Ісландія проти України: огляд матчу відбору до Чемпіонату світу 2026 року.

У нашій групі відбору на ЧС-2026 всього чотири команди, тому невдалий початок у перших двох матчах поставив Україну на межу. Збірній необхідно здобути щонайменше три перемоги, щоб мати шанси на вихід у плей-офф — ідеальним варіантом було б виграти всі матчі, але це виглядає малоймовірно для підопічних Сергія Реброва. Тепер важливо зосередитися на зустрічах з Ісландією та Азербайджаном.

Ісландія - Україна: де дивитися третій матч відбору команди Реброва на ЧС-2026

Заява команди України

Особливих питань для заявки на вересневі матчі не виникало. Слід відзначити тільки відсутність Луніна та Ярмоленка, повернення Маліновського, Бражка, Миколенка й Бущана, а також дебютний виклик Велетня. Вінгер Полісся здатний зіграти на обох флангах, але зараз здебільшого працює на правому - там він витискає з основи самого Гуцуляка.

Яремчук вибув із гри ще до матчу з Францією, а перед поєдинком з Ісландією отримали травми Зінченко та Зубков. Крім того, ще троє гравців національної команди прибули з ушкодженнями — це Циганков, Тимчик та Ярмолюк. Єгор отримав розтягнення гомілкостопа і мав незначні шанси на повернення до гри в Рейк'явіку, але відновлення тренувань заплановане вже після цього матчу.

Про травму Циганкова був обізнаний особисто Сергій Ребров, проте Віктора все ж вирішили викликати до збірної. На жаль, дива не сталося: дзвінок тренера не допоміг вилікувати вінгера Жирони, тож йому довелося повернутися додому. Тим часом, Тимчик не проходив медичне обстеження в Динамо, тому про його травму стало відомо лише після прибуття до національної команди. Чи то Олександр сам приховував дискомфорт після матчу з Крістал Пелас, чи то в клубі не звернули уваги на його стан, але тепер Сашко також став недоступним.

Втім, позиція правого фулбека все одно зарезервована за Коноплею, якого здатний підстрахувати Михайліченко. Замість Циганкова зіграє Велетень або Волошин, а на місці правого центрхава можна випустити Шапаренка, Очеретька, Бондаренка чи навіть Бражка.

Що робить Ісландію такою потужною?

Острів'яни у перших трьох турах забили сім голів, причому два з них залетіли у ворота Франції - він міг врятувати "вікінгів" від поразки, однак судді свиснули доволі сумнівний фол в атаці. Інші п'ять м'ячів відвантажили Азербайджану, причому чотири з них провели за 29 хвилин другого тайму. Україна пам'ятає цю збірну по надважкому плей-офф за Євро-2024, однак з того часу колектив суттєво додав.

При виконанні стандартних ситуацій та кросів, Ісландія демонструє свої найсильніші сторони. Команда має в своєму складі багато високих гравців, а флангові футболісти вирізняються швидкістю та вмінням якісно подавати м'яч. У зоні завершення завжди присутня велика кількість футболістів, що іноді призводить до перевантаження штрафного майданчика під час атак. Особливо це помітно на дальній стійці, де часто реалізують комбінації 2-в-1, які є результатом регулярних здвоєнь на флангах під час наступальних дій.

Тренерська команда під керівництвом Арнара Гулаугссона ретельно працює над стандартними ситуаціями. Наприклад, в поєдинку з Азербайджаном "вікінги" активно пресингували Мустафузаде - високого центрбека, який має проблеми з грою на верхових м’ячах. Ісландські футболісти, маючи перевагу в зрості, неодноразово обігрували його, замикаючи подачі з флангів.

Внаслідок такого стилю гри було забито три голи з стандартних ситуацій і кросів, при цьому більшість нагод виникла саме завдяки цим діям. Скасований гол у ворота Франції також став результатом успішного обіграшу на фланзі та подачі. Цікаво, що завершальний удар відбувся на ближній стійці — острів'яни мають звичку направляти м'яч саме в цю зону. На щастя, їхні нападники вирізняються потужністю, мобільністю та вмінням влучно пробивати в один дотик, а завершення атак з ближньої стійки вважається одним із найнебезпечніших моментів у футболі.

Ісландія демонструє вагомі навички у позиційному нападі. По-перше, у команді є талановиті футболісти, зокрема нападник Гудмундссон з Фіорентини, який активно переміщується по полю і часто створює можливості для передач, зокрема в штрафний майданчик. "Десятка" Харальдссон, в свою чергу, зазвичай не займає позицію на лівому фланзі. Центрхави Тордарссон і Йоханессон також прагнуть відкриватися і взаємодіяти на чужій половині поля, що робить їхню гру більш динамічною.

