Легенда про корабель-привид захоплює навіть найбільш недовірливих: що ж сталося з "Марією Целестою"?

Протягом більше ніж півтора століття ані історики, ані прихильники езотеричних вчень не здатні знайти відповідь.

Попри стрімкий розвиток науки, історичні архіви все ще зберігають свідчення загадкових і дивовижних подій. Одним із найзагадковіших випадків є корабель-привид "Марія Целеста", таємниця його зникнення залишається нерозгаданою вже понад півтора століття.

У 1802 році в Новій Шотландії з'явилася двощоглова бригантина, спочатку названа "Амазонка". Після її переходу під американський прапор, корабель отримав нове ім'я - "Марія Целеста". Цікаво, що капітаном бригантини був Бенджамін Бріггс, у якого був близький друг - Девід Морхауз, капітан іншого американського судна "Деї Грація". Обидва капітани одночасно отримали свої звання, в один рік одружилися на своїх обранцях і вирушили в рейси майже в один і той же час: "Марія Целеста" відпливла 7 листопада 1872 року, а "Деї Грація" - 15 листопада.

Через місяць, 4 грудня (за деякими джерелами - 5 грудня), Морхауз виявив судно на відстані восьми кілометрів від свого корабля, спочатку прийнявши його за дивну пляму на горизонті. Коли капітан усвідомив, що "Марія Целеста" погано тримає курс, він надіслав сигнал, щоб дізнатися назву судна, а також його порт відправлення й призначення. Не отримавши відповіді, Морхауз вирішив почекати, а коли корабель підійшов ближче, він зміг розгледіти назву, яку добре знав - "Марія Целеста".

Команда Морхауза піднялася на борт для огляду судна, але натрапила на жахливу сцену: штурвал, що крутиться без контролю, порвані вітрила, що безсило звисають з щогл, та розбитий компас. Проте найбільший жах у екіпажу викликали не ці види, а глибокі зарубки, залишені сокирою, на поручнях правого борту, і повна відсутність хоч одного живого істоти.

Виявилося, що судно "Марія Целеста" опинилося покинутим без екіпажу та капітана, а численні діжки зі спиртом, які були його вантажем, залишилися неушкодженими. Однак, незайманими виявилися також каюти капітана та штурмана, кают-компанія, камбуз, кубрик і підсобні приміщення. Проте, моряки виявили відсутність однієї з рятувальних шлюпок.

Команда продовжувала обстежувати корабель і виявила, що жодних документів - ні хронометра, ні навігаційного журналу - у каюті штурмана немає. Був знайдений тільки судновий журнал, останній запис у якому - 24 листопада 1872 року.

Цікавою деталью для екіпажу "Деї Грація" виявився обід, приготований у камбузі, що включав свіжозаварений чай. Ця обставина викликала у моряків певне здивування, адже вона свідчила про те, що команда "Марії Целести" не збиралася залишати свій корабель на тривалий час. Підтвердженням цього слугували не лише залишені страви, але й стан штурвала, який би вже зняли, якби екіпаж дійсно планував втекти.

"Марія Целеста" — судно, яке поставило Моргауза в складну ситуацію, але капітан зібрався з силами та віддав команду відбуксирувати корабель до порту Гібралтар. З цього місця новина про загадкову подію швидко поширилася по околицях. Преса, в свою чергу, не шкодувала ні зусиль, ні часу, щоб розпалити чутки. Ситуація дійшла до того, що генеральний прокурор Гібралтару, проводячи власне розслідування, виявив у капітанській каюті меч, покритий кров'ю. Сліди крові також були знайдені на перилах, однак результати хімічної експертизи показали, що це насправді не кров, а технічна рідина.

Враховуючи ці відкриття, була запропонована теорія про заколот на кораблі, але вона швидко втратила свою актуальність через нестачу додаткових доказів. У результаті прокурор вирішив звернути увагу на Девіда Морхауза, натякаючи на можливу змову між ним і Бріггсом – інсценування могло б дозволити капітану отримати винагороду за повернення судна, але й ця гіпотеза не знайшла підтвердження.

Цікаво, що сер Артур Конан Дойль був настільки захоплений цією історією, що створив оповідання під назвою "Повідомлення Хебекука Джефсона". Однак, доля Бенджаміна Бріггса, семи моряків, а також його дружини та доньки залишилася невідомою.