйона людей".

Як наслідок, затвердження нових правил мобілізації затягнулося на понад пів року - до середини квітня 2024-го. В цей час кількість новобранців зменшувалася, а "дірки" на фронті збільшувалися.

Після прийняття закону, представники усіх рівнів влади та Генеральний штаб Збройних Сил України намагалися уникати обговорення теми мобілізації у публічних комунікаціях, оскільки це питання викликало значний опір у суспільстві. Вся відповідальність за виконання цього процесу покладалася на військовослужбовців територіальних центрів комплектування.

"Функції співробітників ТЦК мали би завершуватися на розсиланні повісток. Вони не мали би розшукувати військовозобов'язаних. Це робота поліції", - наголошує керівник аналітичного відділу "Повернись живим" Муравейник.

Він вважає, що необхідність оновлення даних слід було реалізувати ще в 2022 році. На його думку, саме тоді громадяни змогли б краще сприйняти цю ініціативу, ніж зараз, коли триває третій рік повномасштабної війни. Тепер, коли час уже втрачено, доводиться розплачуватися за неприйняті рішення.