Іван Гаврилюк, який займає посаду першого заступника міністра оборони.

Незабаром ми відзначимо третю річницю початку повномасштабної агресії Російської Федерації проти України. Кожен день упродовж цих трьох років був наповнений стражданнями та випробуваннями, але також і надією, а також непохитною вірою в нашу Перемогу. Як змінилася тактика ведення бойових дій за цей час? Яка наразі потужність російського військово-промислового комплексу? Чи планує Путін оголосити загальну мобілізацію в березні? І наскільки ефективною є міжнародна допомога для задоволення потреб наших Сил оборони? На ці та інші запитання відповів перший заступник міністра оборони України генерал-лейтенант Іван Гаврилюк в інтерв'ю Укрінформу.

НАЙВИЩА НАСТУПАЛЬНА АКТИВНІСТЬ ВОРОГА ФІКСУВАЛАСЬ У ГРУДНІ 2024 РОКУ

Давайте почнемо нашу дискусію з аналізу ситуації на фронті та розглянемо, як за останні три роки трансформувалась тактика ведення бойових дій.

Це питання, безумовно, більше стосується військового командування Збройних сил України та Головнокомандувача. Проте можу зазначити, що складний період та найвища активність ворога спостерігалися наприкінці 2024 року, зокрема в грудні. У деякі дні зафіксовано рекордну кількість бойових зіткнень — понад 250 на добу. Найвища інтенсивність, яка сягнула 292 зіткнення, була зафіксована 15 грудня. Це дійсно величезна цифра! Таким чином, наші Сили оборони та захисники отримали колосальне навантаження.

Хочу підкреслити, що щоденно російські літаки скидають на позиції наших захисників і прифронтові населені пункти в середньому близько ста КАБів. Приблизно третина з цієї кількості, а іноді й половина, використовується в Курщині, де ворог намагається витіснити наші сили. Масове застосування КАБів стало одним із ключових засобів для підтримки наступу їхньої піхоти. Варто зазначити, що протягом 2024 року російські авіаційні сили скинули близько 40 тисяч керованих авіаційних бомб на позиції наших військових та прифронтові міста.

Одночасно підрозділи Збройних Сил України наносять серйозні втрати російським військам у живій силі. Наприклад, у січні армія РФ втратила 48 240 солдатів. А у грудні 2024 року зафіксовано рекордні втрати – 48 670 військових, що стали найвищими за весь час масштабного вторгнення.

Однак варто підкреслити, що Росія не змогла реалізувати свої стратегічні цілі на жодному з напрямків фронту, незважаючи на сильний тиск, чисельну перевагу, різноманітні зразки озброєння та контроль у повітряному просторі.

Яким чином еволюціонували бойові дії, і чи варто вважати, що всі військові підручники потребують оновлення відповідно до нових умов сучасної війни?

Війна не слід розглядати лише як академічне явище, що складається з усталених принципів. З появою нових засобів ураження на полі бою відбуваються суттєві зміни у її характері. Нещодавно спостерігається значне зростання ролі сучасних військових технологій, зокрема безпілотних систем різного типу і призначення. Формати та методи ведення бойових дій змінюються відповідно до еволюції збройних засобів. Починаючи з другої половини 2023 року, ми помічаємо активне використання безпілотних літальних апаратів в якості засобів ураження. У 2024 році їх застосування стало масовим як з нашого, так і з боку російських військових. При цьому практично щоквартально, а іноді й частіше, вносяться корективи до технічних характеристик певних безпілотників у відповідь на нові засоби протидії, що використовуються супротивником. Це означає, що удосконалення засобів ураження та засобів протидії є постійним і динамічним процесом. Той, хто швидше реалізує ці зміни та більше інвестує у технології, отримає стратегічну перевагу.

СЕРЕД УСІХ КОДИФІКОВАНИХ ЗРАЗКІВ ОВТ НАЙБІЛЬШУ ГРУПУ СТАНОВЛЯТЬ БпАК ТА БОЄПРИПАСИ ДО НИХ

Чи є вірним висловлення, що Україна наразі випереджає супротивника в обсязі та якості виробництва безпілотників?

Якщо звернути увагу на виробництво FPV-дронів, то сьогодні Україна випереджає Російську Федерацію у цій сфері. Розвиток безпілотників в Україні відбувається надзвичайно динамічно, охоплюючи як процеси розробки, так і виробництва. З моменту початку війни 24 лютого 2022 року було кодифіковано понад 1300 нових зразків озброєння та військової техніки, виготовлених українськими підприємствами для потреб Збройних Сил. Найбільшу частину цього списку складають безпілотні авіаційні комплекси та відповідні боєприпаси. Лише минулого року більше 250 нових видів БПЛА різного призначення були затверджені для використання у підрозділах Сил оборони. Проте варто враховувати, що вирішальним аспектом є не лише кількість створених і виготовлених безпілотників.

Надважливо - це ефективність їхнього застосування та швидкість, із якою розробники можуть реагувати на зміни. Можна мати сотні тисяч дронів, але вони будуть безсилими перед засобами протидії ворога, про що я казав вище. У кластері дронів - місяць-три, і ефективність того чи іншого зразка знижується. Потрібно шукати нові способи утримання ефективності. Технологічна "дуель" між виробниками дронів та засобів радіоелектронної боротьби це яскраво ілюструє. І тут перевага на боці того, чиї інженери швидше запропонують технологічне рішення, на яке у противника не буде готової відповіді. Згадайте дрони з використанням елементів штучного інтелекту. Або все частіше застосування дронів на оптоволокні як відповідь на домінування РЕБ-технологій.