Термінова зустріч Європейського Союзу: як реагувати на ситуацію з Трампом, зміцненням обороноздатності Європи та підтримкою України в умовах посилення зв'язків між США і Росією.

У четвер, 6 березня, лідери держав Європейського Союзу зберуться в Брюсселі на екстрений оборонний саміт, щоб розглянути питання продовження військових поставок для України в контексті призупинення американської допомоги Києву, ініційованого Трампом.

Володимир Зеленський також візьме участь в екстреному засіданні Європейської ради. Офіційно оголошено, що керівники держав обговорять подальшу підтримку та безпекові гарантії для України, а також збільшення фінансування оборонних ініціатив у Європі. Однак, основне питання, яке стоятиме на порядку денному, стосується взаємодії з Дональдом Трампом. Він вже призупинив військову допомогу Україні. За даними NBC News, навіть американські літаки були перекинуті в повітря з озброєнням та обладнанням для Збройних Сил України. Пізніше стало відомо, що США також припинили обмін розвідувальними даними з Україною, які використовувалися для проведення ударів по російських цілях.

Розблокування американської допомоги для України, за словами посадовців із кабінету Трампа, залежить від згоди Києва почати переговори з росіянами, а також "заходів щодо зміцнення довіри" між Україною та США. У середу, 5 березня, радник Трампа з нацбезпеки Майк Волтц та очільник ОПУ Андрій Єрмак обговорили телефоном дату (ймовірно наступного тижня) та місце проведення переговорів американської та української команд.

"Ми будемо вести мирні переговори, і вже обговорюємо кроки для зміцнення довіри, які потім представимо російській стороні та висловимо свої заперечення. Це буде складний процес дипломатії, що вимагає активної участі обох сторін", - зазначив Майк Волтц.

Разом із тим, за інформацією CNN, на тлі відсутності американської допомоги, запаси ракет-перехоплювачів до ППО Patriot в Україні можуть вичерпатися за кілька тижнів. А це чи не єдині системи, здатні збивати російські балістичні ракети. Якщо додати до цього плани ворога збільшити масованість дронових атак, запускаючи по 500 "шахедів" за раз, навряд чи в адміністрації Трампа розуміють масштаб наслідків своїх дій і потенційну кількість цивільних жертв, яку вони можуть отримати, поки намагатимуться знову подружитися з росіянами.

То, чи зможе Європа перекрити американські поставки зброї для України? Що ще європейські лідери обговорять на екстреному саміті в Брюсселі? Та, чи не урвався терпець ЄС щодо витівок Трампа, що межують зі змовою з Путіним? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

У середу ввечері, 5 березня, під час звернення до народу напередодні спеціального саміту ЄС у Брюсселі, президент Франції Еммануель Макрон підкреслив, що Росія стала серйозною загрозою для всього європейського континенту, включаючи Францію. Він зазначив, що країна витрачає 40% свого бюджету на військові потреби і планує до 2030 року мобілізувати ще 3 мільйони солдатів та виготовити 4 тисячі танків. Макрон також вказав на те, що війна Росії проти України є міжнародним конфліктом, додавши, що США змінюють свою позицію щодо підтримки Києва та розпочали торговельну війну з союзниками.

"Ми вступаємо в нову епоху. Питання майбутнього Європи не має вирішуватися в Вашингтоні чи Москві. Європа повинна модернізувати свої збройні сили. Ми повинні продовжувати підтримувати українців у їхній боротьбі до того моменту, коли вони зможуть почати переговори з Росією про мир, який буде стабільним як для них, так і для всього нашого континенту. Угода про мир не може бути досягнута будь-якою ціною під тиском Росії. Це не має бути капітуляцією України", - підкреслив Макрон, додавши, що готовий обговорити ядерний захист Франції, який може забезпечити безпеку іншим європейським державам.

