Для Путіна візит на Аляску є справжнім приниженням, проте, здається, у нього немає інших варіантів.

Журналіст та депутат Верховної Ради України восьмого скликання Вадим Денисенко висловив свої сподівання щодо майбутньої зустрічі на Алясці.

Зустріч на Алясці: територіальні питання, санкції та старт політичних баталій в Україні.

Аляска достатньо дивний вибір для Путіна. З однієї сторони -- це приниження (місце, яке Росія продала за безцінь, а причиною продажу стали борги і афери представників царської фамілії). З іншої -- у Путіна, схоже не було вибору: Трамп не хоче ні з ким ділити лаври переможця.

Перш ніж почати писати про поточну ситуацію, ми маємо розуміти, що головний принцип американської дипломатії зводиться до наступної формули: "вирішення питання не є ціллю дипломатії. Головна ціль -- досягнення балансу великих систем". І навіть Трамп з його несистемністю буде дотримуватися цього принципу.

На даний момент пропозиції Трампа, схоже, вказують на те, що лінія розмежування може стати новим кордоном. У зв'язку з цим виникають два питання, на які наразі немає відповідей. Перше: чи згодні на це росіяни? Друге: відсутність гарантій, яка тепер виглядає як незаперечний факт, що не підлягає обговоренню, принаймні на сьогодні. Україна вже заявила про те, що її кордони закріплені в Конституції. Росія, у свою чергу, також не планує вносити зміни до своєї конституції. Іншими словами, навіть якщо переговори будуть успішними, ніхто не зможе надати жодних гарантій.

Формат скасування санкцій залишається центральним питанням у рамках переговорів. Схоже, Росія активно просуває ідею Дмітрієва про створення спільних торгових домів, які під американським брендом реалізовуватимуть російські товари, що потрапили під санкції, в Європейському Союзі та інших країнах, які не є дружніми. Пропозиція з боку США поки що залишається неясною. Проте, скасування санкцій є критично важливим фактором для ЄС. Позиція ЄС є досить простою: продовження конфлікту є менш неприпустимим, ніж зняття обмежувальних заходів. Однак ЄС змушений поки що слідувати за позицією США. Як вийти з цієї складної ситуації, залишається загадкою. Але важливо підкреслити: не території, а саме санкції є "золотим ключем" до успішних переговорів.

Росіяни абсолютно піднімуть питання мови та церкви, і якщо перші два питання будуть позитивно вирішені, нам доведеться поступитися і прийняти необхідні зміни до законодавства.

Крім цього, ми абсолютно впевнені, що в найближчій перспективі не станемо членами НАТО. Основним пріоритетом для нас є збереження військово-промислового комплексу та забезпечення постачання озброєнь. На мою думку, це ключове питання для нас. Тому важливо домагатися відповідних гарантій.

Ми давно вже живемо в логіці виборів, яка тільки посилюється. Якщо переговори Трамп-Путін будуть результативними, ми отримаємо страшний срач всередині країни. З усіма відповідними наслідками. Хоча, навіщо чекати переговорів, за наступний тиждень ми побачимо масу інформаційних атак всіх проти всіх.

Трамп планує й далі запроваджувати вторинні санкції.

Китай явно не має інтересу до цих угод. Для Пекіну критично важливо, щоб Росія не укладала мирні угоди під час переговорів з США, а скоріше під впливом Китаю. Однак в даний момент важко уявити, що Китай зможе суттєво вплинути на позицію Путіна.

Не менш важливо відзначити, що Путін добре розуміє: він перебуває на важливому перехресті. Він має вибір: або прийняти пропозиції Трампа, або зробити суттєвий крок у бік політичної залежності від Китаю. На мою думку, це єдина причина, з якої Путін, теоретично, може погодитися на пропозиції Трампа.

Але, як завжди, в таких випадках, все може зірватися в будь-який момент. До 15.08 ще дуже далеко.