Європа, що "підтримується" Путіним, знову на сцені: на переговорах у Копенгагені не вдалося досягти згоди щодо трьох критично важливих питань для України, проте Орбан, зрештою, отримав належну відповідь.

Лідери Європи зібралися 1 жовтня в Копенгагені з відчуттям зараз або ніколи. Ставки високі, враховуючи, що США мляво виявляють військову підтримку континенту, а Москва нарощує темпи своїх провокацій на кордонах Європи. Вони обговорювали, як посилити оборону блоку, протистояти загрозі з боку Росії та підтримати Україну і де знайти кошти. Від будівництва "стіни з дронів" на східному фланзі ЄС до обходу блокування України Угорщиною та розмороження російських активів. Та жодна із запропонованих ідей не отримала схвалення на саміті.

Лідери майже всіх держав-членів ЄС активно відстоювали думку, що Україні необхідно "збільшити та прискорити" підтримку, а також "вжити заходів проти агресії Росії". Проте, у питанні конкретних дій не вдалося досягти спільної думки. Ідеї президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн про використання заморожених російських активів у вигляді "репараційного кредиту" на суму 140 мільярдів євро, а також пропозиції президента Європейської ради Антоніу Кошти обійти вето Угорщини, натрапили на значний спротив. Навіть критично важливе питання захисту від атак російських дронів залишилось лише на рівні обговорень. Кремль, безумовно, може бути задоволений: Європа виявилася такою, якою вони бажають її бачити, де кожен прагне власної вигоди, а коли доходить до реальних дій, 27 країн ЄС тягнуть у різні боки.

Деталі завершення ключової зустрічі європейських лідерів у Копенгагені та інформація про ті питання, що не знайшли підтримки в контексті України, – читайте в статті OBOZ.UA.

Вето Орбана посилює тривоги в ЄС.

Україна виконала необхідні умови для старту переговорів щодо свого вступу до Європейського Союзу. Однак, шлях до Європи залишається зачиненим через одну перешкоду - Віктора Орбана. Угорщина відкрито використовує шантаж, блокуючи рішення, для яких потрібна одностайність серед країн-членів.

Шлях України до ЄС упирається в класичну дилему: для початку переговорів усі 27 країн-членів мають одноголосно дати згоду. І саме тут ключову проблему створює Угорщина, яка вже не раз обіцяла заблокувати українську заявку. Щоб вийти з цієї пастки, голова Європейської ради Антоніу Кошта запропонував змінити сам механізм переговорів. Ідеться про можливість відкриття переговорних "кластерів" не одностайно, а за рішенням кваліфікованої більшості. Це дозволило б Україні та Молдові розпочати технічну роботу щодо адаптації законодавства, інституційної перебудови та проведення реформ навіть без згоди Будапешта.

Європейська Комісія розробила механізм, який фактично усуває блокаду, створену Орбаном. Навіть якщо формальне рішення про старт переговорів затримується, реформи та процес гармонізації з європейським законодавством можуть продовжуватися без перешкод. Такий підхід дозволяє уникнути затримок, адже після зняття вето процедура може бути завершена дуже швидко, оскільки всі попередні етапи вже будуть виконані. Один з європейських чиновників зазначив: "Теоретично, кластер може бути відкритий і закритий в один день".

План Кошти вже обговорюється в європейських столицях і було винесено на порядок денний саміту в Копенгагені. Утім спроба обійти Орбана відкрила іншу лінію конфлікту всередині ЄС. Ідею коригування правил вступу підтримують не всі. На боці угорського прем'єра можуть виявитися країни, появу яких ніхто не очікував серед його союзників, - наприклад, Франція або Данія.

