Успішний розвиток переговорів між Україною та США, що пройшли в Джидді, вселив сподівання на завершення конфлікту. Незважаючи на мовчання з боку Росії, угода про припинення вогню, яку підтримав Київ, тепер виглядає цілком досяжною. Проте, навіть досягнення тимчасового миру є складним завданням, а на шляху до стабільного миру виникатимуть ще численні труднощі. ВВС роз'яснює, чому це так.
З одного боку, так: через півтора тижня після невдалого спілкування Володимира Зеленського з Дональдом Трампом, Київ, здається, зміг відновити продуктивний діалог із Вашингтоном. Відповіддю України на 30-денне припинення вогню стало відновлення військових поставок та обміну розвідувальною інформацією з боку США.
У Києві вітають ці угоди також через те, що фінальна заява, оприлюднена після зустрічі в Джидді, здатна спростувати поширений наратив про нібито небажання України завершувати війну. Цю думку не припиняли повторювати в Кремлі, а останнім часом її підхопили і в Білому домі.
Однак, з іншого боку, укладення угоди про припинення вогню по всій лінії фронту означає суттєвий злам принципів, яких дотримувався Київ протягом перших двох років конфлікту: не погоджуватися на жодне перемир'я, поки Росія не виведе свої війська з міжнародно визнаних українських територій.
Основний довід, який Київ використовував для обґрунтування своєї позиції, полягав у тому, що будь-яка затримка в бойових діях лише надасть Москві можливість зібрати ресурси для нових наступів. Тому українська делегація прибула до Джидди з ініціативою про припинення вогню лише "в повітряному просторі та на морі".
Питання гарантій безпеки, тобто якогось захисту від того, що Росія не скористається паузою і не нападе з новою силою, так і залишилося відкритим.
Проте Київ змушений був іти на компроміс, оскільки американська влада підкреслила, що обговорення таких гарантій можливе лише після досягнення миру.
Володимир Зеленський відверто зізнається, що не має довіри до намірів Володимира Путіна щодо завершення війни.
"Проте ми не будемо піддаватися наративам, які поширює Росія про те, що ми не прагнемо до завершення війни. Я ставлюся до цього питання з великою серйозністю. Найголовніше для мене - це припинення війни, і я хочу, щоб президент США усвідомлював це," - зазначив президент України, коментуючи свою підтримку американської формулювання.
Наразі, після того як українці відкрито висловили свою згоду на це перемир'я, задача переконати Росію підписати його стала викликом для американських дипломатів.
У Кремлі закликали "не поспішати" з висновками щодо цього питання. Як зазначив прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков, Москва "ретельно аналізує" результати переговорів між США та Україною та чекає на деталі від американської сторони.
Раніше Володимир Путін висловлював ідею про можливість тимчасового перемир’я, яке могло б відбутися двічі в період Різдва. Однак Київ не сприймав ці ініціативи всерйоз.
Проте, щодо тривалого припинення вогню, Путін висловлював сумніви, поділяючи ту ж точку зору, що й українське керівництво. "Якщо зупинитися на тиждень, це дозволить супротивнику укріпитися на зайнятих позиціях. Це дасть їм шанс відновитися та отримати необхідну техніку і боєприпаси," - зазначав він.
Згідно з інформацією, отриманою від джерела, що має зв'язки з Кремлем, російські посадовці вважають, що в поточних умовах безумовне перемир'я буде вигідним переважно для Києва. Хоча російські війська зазнають значних втрат, вони все ж продовжують свій наступ як на Донбасі, так і в Курській області.
Ось як співрозмовник ВВС пояснює мотиви Москви: якщо війна зупиниться без компромісів з боку Києва, то, щоб досягти своїх цілей, Путіну, можливо, доведеться відновити військові дії - цим він намагатиметься переконати союзників України в недовірі до Росії.
Але очевидні ризики має і пряма відмови від пропозиції: це ускладнить спілкування Росії та США, яке почало налагоджуватися після повернення до Білого дому Дональда Трампа.
У червні минулого року Володимир Путін озвучив основні вимоги для досягнення миру. Серед цих умов були виведення українських військових з Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької областей, причому в межах їхніх адміністративних кордонів, а також відмова України від вступу до НАТО і скасування санкцій проти Росії.
