Основна причина труднощів: чому Україні не вдалося досягти значних результатів у Звіті щодо розширення ЄС.

30 жовтня було опубліковано Звіт щодо розширення Європейського Союзу, в якому детально розглянуто досягнення України.

Кілька українських журналістів і науковців вже поділилися своїми думками з цього питання. Головна їхня критика полягає в тому, що цього року Україна не показала суттєвих досягнень, які б наблизили її до швидкого членства в Європейському Союзі.

Це правда, але не повна. Мало того, ніхто не бачить "слона в кімнаті" - незавершеної реформи державного управління.

Цю реформу необхідно активувати негайно, аби ефективно просуватися в рамках переговорів.

Це повинно бути основним завданням, а не відкладатися через більш термінові питання, такі як перевірка відповідності українського законодавства нормам ЄС або ініціатива Ukraine facility.

Отже, про що йдеться мова?

По-перше, досягнення у впровадженні українського законодавства у відповідність до стандартів ЄС на 2024 рік (1,82 одиниці) здається незначним у порівнянні з 2023 роком (1,68 одиниці), оскільки звіт за 2023 рік не демонструє прогресу за цей період.

Це насправді зведені відомості про реалізацію Угоди про асоціацію (УА), яку ми розпочали імплементувати ще в 2014 році. Іншими словами, це аналіз прогресу за дев'ять років.

Для України така динаміка вважалася звичною, оскільки складні вимоги з боку Європи можна успішно реалізувати лише в умовах перспективи членства, яка об'єднує народ і стимулює всіх діяти в єдиному руслі.

По-друге, Європейський Союз ніколи не сприймав наші зусилля щодо виконання Угоди всерйоз. Оцінка України ніколи не була такою, як тепер в контексті пакета розширення.

Ми у своїй організації - Українському центрі європейської політики - робили це з 2014 року, що дало нам можливість зрозуміти, що стимулює цей процес, а що стримує.

По-третє, Україна показує стабільно позитивні результати лише в тих галузях, де вона вже активно діяла в межах Угоди про асоціацію та де існувало чітке усвідомлення переваг, пов'язаних із частковим доступом до ринку Європи.

Ми також отримали високі оцінки в галузях, які зазнали значних втрат під час війни, і без проведення реформ у цих сферах нам просто не вдасться вижити. Однією з таких галузей є енергетика.

Кластер "Основи" був без чітких вимог і формулювань в УА. Євросоюз ніколи раніше не ставив його як головну умову євроінтеграційного процесу. У зв'язку з цим наразі ми не маємо тут проривних результатів, бо раніше не фокусувалися на ньому.

Насправді, найзначнішим успіхом у переговорах стануть високі оцінки в рамках кластера "Основи".

Але для цього нам доведеться завершити роботу над виконанням політико-правових реформ. Роботу, яку у нас завжди відкладали на потім.

По-четверте, вражаючими є ті галузі, де Україна стабільно отримує високі оцінки.

Усі вони пов'язані з торгівлею, а саме: "Вільна торгівля товарами" (так званий промисловий безвіз); "Цифрова трансформація та медіа" (Цифровий безвіз); "Митний союз" (Митний безвіз); "Енергетика" (Енергетичний безвіз); "Харчова безпека, ветеринарія, фітосанітарія".

Отже, це ті сфери, розвиток яких приносить безпосередні вигоди для українського бізнесу. Крім того, ми спостерігаємо значний прогрес у кластері "Міжнародні відносини", що зумовлено відносно невеликою кількістю зобов'язань у цій сфері.

У контексті "Вільної торгівлі товарами" Україна успішно завершила оцінювання європейською місією з метою підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових виробів, відомої як угода ACAA.

Робота оцінювальних місій розпочалася ще в кінці 2021 року, тобто до отримання статусу кандидата в члени ЄС. А на теперішньому етапі Україні потрібно привести в повну відповідність законодавство про ринковий нагляд і відновити планові та позапланові перевірки у таких сферах, як "Машини", "Низьковольтне обладнання", "Електромагнітна сумісність".

Це ті області, у яких ми наразі ведемо переговори стосовно угоди ACAA. Ця угода дозволить нашим експортерам уникнути повторної сертифікації в Європейському Союзі та заощадити кошти.

