Данило Гетманцев: Перетворення пільгових пенсій для працівників небезпечних і важких виробництв на професійні накопичувальні. Приклад Словаччини – Блоги | OBOZ.UA

Перед запровадженням багаторівневої пенсійної системи в Словаччині забезпечення пенсіями працівників, зайнятих у важких, шкідливих та небезпечних умовах (таких як підземні робітники, металурги, співробітники хімічної промисловості тощо), відбувалося виключно через солідарну систему. Ці працівники мали можливість виходити на пенсію достроково та отримувати пільговий облік стажу, що фінансувалося з загального пенсійного бюджету без необхідності сплати додаткових внесків.

Ця традиція триває і в наш час.

Єдине, що були проведені певні зміни, і відшкодування пільгових пенсій до досягнення пенсійного віку переклали на фінансування роботодавцями: ПФУ виставляє рахунок - роботодавець відшкодовує виплачену пенсію. Але не всі роботодавці в силу тих чи інших причин роблять таке відшкодування. Заборгованість із цих виплат на сьогодні перед ПФУ вже перевищила 30 млрд. гривень. Особливо це стає актуальним після втрати частини Донеччини, адже саме там знаходилась значна частина таких підприємств. Звісно, що такі пенсії покриваються коштами платників податків, тобто з Державного бюджету через трансферт ПФУ. Це щодо пільги раннього виходу. А що стосується кратного зарахування стажу, то такі видатки розпорошуються на весь бюджет солідарної системи, який і так тріщить по швах.

Що свого часу зробили словаки? Трансформували пенсії за роботу в шкідливих та небезпечних умовах, а також деяких інших пільгових професій. Це було зроблено шляхом поетапного закриття солідарних привілеїв для нових пенсіонерів і їх заміни обов'язковими накопичувальними внесками роботодавців на індивідуальні пенсійні рахунки у накопичувальних пенсійних фондах (3-й рівень). Це перетворило соціальну пільгу на персоналізований фінансовий актив працівника.

У законі про додаткові (добровільні) пенсійні накопичення визначено, що роботодавець зобов'язаний укласти договір із накопичувальним пенсійним фондом і робити внески за працівників, які виконують офіційно визначені шкідливі або ризикові роботи, у розмірі не менше 2% від зарплати. Участь самих працівника залишається добровільною.

Це створює можливість формувати накопичувальний елемент, спрямований на компенсацію негативних наслідків діяльності в несприятливих умовах, водночас зменшуючи тиск на державну солідарну систему.

По досягненню пільгового віку працівник за рахунок накопичених коштів може профінансувати собі дострокову пенсію, або ж оформити додаткові пенсійні виплати до загальної пенсії.

У Словаччині професійні пенсії для працівників, які працюють у шкідливих і небезпечних умовах, реалізуються на основі системи визначених внесків (DC). Законодавство забезпечує обов'язкові внески та встановлює право працівника на накопичені кошти, а також передбачає регуляторний контроль і захист пенсійних фондів. Проте держава не гарантує конкретну суму майбутньої виплати — її величина визначається розміром накопичень і результатами інвестицій.

Ми досі не змогли перетворити пільгові пенсії на професійні накопичувальні, зокрема не вдалося перевести їх у формат домовленостей між роботодавцями та профспілками в рамках третього рівня пенсійної системи, який функціонує з 2004 року. Хоча такі ініціативи раніше існували і були предметом обговорення.

Вважаю, що відкладати проблему реформування пільгових професійних спецпенсій далі не можна. Я системно відстоюю питання ліквідації кланових спеціальних пенсій для окремих каст держслужбовців, зокрема прокурорів, бо насамперед отримання ними пенсійних привілеїв немотивовано якимось надзвичайно особливими умовами праці. Водночас, для працівників зайнятих на важких і небезпечних виробництвах оптимальним рішенням є поступова трансформацію пільгових пенсій у професійні накопичувальні програми в межах третього рівня пенсійної системи, із закріпленням обов'язкових внесків для відповідних роботодавців. Без цієї трансформації проблема пільгових пенсій для цих категорій працівників і надалі залишатиметься джерелом дефіциту, соціальної напруги та фіскальних ризиків. Водночас з її впровадженням -- Україна отримає більш стійку, справедливу та європейську модель пенсійного забезпечення для працівників небезпечних і шкідливих виробництв.