Інша частина підсумків переговорів у Джидді також суперечить позиції Путіна – мова йде про відновлення постачання американської зброї та передачу розвідувальної інформації Україні. Президент Росії неодноразово засуджував Захід за надання військової допомоги Україні, вважаючи це основною причиною затягування конфлікту.
У середу агенція Bloomberg, посилаючись на неназвані джерела, повідомила, що Володимир Путін може бути готовий до тимчасового припинення вогню з Україною, проте має намір додати до цієї угоди свої власні умови.
За словами джерела агенції, однією з можливих умов може стати зупинка постачання озброєнь з США в Україну. Інший співрозмовник зазначив, що угода, укладена між Києвом і Вашингтоном у Джидді, є "недопустимою" для Кремля, адже вона не була попередньо узгоджена з Росією.
Росія та Україна висловлюють намір досягти повноцінного завершення конфлікту, а не просто тимчасової паузи. Тож що стоїть на заваді сторонам на шляху до укладення масштабної мирної угоди?
Інтерв’юер ВВС, який має зв’язки з Кремлем, підкреслює, що в умовах відсутності прямого спілкування між Москвою та Києвом, в тому числі за участю Сполучених Штатів і Європи, жодна зі сторін не пропонує конкретного плану мирного врегулювання, що враховував би інтереси всіх учасників конфлікту.
"Потрібно писати драфти паперів. Це все потребує часу. Гарантії безпеки України? Треба сідати за стіл з українцями і обговорювати це, намагатися зрозуміти, які "червоні лінії" у Путіна. Нейтральний статус [України]? Теж треба сідати й обговорювати, - каже джерело ВВС. - А поки що жодного плану немає. Причому ні в кого - ані в американців, ані в європейців, ані в українців, ані в росіян".
Теоретично, подібні ініціативи з боку Росії могли б бути сформульовані спеціальним представником Володимира Путіна, зазначає співрозмовник: "Американці призначили [Кіта] Келлога. Путін міг би також обрати когось. Ці особи почали б вести переговори".
Але, за його словами, активна дискусія з цього приводу в Кремлі не ведеться. Немає такого спецпредставника й в України.
Після зустрічі між США та Росією в Ер-Ріяді, помічник президента Росії Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що країна може створити окрему делегацію для співпраці з американською стороною, проте на даний момент цього ще не відбулося.
Чіткого плану поки що не можуть запропонувати і лідери країн Європи. Протягом минулого місяця вони провели кілька екстрених самітів - головна така зустріч відбулася в Лондоні.
Проте, за інформацією європейського дипломата, який стежить за розвитком переговорів, наразі союзникам України у Європі важко досягти згоди навіть у власних рядах — зокрема, стосовно питань безпекових гарантій для Києва.
Цього тижня президент Франції Еммануель Макрон виступив із закликом до початку створення плану забезпечення гарантій для України.
Взятися за розробку великого проєкту врегулювання сторонам складно, зокрема, через характер війни, кажуть співрозмовники ВВС.
Безумовно, основна складність полягає в тому, що ця ситуація є надзвичайно заплутаною та політично чутливою. Для досягнення мирної угоди країни, які пережили жорстокі конфлікти з неймовірним рівнем насильства, повинні будуть зробити непрості компроміси. Це надзвичайно важко, - зазначає Семюел Чарап, старший науковий співробітник дослідницької корпорації RAND, в інтерв'ю для ВВС.
На даний момент, він підкреслює, незважаючи на помітні зміни в висловлюваннях основних учасників, зокрема Сполучених Штатів, конфлікт продовжується, а Росія з Україною досі не розпочали безпосередні переговори.
"Безумовно, останні тижні принесли чимало змін, але в певному розумінні можна стверджувати, що насправді нічого суттєво не змінилося," - підсумовує Чарап.
Про це в розмові з ВВС сказав і Джон Лаф, старший науковий співробітник Центру нових євразійських стратегій (NEST) і колишній представник НАТО в Москві. Нинішню стадію дипломатичних контактів він описав як таку, "що передує реальним переговорам".
На думку Лафа, нинішній діалог між Білим домом та Кремлем більше нагадує спробу "встановити тон" для відновлення дипломатичних відносин, а не визначення конкретних умов угоди, яка могла б завершити війну.