Причина очевидна: для Парижа, Копенгагена та Афін важливіше не стільки блокування України, скільки збереження їхнього вето. Багато країн використовують цей інструмент для захисту своїх національних інтересів. Наприклад, Болгарія перешкоджає інтеграції Північної Македонії, Греція і Кіпр уважно стежать за діями Туреччини, а Хорватія прагне контролювати прогрес Сербії. Зрозуміло, що зміна правил може позбавити їх цього важливого політичного важеля. Тому частина європейських столиць насторожено ставиться до ініціативи Кошти. Три дипломати з ЄС та представник адміністрації Макрона підтвердили виданню Politico, що Франція та кілька інших держав скептично оцінюють ідею запровадження кваліфікованої більшості. Це означає, що Орбан може спиратися не лише на Москву, а й на побоювання деяких великих країн щодо своїх позицій у майбутніх розширеннях.

Таким чином, Європейський Союз опинився в ситуації, що нагадує вузький коридор: офіційні правила вимагають одностайності, проте політична реальність показує, що подолати угорське вето наразі практично неможливо. Навіть представники європейських інституцій визнають, що всі ініціативи щодо зміни принципу одностайності поки що залишаються лише предметом політичних дебатів.

Найбільш ймовірним варіантом вони вважають... перезавантаження влади в Угорщині після парламентських виборів 2026 року. Іншими словами, перспектива української заявки на членство в ЄС безпосередньо пов'язана не лише з реформами в Києві, але також і з підсумками виборів у Будапешті.

Орбан все ж отримав удар.

Єврокомісія рішуче відмовляється виділити Будапешту значну суму у 18 мільярдів євро, яку раніше не надала через "порушення академічних свобод, прав меншин, а також інші проблеми, пов'язані з демократією в Угорщині". Напередодні Єврокомісія також відхилила запит Угорщини про розблокування 550 мільйонів євро.

Брюссель надасть лише 163,5 мільйона євро у вигляді авансових виплат. Проте, ці кошти можуть бути повернуті Європейською комісією, якщо їх використання не відповідатиме встановленим цілям.

Заморожені мільярди Росії: не зрушено з місця.

На саміті в Копенгагені Європейський Союз знову продемонстрував парадокс своєї стратегії щодо України: звучать амбітні заяви з найвищих трибун, проте реальних рішень, здатних суттєво вплинути на перебіг війни, обмаль. Голова Єврокомісії оголосила, що близько 2 мільярдів євро, отриманих від заморожених російських активів, буде використано для виробництва безпілотників для України. Це, безумовно, виглядає як позитивний крок, але водночас є занадто малим з огляду на ті серйозні виклики, які стоять перед Києвом.

Найактуальнішою темою стала ініціатива Європейської комісії, що стосується так званого репараційного кредиту. Цей механізм дозволить залучити приблизно 140 мільярдів євро під нульовий відсоток за рахунок заморожених активів Росії. Згідно з планом, Україна отримає ці кошти вже тепер, але зобов'язується повернути їх лише після завершення війни Росією та виплати репарацій. Іншими словами, Брюссель намагається "заставити" активи Кремля, використовуючи їх як потенційну гарантію. Для того, щоб заспокоїти держави-члени, які висловлюють занепокоєння з правових питань, ЄС запропонував "індивідуальний борговий контракт" через брюссельську клірингову палату Euroclear, що також передбачає нульову процентну ставку, щоб забезпечити виконання можливих майбутніх вимог з боку Росії. За словами Урсули фон дер Ляєн, на розпорядженні може бути близько 140 мільярдів євро, які будуть надані Україні частинами з певними умовами.

Проте ця ініціатива зіткнулася з потужним опором. Угорщина та Словаччина зазвичай перешкоджають будь-яким рішучим діям проти Росії. Аналогічну позицію займає і Бельгія, яка явно не бажає ризикувати, оскільки більшість заморожених активів зберігаються в брюссельському депозитарії Euroclear. Прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер охарактеризував ідею ЄС про використання російських активів для фінансування як "значну авантюру", що вимагає чіткого розподілу ризиків між країнами-членами Євросоюзу. Він підкреслив, що пропонований Єврокомісією механізм залишає багато юридичних питань без відповідей. Де Вевер також висловив сумнів у швидкості реалізації цього плану і вважає, що слід шукати інші джерела фінансування.

