Підготовка Києва до зимового періоду: правий берег демонструє вищий рівень готовності, стверджує експерт Сергієнко.

"Критерій у +8° C протягом трьох діб - абсолютно прийнятний."

Пане Олександре, дозвольте особисте запитання: у вас вдома вже тепло?

Ні, поки що ще не стало тепло.

У мене теж. Ми з вами в одному човні, тож можемо керуватися офіційними даними. Опалювальний сезон для соціальної сфери розпочався ще 16 жовтня, а вже від сьогодні тепло починають подавати у житлові будинки. Як би ви оцінили готовність столиці до запуску тепла? Чи виправдане рішення розпочати підключення саме за таких температурних показників, які маємо нині?

Є два критерії. Коли стає прохолодно в школах, лікарнях, пологових будинках, то головні лікарі чи адміністратори цих закладів просто звертаються до міської влади і просять підключення. Зрозуміло, що там особливий контингент людей, який потребує комфортних умов. Тому влада так і діяла: 16 жовтня почала підключення до тепла. Багато наших медичних закладів мають власні підстанції, тож вони навіть нікого не питають. Дав команду начальник -- підключили тепло й обігріваються.

Іншою важливою складовою цієї системи є багатоквартирні будинки. Існує чітке правило: середньодобова температура повинна становити +8° C протягом трьох днів. У цей період люди намагаються зігрітися різними способами: хтось користується кондиціонерами, інші вмикають електрообігрівачі, а деякі вдаються до народних методів, таких як нагрівання каструлі з водою або двох цеглин на газовій плиті, які потім довго віддають тепло. Цю процедуру ми проходимо щороку. Однак є й інша небезпека: деколи опалення вмикають, а через кілька днів температура підвищується, у квартирах стає спекотно, люди відкривають вікна і починають звертатися зі скаргами до міської влади. Проте критерій у +8 градусів протягом трьох днів є цілком обґрунтованим.

"Зовнішня система теплопостачання та внутрішня система будинку – це сфери з різними обов'язками."

Ми не можемо забути, якою важкою була минула зима. У моєму домі опалення відключалися шість разів через замерзлі та порвані труби, що призводило до аварій. Проте влітку ніхто навіть не намагався перевірити стан труб у системі теплоцентралей. Лише зараз, десь почали проводити земляні роботи. Чи надіялися ми, що зими не буде, чи просто не було коштів, щоб все зробити влітку?

Я не можу з вами погодитися. Насправді, процес підготовки до нового опалювального сезону розпочинається майже з моменту завершення попереднього. Існують плани, графіки, а також списки необхідних робіт, відповідно, передбачені фінансові ресурси. Усе це виконується, і проводяться випробування теплових мереж. Тому я не поділяю вашу думку про те, що труби замерзали чи ламалися.

У нас таке було! Стояки замерзали...

Значить тут треба чітко шукати відповідального. Як правило, житлово-експлуатаційна організація -- це або районна, або ОСББ -- відповідає за стан ваших стояків. Міська "Київтеплоенерго" відповідає лише до стін. Те, що всередині будинку, це відповідальність балансоутримувача або власників будинку. Якщо вони утворили ОСББ, то самі відповідають за стан труб у своєму будинку. Минулого року, здається, разів п'ять чи шість зливали воду в багатьох районах саме для того, щоб не замерзла система, щоб не повторилася історія Алчевська. Зовнішня система теплозабезпечення (3000 кілометрів у двотрубному вимірі), і внутрішньобудинкова -- це зони різних відповідальностей: міської комунальної організації та балансоутримувача будинку. Тут треба чітко розрізняти відповідальність.

Основна частина житлового фонду в багатоквартирних будинках залежить від роботи "Київтеплоенерго".

Зрозуміло. Тепер давайте обговоримо альтернативні джерела тепла. У багатьох житлових комплексах існують власні системи опалення, які активуються лише за згодою всього об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Як це вплинуло на навантаження міської енергетичної системи? Чи можете надати інформацію про кількість будинків, які не залежать від рішень міської влади щодо початку опалювального сезону?

У мене немає точних даних, але можу зазначити, що лише незначна частина сучасних житлових комплексів має власні теплові станції, що дозволяє їм не покладатися на централізоване теплопостачання. Більшість багатоквартирних будинків, на жаль, залежить від "Київтеплоенерго". Звичайно, існують певні покращення, коли мешканці об'єднуються для придбання додаткового обладнання, такого як бойлерні системи або локальні внутрішньобудинкові установки, які управляють температурою теплоносія в будинку. Проте, якщо в цих системах немає власних котлів, які б виробляли тепло, вони все ще залежать від централізованого опалення. Такі системи можуть лише регулювати надходження тепла до будинку, налаштовуючи температуру на більш низьку або вищу. Це дозволяє зекономити значну частину витрат — до 20-30%, адже мешканці мають можливість щоденно коригувати температуру теплоносія всередині приміщення.