Ісландська команда відзначається динамічністю і завжди прагне знайти простір в оборонних лініях супротивника. Вони постійно в русі, намагаються перевантажити опорну зону, розтягуючи свої лінії, щоб знайти вразливості. У їхній грі можна помітити певну статичність. Хоча слід зазначити, що ісландці не є найсильнішими в організації атаки, адже навіть команда Азербайджану під керівництвом Сантуша досить впевнено протистояла їм у першій половині матчу.

Лише після перерви "вікінги" стали грати більш aggressively, трохи знизивши увагу на обороні. Це дало їм можливість створити вражаючі комбінації біля чужого штрафного майданчика з активними проривами всередину. Третій та четвертий голи, забиті у ворота Азербайджану, стали справжнім витвором мистецтва. Під керівництвом Реброва Україна ніколи не демонструвала такої гри.

Якщо говорити про гру без м'яча, варто акцентувати увагу на неймовірній енергії та відвазі команди. Під керівництвом Арнара Гуннлаугссона, гравці відразу ж активізуються після втрат і постійно домінують у боротьбі за м'яч, часто виграючи підбори прямо в штрафному майданчику. Це дозволяє їм швидко переходити до атак, організовуючи наступні дії після виконання кросів.

Слід також підкреслити значущість інтенсивного персонального пресингу. Тренери мають різні погляди на цю тактику. Для деяких це означає захоплення території та блокування передач, з метою викликати помилку, тоді як для інших — це активна боротьба за м'яч. В Ісландії більше акцентують увагу на другому підході. Перший гол, забитий у ворота Франції, був результатом саме цього високого пресингу.

Які недоліки має Ісландія?

Перше, що кидається в очі, це недостатня уважність захисників під час кросів і стандартів суперника. Вони надмірно зосереджені на м'ячі, не враховуючи позицію супротивника і своє місце на полі. Контроль за простором і таймінгами дається острів'янам важко. Їхні захисники часто реагують на ситуацію, що дає можливість опонентам бути на крок попереду.

Навіть у поєдинку проти Азербайджану ісландські футболісти один або навіть кілька разів втратили своїх опонентів у штрафному майданчику, зокрема в небезпечних зонах для удару. Французька команда звернула увагу на цю вразливість і почала активно використовувати штрафні подачі та кроси, зокрема акцентуючи на подачах. Зокрема, у "вікінгів" спостерігалася слабкість на дальній стійці.

Зазвичай "Ле Бле" застосовували тактичний прийом з другим темпом. Один або два французькі гравці рвалися у зони завершення, відволікаючи увагу всіх захисників, тоді як інші два-три затримувалися в момент, коли м'яч летів у повітрі, залишаючись позаду. В результаті у штрафному утворювався простір, який не був закритий, і французи без перешкод вражали ворота Олаффсона.

Ще один мінус Ісландії випливає з її плюсів. Підопічні Арнара Гуннлаугссона не бояться грати сміливо навіть проти топів, але іноді вони перегинають. Азербайджан не зміг покарати за відмову від балансу, однак у поєдинку з Францією на старті другого тайму острів'яни почали грати з високою лінією оборони - і це за рахунку 1:1. "Гальські півні" відповіли вагоном пасів за спину, швидко організувавши другий гол і дивом не влаштувавши розгром.

Втім, загалом наш суперник дуже сильний. Навіть та ж збірна Франції здебільшого створювала моменти на індивідуальній майстерності, а от структурних провисань у Ісландії не простежувалось. Вони досить компактно захищались і за замовчуванням тримали всіх опонентів.

Французи виявилися надзвичайно майстерними – вони легко обходили кількох суперників, організуючи трійки та четвірки на обмеженому просторі і миттєво переходячи в атаку через короткі комбінації. Навіть найменші втрати концентрації каралися точними пасами. Чи зможе Україна досягти такого рівня? Це питання не зовсім доречне – Україні потрібно грати саме так, якщо вона мріє про участь у ЧС-2026.

Хто зіграє проти Ісландії?

Якщо із задньою лінією все зрозуміло по кожній з позицій, то щодо формування центральної трійки можна дискутувати. Важко повірити, що Сергій Ребров відмовиться від Калюжного - занадто багато єдиноборств сьогодні теба виграти, аби сподіватись на успіх в Рейк'явіку. Разом з тим, Україні потрібно забивати голи, в чому Іван не помічник.

Зате форму набрав Бражко, який за відсутності Михайленка займає позицію "шістки". Володимир все такий же корисний у роботі на м'ячі, але й у роботі на оборону трішечки додав - якби не він, то поєдинок з Карпатами міг завершитись ще гірше. І все ж ставити його на позицію одноосібного руйнівника занадто ризиковано, адже новим Родрі чи Чуамені за місяць динамівець не став.

