Російські офіційні особи продовжують інформаційні операції щодо обміну військовополоненими, щоб зобразити Україну як таку, що не бажає вести переговори, і підірвати довіру українців до свого уряду, йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики ISW зазначають, що інформаційні кампанії Кремля, які фокусуються на темі військовополонених, ймовірно, спрямовані на те, щоб відвернути увагу від його власних дій, які перешкоджають процесу обміну полоненими. Крім того, ці кампанії можуть бути спробою зменшити акцент на постійних звинуваченнях у порушеннях прав людини в Росії, зокрема на стратах, що вчиняються проти українських військовослужбовців, які потрапили в полон.
В Інституті вивчення війни нагадують, що речниця Міністерства закордонних справ (МЗС) Росії Марія Захарова заявила 27 листопада, що Росія має список з 630 українських військовополонених, яких вона "негайно" готова обміняти в рамках обміну "один на один".
2 грудня Тетяна Москалькова, Уповноважений з прав людини в Російській Федерації, оприлюднила список, в якому нібито міститься інформація про 630 українських військовополонених, стверджуючи, що Україна відмовилася від обміну, запропонованого Росією. Генерал-майор Дмитро Усов, секретар українського координаційного штабу з питань військовополонених, надав коментар 3 грудня, зазначивши, що російська сторона не надсилала офіційних запитів щодо обміну полоненими. Він також додав, що опублікований список містить не лише військових, а й цивільних осіб, які вже були повернуті в Україну.
Усов підкреслив, що російська сторона прагне лише до обміну військовополоненими, затриманими українськими силами в Курській області. Він також зазначив, що російські посадовці, які відкрито стверджують про те, що Україна заважає процесу обміну, насправді намагаються знецінити український уряд.
"Російське інсайдерське джерело також зазначило 29 листопада і 3 грудня, що заяви Захарової і Москалькової про нібито готовність Росії провести великий обмін полоненими є спробою представити західним партнерам і союзникам України неправдивий наратив про те, що українське керівництво не бажає вести переговори, при цьому неправдиво зображуючи Росію як сторону, зацікавлену в переговорах", - йдеться у звіті.
В Інституті вивчення війни підкреслюють, що саме Росія, а не Україна, раніше проявляла небажання щодо обміну військовополоненими. Згідно з отриманою інформацією, Росія відмовлялася від українських пропозицій про обмін ще за кілька місяців до початку наступу українських сил у Курській області в серпні 2024 року.
У резолюції Парламентська асамблея Ради Європи вказано, що станом на 18 вересня 2024 року 65 956 українських військовослужбовців і цивільних осіб вважаються зниклими безвісти або полоненими.
Згідно з інформацією, наданою уповноваженим Верховної Ради з прав людини Дмитром Лубінцем, на листопад 2024 року, з моменту початку повномасштабного вторгнення, Україні вдалося визволити з російського полону 3767 громадян, серед яких лише 186 є цивільними особами.
#Курська область #Україна #Росія #Військовослужбовці #Військовополонений #Українці #Московський Кремль #Міністерство закордонних справ (Україна) #Уряд України #Права людини #Смертна кара #Зниклі безвісти #Парламентська асамблея Ради Європи #Генерал-майор