"Коли Трамп згадує про мир, він має на увазі в першу чергу угоду про припинення бойових дій. Питання, пов'язані з [мирним процесом], є надзвичайно складними і не піддаються швидкому вирішенню. Це просто нереально", - підкреслює Лаф.
Припинення вогню, можливо, дозволило б розпочати переговори про те, як міг би виглядати план сталого врегулювання, продовжує експерт.
Проте їхній процес може займати значний час: "Оскільки війна та її корені настільки складні, а сам конфлікт триває вже три роки, завдаючи величезних втрат, виникають численні питання стосовно репарацій, заморожених активів та інших подібних аспектів. Розгляд цих питань може затягнутися на місяці, якщо не на роки".
Яскравим прикладом того, як відрізняються погляди сторін, є обговорення можливого направлення миротворців в Україну, яке триває вже кілька тижнів у Європі.
Найбільше цю ініціативу підтримують Франція та Велика Британія. Теоретично, до цієї місії могли б приєднатися й інші держави, зокрема, про це згадували Данія та Австралія.
Згідно з висловлюваннями європейського дипломата, який був в курсі дискусій на нещодавньому саміті в Лондоні, багато країн ЄС не проявляють особливого захоплення щодо цієї ініціативи.
Склалося таке враження, що Лондон розраховував на те, що інші держави підтримають його ініціативу щодо відправлення миротворців і запропонують свою участь або власне бачення. Проте цього не відбулося, і не могло відбутися. У багатьох європейських країнах нині спостерігається складна внутрішньополітична ситуація.
За інформацією джерела ВВС, багато держав Європейського Союзу висловлюють занепокоєння, що відправка військових до України може призвести до "політичного колапсу чи хаосу". "Небагато хто наважується на різкі дії в подібних обставинах", - підкреслює дипломат.
Дональд Трамп висловився на підтримку європейських миротворців в Україні, проте підкреслив, що Сполучені Штати не мають наміру надсилати своїх військових до цього регіону за будь-яких умов.
З його висловлювань неясно, чи готові американські керівники надати хоча б якусь допомогу чи гарантії для європейських сил. Financial Times повідомляла, що президентові Франції Еммануелю Макрону не вдалося отримати такі зобов'язання від Трампа. Британський прем'єр Кір Стармер зазначив, що без підтримки США реалізація миротворчої місії була б неможливою.
Російські чиновники категорично заперечують ідею про введення миротворців – Москва неодноразово висловлювалася проти присутності військових сил країн НАТО поблизу своїх кордонів. "Ми не бачимо можливостей для компромісу. Ця дискусія ведеться з відверто ворожими намірами", – зазначив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.
На думку колишнього представника НАТО в Москві Джона Лафа, дискусія про миротворців навряд чи матиме якийсь результат: "У певному сенсі це порожні погрози. І Європа, і Кремль розуміють, що США не дадуть гарантій безпеки такій місії".
На думку Лафа, єдиним прийнятним для Кремля варіантом могла б бути відправка спостерігачів, які б нагадували співробітників спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, яка працювала на Донбасі протягом 2014-2022 років.
Експерт RAND Семюел Чарап теж вважає ідею з миротворцями не надто перспективною - насамперед тому, що незрозумілою є мета потенційної відправки європейського контингенту.
"Якщо їхня присутність має на меті захист України, тоді їх не можна вважати миротворцями," - зазначає він. У випадку, якщо миротворці не мають такої мети, залишається відкритим питання, яким чином це забезпечить безпеку України.
Неочікуваним розвитком подій могло б стати введення китайських військових на лінію розмежування - можливо, в рамках більш масштабної місії під егідою ООН.
На даний момент цей варіант не розглядається серйозно і публічно, проте він може принести певні переваги, зазначив у бесіді з ВВС експерт з Китаю Олександр Габуєв з Берлінського Центру Карнегі.
Отже, жодна з конфліктуючих сторін не вирішиться на агресію проти цих миротворців, оскільки це може негативно вплинути на їхні зв'язки з Пекіном. Крім того, для Сі Цзіньпіна відновлення миру стане питанням його особистої репутації, адже така місія може слугувати також позитивним кроком у покращенні відносин Китаю з Європейським Союзом.
