Кардинали Цупіч, МакЕлрой та Тобін висловлюють свої думки щодо етичних аспектів американської зовнішньої політики.

Відмова від війни як способу досягнення короткострокових національних цілей та заохочення до побудови стійкого і справедливого миру через зовнішню політику, що поважає права людини, починаючи з основного права на життя. Цю ідею висловлено у спільній заяві, натхненній словами Папи Лева XIV, яку оприлюднили архиєпископи Чикаго, Вашингтона та Нюарка, акцентуючи на моральних основах зовнішньої політики США.

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Святе Місто Ватикан

"У наш час слабкість багатосторонності є предметом особливого занепокоєння на міжнародному рівні. Дипломатія, яка пропагує діалог і шукає консенсусу між усіма сторонами, поступається місцем дипломатії, заснованій на силі, з боку окремих осіб або груп союзників. Війна знову повернулася в моду, поширюється войовничий запал. Принцип, встановлений після Другої світової війни, який забороняв державам застосовувати силу для порушення кордонів інших держав, був повністю підірваний. Мир більше не шукають як дар і благо, бажане як таке, або в прагненні "створити упорядкований Всесвіт, бажаний Богом, з більш досконалою формою справедливості між людьми". Навпаки, мир шукають за допомогою зброї як передумову для утвердження свого панування", - ці слова, з якими Папа Лев XIV звернувся до представників дипломатичного корпусу, акредитованого при Святому Престолі, під час зустрічі на початку 2026 року, стали орієнтиром для спільної заяви трьох кардиналів зі США щодо "морального бачення американської зовнішньої політики".

Розхитані моральні основи

У документі, опублікованому 19 січня 2026 року, кардинали Блейз Джозеф Цупіч, архієпископ Чикаго, Роберт МакЕлрой, архієпископ Вашингтона, і Джозеф Вільям Тобін, архієпископ Ньюарка, відзначають, що Сполучені Штати вступили в 2026 рік на тлі "найглибших і найгостріших суперечок щодо моральних підстав американської діяльності на міжнародній арені з часів Холодної війни". Вони вказують на те, що "події у Венесуелі, Україні та Ґренландії піднімають критичні питання стосовно використання військової сили та значення миру". На їхню думку, суверенні права націй на самовизначення здаються надто вразливими в епоху, коли конфлікти стають все більш запеклими. Вони підкреслюють, що баланс між національними інтересами та загальним добром обговорюється в умовах сильної поляризації, вказуючи на "моральну відповідальність нашої країни в боротьбі зі злом, захисті прав на життя та людської гідності, а також сприянні релігійній свободі".

Орієнтири католицької доктрини

Ієрархи звертаються до слів Святішого Отця, який наголошує на католицькому вченні, що "захист права на життя є основоположним для всіх інших прав людини", підкреслюючи, що аборт та евтаназія підривають це право. "Він акцентує увагу на необхідності міжнародної підтримки для захисту ключових аспектів людської гідності, які опинилися під загрозою через тенденцію багатих держав зменшувати або скасовувати свої внески до програм гуманітарної допомоги за кордоном. Зрештою, Святий Отець вказує на зростання порушень свободи совісті та релігійної свободи під приводом ідеологічної чи релігійної чистоти, що пригнічує саму суть свободи", - зазначають кардинали, додаючи, що "як пастирі та громадяни" вони сприймають це бачення як орієнтир для "формування справді моральної зовнішньої політики нашої країни".

Політика, яка цінує людську гідність.

Ми прагнемо створити дійсно справедливий і сталий мир, який проголосив Ісус у Євангелії. Ми відкидаємо війну як засіб для досягнення вузьких національних інтересів та стверджуємо, що військові дії повинні розглядатися лише як крайній захід у надзвичайних обставинах, а не як звичайний інструмент у національній політиці. Наша мета — зовнішня політика, яка визнає та підтримує право на життя, релігійну свободу й захист людської гідності в усьому світі, зокрема через економічну допомогу, — зазначають кардинали Цупіч, МакЕлрой та Тобін. Вони підкреслюють, що дискусії про моральні основи американської політики страждають від поляризації та вузькості інтересів. У цьому контексті вони зобов’язуються протягом найближчих місяців вести проповіді та навчати так, щоб підняти ці дискусії на новий рівень відповідно до бачення Святішого Отця.