ISW: Кремль намагається продемонструвати свою підтримку Китаю в конфлікті, яка є більш значною, ніж визнає сама Китайська Народна Республіка.

Кремль, ймовірно, прагне продемонструвати, що Китай підтримує російську позицію в контексті війни з Україною більш активно, ніж Пекін готовий це визнати публічно, зазначає у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).

Глава Міністерства закордонних справ Росії Сергій Лавров провів зустріч з міністром закордонних справ Китаю Ваном Ї під час саміту міністрів закордонних справ G20, який відбувся 20 лютого в Південній Африці.

Офіційна заява Міністерства закордонних справ Росії підкреслювала, що Ван охарактеризував підхід Китаю до розв'язання конфлікту в Україні як орієнтований на усунення його "кореневих причин". Натомість, офіційна інформація від МЗС Китаю, що стосується цієї зустрічі, містила суттєві розбіжності і акцентувала на словах Лаврова, що саме Росія, а не Китай, прагне вирішити "первинні причини" війни, - зазначено в повідомленні.

Експерти підкреслюють, що ймовірне навмисне введення в оману щодо висловлювань Вану свідчить про спроби Росії "максимально синхронізувати свою позицію з Китаєм щодо війни", з метою зміцнення свого міжнародного престижу та формування в Росії певного образу відносин з КНР.

"Російські офіційні особи чітко визначили "першопричини" війни як нібито порушення НАТО зобов'язань не просуватися на схід у районах поблизу кордону з Росією, що вказує на те, що Кремль і далі планує нав'язувати свою волю й безпекові інтереси Сполученим Штатам і Європі та не зацікавлений у компромісах щодо цієї вимоги", - кажуть аналітики.

Китай виступає в ролі нейтрального гравця у конфлікті між Росією та Україною, підкреслюючи, що не надає військову підтримку жодній з учасниць, на відміну від Сполучених Штатів і інших західних держав.

Але Пекін залишається близьким політичним і економічним союзником Росії, і члени НАТО називають Китай "вирішальним посібником" війни, яку він ніколи не засуджував.

У попередньому місяці "Схеми" (Радіо Свобода) у своєму журналістському розслідуванні виявили, як Китай став монопольним постачальником рідкісних металів для російської оборонної промисловості після введення санкцій західних країн.