"Компроміс не буде повністю влаштовувати ані одну, ані іншу сторону, але вони могли б з ним жити", - каже Габуєв.
За словами Чарапа, справжньою гарантією безпеки могла б стати угода, подібна до тих, що були укладені між США та Ізраїлем під час мирних переговорів з Єгиптом у 1975 році. Тоді Вашингтон зіграв ключову роль у досягненні припинення вогню і запевнив Ізраїль, що в разі порушення перемир'я з боку Каїра, вжене необхідні заходи для виправлення ситуації.
Цю думку підтримує й один з джерел ВВС, що має зв’язки з Кремлем. Він зазначив, що така угода була б більш вигідною для Володимира Путіна, аніж можливе розміщення озброєних європейських військ в Україні. Він також нагадав, що подібні гарантії для України обговорювалися під час переговорів між Росією та Україною навесні 2022 року, що в підсумку призвело до укладення Стамбульського комюніке.
Проте в той час держави, які Україна сподівалася бачити як гаранти її безпеки, не проявляли особливого бажання брати на себе зобов'язання у можливій війні з Росією. Чи відбулася зміна у їхній позиції за три роки масштабного конфлікту, залишається під питанням.
Під час недавнього візиту до Лондона Володимир Зеленський заявив, що найкращою гарантією безпеки України стала б "сильна армія". Джон Лаф, колишній представник НАТО в Москві, погоджується з цим - за його словами, найкращим інструментом стримування задля збереження миру залишається зміцнення Збройних сил України та створення ліній оборони.
Лідери європейських країн запевняють про свою готовність надавати військову допомогу Києву, незважаючи на можливі зміни у політиці США. Однак залишається питання, чи буде це прийнятно для Кремля, який, принаймні на початку свого вторгнення, вимагав суттєвого зменшення українських збройних сил і визначав "демілітаризацію" України як одну з ключових своїх цілей.
Питання, які компроміси може прийняти Росія, досі залишається невизначеним. Під час нещодавньої зустрічі з родичами військовослужбовців Володимир Путін запевнив, що Росія "не поступиться своїми інтересами" в Україні.
Дональд Трамп попереджає Москву про можливість введення нових санкцій, якщо вона не зробить кроки назустріч. Однак, які саме компроміси, окрім зупинки вогню, хоче бачити Вашингтон від Кремля, залишається незрозумілим. Частково це викликано тим, що наразі неясно, які цілі має нова американська адміністрація стосовно своїх відносин з Росією.
"Яка мета США - нормалізація відносин із Росією? І в цьому випадку припинення вогню треба сприймати як сходинку на шляху до цієї мети? - міркує Семюел Чарап. - Чи мета полягає саме в зупинці бойових дій, а нормалізація відносин - це спосіб досягти цієї зупинки? Ми просто не знаємо відповіді на це питання".
#Дональд Трамп #Курська область #Україна #Росія #Китай (регіон) #Сполучені Штати #Вашингтон, округ Колумбія #Президент України #Президент (державна посада) #Лондон #BBC #Київ #Бойові дії #Донецька область #Європа #Збройні сили Росії #Українці #Херсонська область #Луганська область #Організація Об'єднаних Націй #Лінія фронту #Північна та Південна Америка #Франція #Москва #Володимир Зеленський #Білий дім #Володимир Путін #НАТО #Ізраїль #Європейський Союз #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Кремль (фортифікаційна споруда) #Дмитро Пєсков #Боєприпаси #Московський Кремль #Міністерство закордонних справ (Україна) #Дипломат #Еммануель Макрон #Президент Франції #Компроміс #Американці #Донецький вугільний басейн #Сергій Лавров #Сі Цзіньпін #Експерт #Організація з безпеки і співробітництва в Європі #Різдво #Financial Times #Ер-Ріяд #Нейтральна країна #Джидда #Дипломатичні відносини
![СМИ раскрыли секрет молодости нардепа Николая Тищенко: названо имя косметолога [фото]](/images/content/bb2066a6e4e9a3a1bdb5465f49bc18d1/ebbafd2f61aead020fb655ce709e6194.jpg)