"Ми є об'єднанням найбагатших держав планети, яке стверджує, що зібрати ці кошти не можна," - висловив думку Де Вевер. "Це не є неможливим," - зазначив він, підкресливши, що "безкоштовних грошей не існує".

Франція несподівано проявила вагомий опір, приєднавшись до Бельгії в Копенгагені, щоб виступити проти плану Єврокомісії. Президент Еммануель Макрон підкреслив: "У разі замороження активів важливо дотримуватися міжнародного права". Це виглядало дещо парадоксально, адже всього кілька днів тому Париж та Берлін у рамках "веймарського трикутника" підтримували ідею використання російських коштів. Однак на зустрічі в Копенгагені канцлер Німеччини Фрідріх Мерц закликав ЄС "менше впадати в бюрократію і більше зосередитися на перемозі України", тоді як Макрон і Вевер виступили на захист юридичних аспектів.

В результаті спільного обговорення не вдалося досягти угоди, і проєкт "репараційного кредиту" залишився невизначеним. У підсумку: Європейський Союз усвідомлює, що без фінансової підтримки з Росії перемога України може бути під загрозою, проте наразі обмежився символічними двома мільярдами євро на дрони, замість того щоб знайти комплексне рішення цієї проблеми. Це залишає Київ з гірким відчуттям: Захід готовий обговорювати підтримку, але не збирається справді ризикувати.

"Стіна з дронів": уособлення європейських дебатів щодо безпеки.

Зустріч у Копенгагені мала стати черговим етапом у формуванні спільної оборонної політики Євросоюзу. Проте головна ідея, яку просувала фон дер Ляєн - створення "стіни з дронів" на східному кордоні ЄС, - перетворилася на ще одну ілюстрацію європейських розбіжностей.

ЄК бачила в проєкті не тільки технічний інструмент протидії російським безпілотникам, але й політичний сигнал про єдність Європи. Проте найбільші країни ЄС - Франція та Німеччина - відмовилися підтримати ініціативу.

Президент Еммануель Макрон відкрито висловив свою думку: "Я обережно ставлюся до цього питання. Ситуація насправді є набагато складнішою." Він запропонував, замість зведення "стіни", сконцентруватися на розвитку систем раннього попередження, дальнобійних засобів стримування та сучасної протиповітряної оборони.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і міністр оборони Борис Пісторіус також дали зрозуміти: пріоритети Берліна в обороні інші, і механічна "стіна" не відповідає стратегічним реаліям. У результаті сама концепція була фактично відкинута, і тепер у Брюсселі розглядають варіанти її переформатування - ймовірно, з новою назвою і більш "м'яким" наповненням.

Дебати навколо "стіни з дронів" яскраво висвітлили традиційний розподіл думок всередині Європейського Союзу. Для країн Балтії та Польщі проблема боротьби з безпілотниками є невідкладною та повсякденною загрозою. Прем'єрка Латвії Евіка Силіня та президент Литви Гітанас Науседа активно підтримали цю ініціативу, підкреслюючи помітний розрив між державами, що знаходяться на передовій, та більш віддаленими країнами Європи. У цей момент до обговорення приєдналася Україна.

Президент Володимир Зеленський під час саміту наголосив, що європейські країни мають реагувати разом на російські провокації, зокрема на порушення повітряного простору. Він підкреслив, що українські військові, які мають найбільший у світі досвід у боротьбі з ударними безпілотниками, вже почали операції у Данії й готові ділитися знаннями з партнерами: "Це початок, це перший крок до створення ефективної "стіни дронів" для захисту всієї Європи. Давайте разом працювати над рішеннями, які дозволять втілити цей проєкт у реальність".