Згідно з даними Reuters, найближчими днями Франція, Велика Британія та Україна планують завершити розробку "мирного плану" для урегулювання конфлікту. Цей план передбачає, що спочатку відбудеться короткочасне перемир'я тривалістю один місяць, яке охоплюватиме повітряні та морські атаки, а також удари по енергетичній інфраструктурі, але не включатиме наземні бойові дії. Після цього планується надання більш широких гарантій безпеки для України, в чому, безумовно, має взяти участь і США. Однак адміністрація Дональда Трампа вважає, що безпеку Україні повинні забезпечувати європейські країни. Незважаючи на це, Макрон і британський прем'єр Кір Стармер мають намір презентувати цей план Трампу. Чи відбудеться це особисто під час їхнього візиту до Вашингтона, адже минулого тижня вони вже відвідали Білий дім, чи під час зустрічі українських та американських переговорників, поки що залишається невідомим.

Проте, за інформацією The Telegraph, саме Стармер переконав Зеленського протягнути Трампу "оливкову гілку" після "чорної" п'ятниці, 28 лютого, в Овальному кабінеті, коли Трамп і його віцепрезидент Джей Ді Венс накинулися на Зеленського, який на чолі української делегації приїхав до США підписувати угоду про надра. Після цього представники команди Трампа закликали українського президента вибачитися, а дехто з сенаторів - навіть піти у відставку. Зрештою, у вівторок, 4 березня, Зеленський опублікував допис у соцмережах, де, зокрема, зазначив:

Шкода, що ситуація склалася саме таким чином. Тепер настав момент діяти правильно. Ми прагнемо, щоб наше подальше співробітництво та спілкування були продуктивними. Ми щиро цінуємо ту підтримку, яку Америка надала Україні в боротьбі за суверенітет і незалежність. Особливо ми запам'ятали той вирішальний момент, коли президент Трамп ухвалив рішення про надання Україні "Джавелінів". Ми вдячні за цю допомогу.

Цю заяву в Білому домі, очевидно, сприйняли як акт вибачення. Під час свого звернення до Конгресу Трамп висловив вдячність за те, що Україна таким чином демонструє готовність до діалогу з Росією. Однак, згідно з даними американських медіа, Сполучені Штати призупинили військову допомогу Києву та припинили обмін інформацією з Україною не лише щодо розвідданих про запуск ракет HIMARS, а й про пуски російських ракет. Конкретною умовою для відновлення допомоги є згода України на проведення переговорів з Росією, хоча сама Росія не виявляє бажання до цього. Крім того, невідомо, чи можуть бути досягнуті якісь принципові домовленості про режим припинення вогню без надання Україні гарантій безпеки.

"Трамп прагнув визнання. Проте ми будемо змушені висловити його на могилах загиблих українців", - зазначив кореспондент The Economist Олівер Керрол у Х.

Перед спеціальним оборонним самітом ЄС, що відбудеться 6 березня в Брюсселі, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн виголосила надзвичайно важливу промову. У ній вона представила план переозброєння Європи, який передбачає мобілізацію до 800 мільярдів євро для збільшення витрат на оборону. Це включає 150 мільярдів євро у формі позик для держав-членів ЄС, які будуть спрямовані на інвестиції в артилерійські системи, системи протиповітряної оборони, ракети та боєприпаси, а також на дронові та антидронові технології і спільні закупівлі військового обладнання.

"З цим обладнанням держави-члени у великому масштабі зможуть наростити їхню підтримку України. Йдеться про негайне постачання військового обладнання для України", - сказала Урсула фон дер Ляєн.

Кроки Європейського Союзу в напрямку збільшення витрат на оборону та прагнення до більшої незалежності від США є цілком зрозумілими. Причина полягає не лише в загрозах з боку Росії, яка становить небезпеку не тільки для України, а й, як зазначив Макрон, для всього континенту. У статті для Bloomberg адмірал ВМС США у відставці Джеймс Ставрідіс, колишній верховний командувач НАТО, зазначає, що в ряді Республіканської партії існують впливові постаті, які відкрито виступають за вихід Америки з НАТО. Додаючи до цього постійні загрози з боку Трампа щодо впровадження мит на європейський експорт до США, керівникам ЄС дійсно слід серйозно замислитися про «стратегічну автономію», яку Макрон пропагував ще під час свого першого терміну на посаді президента.