Багато фахівців стверджують, що для Бражка найзручнішою є позиція "вісімки". У парі з Калюжним у центрі поля він може значно підвищити ефективність команди. Альтернативним варіантом є Очеретько – обидва футболісти демонструють хорошу інтенсивність, здатні підтримувати захист, а також робити внесок в атакуючі дії. Щодо більш агресивних варіантів, то це Шапаренко (який втратив місце в основному складі збірної) та Маліновський (який є старшим та має неоднозначну репутацію).

Після виступу проти Челсі, Судаков може знову зайняти позицію лівого вінгера. Особливо з урахуванням того, що в матчі проти Азербайджану він вже грав на цій позиції. Цей варіант має право на існування, але лише за умови якісної підтримки з боку Георгія, адже він не зможе діяти як типовий вінгер. Жозе Моурінью використовував його в ролі "десятки", розташованої зліва, де українець мав відкриватися на фланзі, очікувати на рух партнерів, розподіляти передачі, комбінувати на чужій половині поля та час від часу вривався за спини захисників.

Щось подібне намагалися реалізувати у грі проти Азербайджану. Георгій навіть відзначився голом, але не з лівого флангу. Загалом, концепція додаткової "десятки" була втілена не найкращим чином, як і вся тактична стратегія в Баку. Проте, якщо історія повториться, на позиції лівого інсайда може з'явитися можливість для Шапаренка, адже саме ця зона є рідною для Миколи.

Існує й інша опція — традиційні вінгери, такі як Волошин і Велетень, які відзначаються грою на відкритих просторах, але не є найкращими для подолання оборонних блоків. Гулуляк і Назаренко, які користуються довірою Сергія Реброва, на даний момент стикаються з жорсткою конкуренцією в команді. Залишається питання, яке рішення ухвалить тренерський склад національної збірної.

Наразі немає жодних сумнівів щодо вибору нападника. Зважаючи на проблеми ісландської команди в захисті, особливо в штрафному майданчику, Довбик виглядає як найочевидніший кандидат для стартового складу. Він залишається надзвичайно потужним форвардом, здатним ефективно діяти в карному майданчику. Артем вміло маніпулює захисниками, створюючи простір для своїх рухів, і може стати "опорою", що є критично важливим під час протистояння з кремезними гравцями "вікінгів".

Ванат же може замінити Довбика, коли ісландці втомляться або змушені будуть ризикувати. Вони неодмінно розкриють простір, що є стихією Владислава. Та й загальна втрата сил острів'янами дозволить сильніше навалюватись на штрафний, а форвард Жирони досить сильний у обіграшах.

Ключовим аспектом є не стільки склад команди на початку матчу, скільки визначення завдань для футболістів та комплексний підхід до роботи збірної. Нападникові не буде жодної користі від його проривів в глибину, якщо у нього не буде можливості для прострілу, як це спостерігалося в грі з Азербайджаном. Також важливо здійснювати заміни вчасно, адже команди Ісландії та України є досить рівними. У такій ситуації питання фізичної свіжості гравців може стати вирішальним.

Орієнтовні склади на матч Ісландія - Україна

Ісландія: Олаффсон - Паллсон, Ігнассон, Гретарссон, Еллертссон - Тордарссон, Йоханессон - Гудмундісон, Харальдссон, Торстейнсон - Гудйонссон.

Україна: Трубін - Конопля, Забарний, Матвієнко, Миколенко - Калюжний - Волошин, Бражко, Шапаренко, Судаков - Довбик

Прогнозы от "Футбол 24"

Після невдалого початку кваліфікації важко визначити фактори, які б дозволяли з упевненістю прогнозувати перемогу України. Особливо враховуючи, що після Євро-2024 "жовто-сині" здобули лише 4 перемоги з 12 матчів. Всі розуміють ситуацію без додаткових пояснень — тим не менш, наша збірна залишається доволі потужною завдяки іменитим гравцям та представництву в провідних лігах. Ісландці можуть лише мріяти про таку ситуацію.

Ісландія має свої вразливі місця, які можна використати. Крім того, гравці та тренерський склад усвідомлюють, що команда знаходиться під тиском, тому з мотивацією не повинно виникати проблем. Врешті-решт, з точки зору ймовірності, важко уявити ще один провал команди Сергія Реброва. Отже, шанси на успіх існують.

От тільки всі вони виглядають менш переконливо за тактичні козирі "острів'ян" та їхні останні результати. Хоча впевнено віддавати перемогу "вікінгам" теж не вдасться - у ниї є свої вразливості. Збірні приблизно рівні, тож не станемо робити оптимістичних чи песимістичних прогнозів. Варто просто готуватись до інфарктного матчу з гойдалками. Пора штурмувати аптеки й скуповувати валідол.