Ще одна важлива перевага ACAA полягає в тому, що навіть якщо одна з установ отримає схвалення від Європейського Союзу за результатами оцінки відповідності, це стане значним досягненням і джерелом гордості для країни.

У "Цифровій трансформації та медіа" Україна прийняла законодавство для запровадження безроумінгової зони з ЄС "Роумінг як вдома" і наразі очікує на оцінку з боку ЄС вже для безпосереднього безроумінгової комунікації між Україною та ЄС.

Європейський Союз підкреслює необхідність зміцнення можливостей та автономії регуляторних органів у сфері комунікацій та медіа. Оптимізація функціонування інституцій є невід'ємною частиною кожного переговорного блоку, адже для ЄС критично важливо не лише вносити зміни до законодавства, а й підвищувати ефективність тих інститутів, які займаються регулюванням у відповідних областях.

Такі рекомендації свідчать про те, що в цьому розділі було виконано безліч законодавчих зобов'язань, і тепер існує перспектива переходу до інституційних аспектів.

У секції "Митний союз" Україна активно займається впровадженням законодавства, що стосується Авторизованих економічних операторів та системи NCTS. Процес реалізації цих реформ стартував ще в 2019 році.

В рамках законодавчих зобов'язань Україна розпочала роботу над новим Митним кодексом, а також прийняла Стратегічний план цифровізації Держмитслужби до 2026 року.

У розділі "Енергетика" було ухвалено основні законодавчі акти для реалізації політики Європейського зеленого курсу, що стало основою для її активного впровадження, зокрема в умовах наслідків війни.

Україна почала активно впроваджувати розподілену малу генерацію як альтернативу великим електростанціям, які зазнали серйозних пошкоджень через ракетні удари. Крім того, країна поступово відмовляється від вугілля, переходячи на відновлювальні джерела енергії, з використанням гнучкої газової генерації для підтримки балансу в енергетичній системі.

У розділі "Безпека харчових продуктів, ветеринарна медицина та фітосанітарні заходи" Україна запровадила законодавчі норми, що охоплюють ветеринарну політику (переміщення тварин і протидію захворюванням тварин), а також безпеку харчових продуктів (маркування матеріалів, що контактують із їжею) та регулювання генетично модифікованих організмів (ГМО).

У рамках реалізації законодавства Україна здійснює виконання вже ухвалених норм у сфері ринку харчових продуктів, кормів та товарів тваринного походження, впроваджуючи методи ризик-аналізу.

У рамках пілотного проекту наша країна впровадила систему TRACES, створену для моніторингу та відстеження продукції тваринного і рослинного походження, а також самих тварин і рослин. Україна регулярно надає дані до європейської системи RASFF, яка є механізмом швидкого реагування на проблеми в сфері безпечності харчових продуктів і кормів. Усі ці ініціативи реалізуються з метою усунення технічних бар'єрів у торгівлі між Україною та Європейським Союзом.

І на завершення варто згадати про неповну реалізацію реформи державного управління.

Щоб використати сприятливу атмосферу цієї Єврокомісії, яка підтримує розширення, Україні слід зосередитися не лише на успіхах у рамках Угоди про асоціацію, а й підняти переговорний процес на новий рівень.

У цьому процесі важливу роль відіграє реформа державного управління, яка здатна укріпити інституційні механізми переговорів, забезпечуючи їх стабільність навіть під впливом політичних змін.

Для досягнення цієї мети слід, зокрема, сформувати спеціалізовані директоратури політики в кожному з міністерств, а також адаптувати організаційну структуру Урядового офісу, що відповідає за координацію європейської та євроатлантичної інтеграції, до процесу ведення переговорів.

Ми повинні розробити привабливі умови працевлаштування, такі як бонуси або можливість навчання за кордоном з подальшим поверненням в Україну, для фахівців у галузі права Європейського Союзу, що братимуть участь у переговорах.

Ця робота має стати престижною і привабливою. Необхідно докласти всіх зусиль, щоб у кожному міністерстві були потужні команди, які готуватимуть переговорні позиції та працюватимуть над наближенням до законодавства ЄС.

Крім питань, пов’язаних з кадрами, Україні потрібно створити та затвердити Національну програму адаптації та впровадження всього законодавства Європейського Союзу. Це завдання має стати одним із пріоритетів у процесі євроінтеграції на сьогоднішній день.