Відповідно до думки чотиризіркового генерала та колишнього директора ЦРУ Девіда Петреуса, припинення американської підтримки Україні, включаючи обмін розвідувальною інформацією, виглядає як елемент торгівлі з боку адміністрації Трампа. Незважаючи на те, що в цілому європейські країни надали Україні трохи більше допомоги, враховуючи всі її форми, Сполучені Штати залишаються надзвичайно важливими для України та членів НАТО в Європі, особливо у контексті певних видів озброєнь та розвідувальної діяльності.

"Критичний елемент - якими будуть гарантії (безпеки для України - Ред.). Майте на увазі, був Будапештський меморандум, яким США, Британія і Росія запевнили Україну, що будуть поруч і допоможуть, якщо вона відмовиться від ядерної зброї. Це не допомогло ні у 2014 році, ні у 2022 році. Ми почули підбадьорливі слова від Стармера, Макрона та інших щодо їхніх військ в Україні. Але я досі не чув, яка це буде місія, і як вона відреагує, якщо Росія порушить перемир'я. Саме це є ключовим. До речі, вони також використовують термін "миротворчість". Але в Україні немає миру, який треба зберігати. Росія має просто припинити атаки і наступальні операції. Це не колишня Югославія", - додав Девід Петреус у подкасті US Chamber of Commerce.

На думку експерта, у ідеальних умовах (з підтримкою США для Києва - Ред.) Захід повинен був би забезпечити Україні позицію, що дозволила б змінити ситуацію на фронті та примусити Росію сісти за стіл переговорів на прийнятних умовах. Для цього, зокрема, знадобилося б додаткове фінансування, яке могло б бути отримане з $300 млрд російських активів, що знаходяться під арештом. Ці кошти можна було б конфіскувати та направити Україні, частково використавши їх на закупівлю озброєнь, у разі якщо адміністрація Трампа припинить надавати безкоштовну військову допомогу.

За інформацією Politico, Франція розглядає можливість арешту заморожених активів російського Центробанку, щоб направити їх на допомогу Україні. "Члени французького уряду приватно обговорювали арешт активів, у тому числі зі своїми німецькими колегами, і потенційно використовували їх для гарантування кредитів для Києва", - пише видання, посилаючись на чиновника французького уряду. Проте не всі в ЄС поділяють цю думку, зокрема Німеччина. Проте, можливо, новий уряд Фрідріха Мерца змінить свою думку. Як відомо, минулого року G7 погодила використання прибутків, які генерують російські заморожені активи, для забезпечення позики для України на $50 млрд. Гроші Київ вже отримує.

Більшість європейських медіа характеризує екстрений саміт ЄС у Брюселі, що відбудеться в четвер, 6 березня, як надзвичайно важливий, оскільки існує ризик, що європейська безпекова структура, створена за участі США після Другої світової війни, може зруйнуватися в будь-який момент. Під час зустрічі Європейської ради лідери також детально обговорять ідею європейських гарантій безпеки для України у контексті встановлення режиму припинення вогню, до якого Трамп прагне досягти за будь-яку ціну. Це передбачає можливе розміщення європейських військових сил або миротворців на території України.

Усі ці обставини вимагатимуть суттєвого збільшення витрат на оборону в Європі, як з боку самого ЄС, так і в контексті підтримки України. На сьогоднішній день, за даними, Київ може розраховувати на понад 30 мільярдів євро від Євросоюзу цього року. Проте, з огляду на ініціативу, представлену Урсулою фон дер Ляєн, що стосується плану переозброєння Європи, можливе збільшення цієї суми.