"Київська критична інфраструктура підтримується 700 генераторами, проте можуть виникнути проблеми через брак кваліфікованого персоналу."

Ми перебуваємо в умовах суворого графіка електропостачання. Наприклад, сьогодні електрика подавалася на одну годину, а потім відключалася на ту ж тривалість — це відбувалося кілька разів. Яким чином такі коливання можуть впливати на систему опалення, і чи можуть вони спровокувати якісь аварійні ситуації?

Про аварії я не скажу, але відключення електроенергії, звісно, впливає на систему теплопостачання. Тому що теплові станції повинні перекачувати теплоносій від джерела, де він підігрівається, до будинку. І тут працює ціла система. Не лише насоси стоять, а й різні запірні елементи, тобто система насправді дуже складна. Якщо торік були перебої з теплопостачанням, то це тому, що насоси переважно були пов'язані зі знищенням саме систем генерації тепла. Цього року ворог б'є переважно по електропідстанціях, намагаючись вивести з ладу саме ті насоси, які качають теплоносій до будинків. На цей випадок "Київтеплоенерго" на вузлових елементах встановлює запасні електрогенератори. Але є така проблема, що часто ці генератори треба запускати вручну. Для цього потрібен певний час, щоб поїхати на вузлові точки, включити насоси -- і щоб теплоносій пішов до будинків. Це справді незручність, але Віталій Кличко у Верховній Раді називав, здається, 700 генераторів, якими забезпечена вся критична інфраструктура Києва. Тобто готовність системи працювати при відключенні електроенергії -- є. Але технічно тут можливі збої, пов'язані з наявністю персоналу. У "Київводоканалі", наприклад, дефіцит робочої сили -- 40%, у "Теплокомуненерго" трохи менше, наскільки я пам'ятаю, але дефіцит кадрів є. Кадровий потенціал -- це основа всього. Якщо немає людей, то системи дають збій.

Олександр Сергієнко. Фото з відкритих джерел

На лівому березі було зведено кілька малих теплових електростанцій у місцях, де доступний природний газ середнього тиску.

Мені цікаво дізнатися про стан зношеності нашої системи. Ми вже не раз обговорювали необхідність її модернізації, а також пошуку більш екологічних і економічних методів обігріву приміщень. Яка наразі ситуація з цим, особливо з урахуванням того, що обстріли лише ускладнюють становище?

Розпочнемо з концепції стійкості. У мирний час найбільш вигідними з економічної точки зору були великі теплоелектричні станції, такі як ТЕЦ-4, ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, які наразі піддаються атакам з боку російських військових. Ці станції не були спроектовані для подібних обставин, але з точки зору економіки вони демонструють найвищу ефективність — це було ретельно прораховано. Існують також альтернативні рішення, коли кожен будинок може облаштувати власну котельню. Уявіть, якщо у вашому дворі з'явиться невеличка теплова станція або когенераційна установка. Вона може працювати на газу або дизельному паливі, і в такому випадку, протягом дня, ви будете чути шум, а також дихати вихлопними газами, які вона буде випускати.

Під час розробки плану стійкості Києва розглядався варіант встановлення близько 700 маленьких теплових агрегатів на лівому березі, які не можна було б навіть назвати станціями, оскільки їхнє призначення полягало в подачі тепла до житлових будинків. Однак підрахунки показали, що реалізація такого проекту виявиться надто витратною, адже знадобиться прокладати 100 км газопроводів для постачання газу, що є не лише фінансово обтяжливим, але й неекологічним. Тому було вирішено піти іншим шляхом: створити резервну систему теплопостачання, особливо на лівому березі. Заплановано збудувати кілька невеликих теплових станцій з сучасним обладнанням на ділянках, де вже є газ середнього тиску. Ці станції повинні вступити в дію в разі аварійної ситуації, забезпечуючи критичну інфраструктуру у випадку виходу з ладу великої теплової генерації.

На правому березі спостерігається більш сприятлива ситуація завдяки динамічній децентралізованій системі постачання тепла.

Про готовність можу сказати, що на правому березі ситуація краща, тому що тут збереглися теплові станції, де працює розгалужена децентралізована система теплопостачання. І влада якраз займалася тим, щоб за можливості модернізувати ці теплові станції, підвищити їхню ефективність, аби вони працювали у нормальному режимі. На лівому березі інша ситуація.

Хочу сказати, що тепло буде залежати від того, як спрацює наша влада та як спрацюють наші сили протиповітряної оборони. Це головний критерій.