На відміну від цього, для Італії чи Греції загроза виглядає малоймовірною. Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні відкрито зазначив, що російські дрони "не несуть загрози для його країни", а прем'єр-міністр Джорджія Мелоні підкреслила, що Європейський Союз не повинен забувати про південний фронт, який стикається з викликами в сфері міграції та безпеки з боку Середземного моря.

В результаті Копенгаген поставив більше загадок, ніж розв'язків.

Щодня зволікати з вирішення надважливих для України питань - лише збільшувати загрозу

На нинішньому етапі основним завданням є започаткування першого етапу переговорів з Європейським Союзом. Глава Європейської ради вже визнав, що Україна виконала всі свої зобов'язання, тепер настала черга ЄС. Проте тут ми знову стикаємося з перешкодою у вигляді Віктора Орбана. Він блокує навіть початок переговорного процесу. Я вважаю, що це викликано не лише зовнішніми факторами, а й внутрішньою політичною ситуацією. Орбан намагається зберегти свою владу, усвідомлюючи, що його політичні перспективи в Угорщині не надто позитивні. Вибори вже близько, і він ризикує зазнати поразки. Тому йому потрібні економічні "рятувальні кола": доступ до дешевого російського газу, нафти та преференцій від Кремля. Він грає на карті Путіна, щоб отримати ресурси для здобуття перемоги на внутрішньому фронті. Таким чином, очікувати конструктивних дій з його боку не варто, - зазначив у ексклюзивному коментарі OBOZ.UA голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.

Що робити далі? За словами Олександра Мережка, президент Європейської ради Кошта підкреслив, що рішення може бути прийнято кваліфікованою більшістю, що дозволить обійти вето Угорщини. Наразі триває активний пошук такого механізму. Найголовніше - існує політична воля більшості країн-членів. Вони усвідомлюють, що Україна є справжньою гарантією їхньої безпеки. Не почати переговори було б не лише політично неправильним, але й аморальним.

Стосовно конфіскації заморожених активів Росії, Олександр Мережко вважає, що компроміс, який наразі обговорюється — "репараційний кредит" на суму 140 мільярдів євро — є тимчасовим рішенням, але вкрай важливим для України: нам терміново потрібні кошти. Хоча юридично ці гроші залишаються російськими, фактично вони вже працюють на благо України.

"Водночас ми і досі чуємо від деяких європейських лідерів казки про "порушення міжнародного права". Як міжнародник, я кажу прямо: це неправда. Є чіткі принципи, ухвалені Комісією міжнародного права ООН: держава-агресор зобов'язана компенсувати шкоду в повному обсязі. Росія здійснила акт агресії, тому її суверенні активи мають бути не просто заморожені, а конфісковані й передані Україні. Це відповідає міжнародному праву. Проблема не юридична, а політико-економічна. Країни, де російських грошей небагато, відверто кажуть: конфіскувати й передати. А от ті, де таких активів мільярди, починають вигадувати аргументи про "небезпечний прецедент" для інших авторитарних режимів. Це слабка відмовка. Насправді конфіскація тільки зміцнює верховенство права", - вважає Мережко.

І, зрештою, постає питання безпеки та формування так званої "дронової стіни".

"Європейські лідери почали прямо говорити: ми у стані конфлікту з Росією, триває гібридна війна. Інструмент цієї війни - дрони. Приклад: 19 російських дронів перетнули кордон Польщі, збили лише 4. Це демонструє: Європа не готова військово протистояти такій загрозі. Україна має унікальний досвід і довела, що може ефективно збивати ці дрони. Сьогодні справжня "стіна дронів" для Європи - це Україна. І якщо Захід не закриває наше небо, то російські безпілотники долітають уже до європейських столиць. Це прямий виклик їхній безпеці. Логіка проста: або допомагаєте Україні збивати дрони та ракети над нашою територією, або готуйтеся збивати їх над своєю. І кожен день зволікання лише збільшує загрозу", - зазначив Олександр Мережко.