Згідно з дослідженням GMK Center, Україна має можливість повністю припинити експорт сталі до Європейського Союзу до 2030 року через СВАМ.

Введення Європейською комісією з 1 січня 2026 року механізму регулювання вуглецевих викидів на кордоні (СВАМ) може спричинити повне припинення постачання металургійної продукції до Європейського Союзу до 2030 року, що, в свою чергу, може змусити українські металургійні заводи закритися.

Цей прогноз озвучив Андрій Тарасенко, головний аналітик GMK Center, під час презентації дослідження "Вплив СВАМ на ГМК України та її економіку", що відбулася в Києві у вівторок.

За його словами, наразі СВАМ поширюється на частину металопродукції, але цей податок на викиди та охоплення сортаменту розшириться з 2028 року. У 2029-2030 рр. вплив СВАМ різко зросте.

"У найближчому майбутньому передбачаються скорочення обсягів експорту сталепродукції, зокрема чавуну, на 2,5 млн тонн, що становитиме приблизно 25-30% від поточних обсягів виробництва. Однак, з 2030 року існує ймовірність повного припинення експорту до Європейського Союзу з України, що може призвести до закриття українських металургійних підприємств", - зазначив аналітик.

"Цей вплив СВМ стосується тільки чорної металургії. У найгіршому випадку, за прогнозами СВАМ, ВВП України може знизитися на 4% до 2030 року," - підкреслив експерт.

За його оцінками, в даний момент існує чимала невизначеність стосовно платежів за СВАМ у 2026 році, а також частково у 2027 році. Ринок намагається орієнтуватися на прогнозовані викиди. Окрім того, передбачається скорочення квот на імпорт сталі в країни ЄС, що призведе до зростання попиту на металобрухт. В результаті цього, ціни на брухт у ЄС можуть зрости на 60 євро за тонну.

Тарасенко зазначив, що в період з січня по лютий 2026 року імпорт сталі до Європейського Союзу зменшився: на 18% по плоскому прокату, на 23% - по довгомірним виробам, а також на 4% - по трубам. У той же час, експорт сталі з України в цей же проміжок часу зріс на 10% у сегменті плоского прокату, на 64% - у довгомірному, та на 44% - у трубному секторі.

У своєму виступі він навів статистичні дані: у період з жовтня 2025 року до березня 2026 року ціни на гарячекатаний рулон у Європейському Союзі зросли на EUR110 за тонну, а на арматуру - на EUR15. Це може дещо зменшити короткострокові негативні наслідки, однак ризики можуть зростати до 2030 року. Згідно з оцінками фактичних даних, середній зважений СВАМ-платіж за імпорт гарячекатаного рулону в ЄС у цьому році становить приблизно EUR60, тоді як електросталі - EUR20 за тонну.

Як уточнив СЕО GMK Center Станіслав Зінченко, наприкінці грудня Єврокомісія повідомила, що не бачить причин для виключення з-під дії СВАМ для України, при цьому оголосивши, що вплив буде незначний - на рівні 0,01% ВВП у 2030 році. Більшість експертів, галузевих і бізнес-асоціацій, представників великих експортерів не погодилася з такою оцінкою.

Генеральний директор "ArcelorMittal Кривий Ріг" Мауро Лонгобардо висловив свої міркування стосовно доцільності виключення України з механізму СВАМ. Він зазначив, що "Україна не готова до СВАМ, зокрема через війну, і це повинно бути враховано Європейським Союзом". Лонгобардо також підкреслив значні витрати та труднощі, що постають перед українською металургійною галуззю.

Керівник управління координації зовнішніх проєктів офісу генерального директора групи "Метінвест" Сергій Скорбун зазначив, що існували наміри збільшити експортні постачання до ЄС на 600 тисяч тонн, але ці плани не отримали схвалення.

"Головні виклики стосуються постачання довгого прокату, тоді як плоский прокат ще залишиться на ринку. Ситуація швидко змінюється. Якщо раніше ціна була основним фактором у продажах металопродукції, то тепер важливими стали як ціна, так і СВАМ. Трейдери уважно аналізують ситуацію і проводять верифікацію, адже платежі за СВАМ складають EUR60 за тонну", - зазначив він.

За інформацією Скорбуна, в даний час спостерігається значне зростання інтересу до сталі, що виробляється в таких країнах, як Малайзія та Філіппіни, де функціонують заводи, що використовують металобрухт. "Європейський Союз закуповуватиме екологічно чисту сталь, тоді як інші країни продовжать імпорт брудної сталі. Це може мати для нас серйозні наслідки", - зазначає представник групи.

Скорбун вважає за необхідне пропонувати ЄС ввести на 5-10 років після війни спеціальні правила про використання коштів від СВАМ для оновлення підприємств в Україні.

Директор з екології та промислової безпеки компанії "Інтерпайп", Андрій Остапець, звернув увагу на труднощі з постачаннями продукції на ринок Європейського Союзу. Він зазначив, що в довіднику, виданому Єврокомісією, не були враховані дані про українську "зелену сталь", зокрема продукцію "Інтерпайпу", що виготовляється з металобрухту за сучасними технологіями. "Внаслідок цього клієнти відмовляються від наших товарів, що призводить до втрати конкурентоспроможності та клієнтської бази. Відсутність відступу від СВАМ для України є серйозною проблемою. Багато замовників не бажають розмитнювати нашу продукцію і вимагають попереднього фінансування додаткових витрат по СВАМ. Це означає, що до третього кварталу 2027 року ми будемо змушені виплачувати їм кошти наперед. Це спричинить додаткові витрати в діапазоні від 100 до 500 тисяч євро щорічно", - підкреслив представник "Інтерпайпу".

В.о. директора з маркетингу компанії Ferrexpo Ярославна Блонська зазначила, що група інвестує в проекти з декарбонізації та активно контролює зниження своїх викидів.

"Показники і верифікатори - це питання №1. Якщо споживачі фіксують нашу продукцію по дефолтному рівні, то це додаткові витрати більше ніж $3 на тонну залізорудних окатків - це дуже велика сума, враховуючи обсяги продукції", - сказала вона і закликала швидше розв'язувати пов'язані із СВАМ проблеми.