Проблеми з функціонуванням Starlink в Україні знову виявили, наскільки Європа залежить від американських технологій. Це стало каталізатором для активізації обговорень щодо необхідності створення власних супутникових систем, що дозволило б європейським державам самостійно забезпечувати свої критично важливі комунікаційні та оборонні вимоги.
Чому європейські країни покладаються на технології з США
Проблеми з доступом України до військової версії супутникового зв'язку Starlink - Starshield - показали, наскільки важливими для оборони України та безпеки Європи є американські космічні технології.
Як відомо, перебої вплинули на роботу українських дрронів, зокрема тих, що виконують ударні завдання та перехоплюють повітряні цілі. Водночас Європа не має готової альтернативи, яку українські військові могли б швидко використовувати замість Starlink на фронті.
Залежність не зводиться лише до супутникового інтернету. Країни Європи також покладаються на американські системи космічного спостереження, які відіграють важливу роль у виявленні запусків ракет і попередженні про потенційні загрози. На сьогоднішній день в Європі немає аналогів американської системи інфрачервоного виявлення ракет.
Це породжує стратегічні загрози: доступ до життєво важливих технологій значною мірою визначається рішеннями уряду США та приватних американських компаній.
На фоні різниці у позиціях між американською владою та європейськими партнерами питання технологічної незалежності набуває все більшої важливості.
Які варіанти, подібні до Starlink, створює Європа?
Європейський Союз працює над власною супутниковою системою IRIS², яка має забезпечувати захищений зв'язок для державних установ, військових і критичної інфраструктури. Проєкт також покликаний зменшити залежність Європи від іноземних постачальників супутникових послуг.
У січні 2026 року Європейський Союз розпочав впровадження обмежених захищених супутникових послуг, призначених для державних і військових цілей, в рамках ініціатив IRIS² та GOVSATCOM. Однак для повного розгортання IRIS² знадобиться кілька років, і перші окремі послуги планується запустити лише в 2029 році.
Інший варіант - мережа OneWeb, якою керує європейський супутниковий оператор Eutelsat. Однак її можливості поки поступаються Starlink, а характеристики обладнання, пропускна здатність і вартість терміналів обмежують використання мережі безпосередньо на фронті.
Також, обладнання Starlink не можна просто інтегрувати з OneWeb — для цього необхідні інші термінали.
Країни Європи активно впроваджують свої національні програми в галузі військової космонавтики. Наприклад, Німеччина займається створенням власної системи військових супутників.
Чому Європі важко швидко зменшити свою залежність від США?
Незважаючи на прогрес у реалізації власних ініціатив, Європа наразі не може повністю замістити американські супутникові технології. Мережа Starlink є значно більшою та має краще розвинену інфраструктуру. Крім того, перехід на альтернативні системи вимагає значних витрат, часу та модернізації обладнання.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс визнав, що Європа значною мірою залежить від американських космічних можливостей. За його словами, відповіддю має стати розвиток власних технологій і тісніша співпраця європейських країн.
Отже, ситуація з Starlink підкреслює важливість технологічної незалежності для Європи. Проте в найближчому майбутньому європейські держави, ймовірно, залишаться залежними від американських комунікаційних систем і систем попередження про ракетні загрози, одночасно працюючи над створенням власних альтернатив.
#