Деякі болгарські засоби масової інформації беззастережно відображають російські наративи напередодні виборів, згідно з даними дослідження "Вибори та ЗМІ".

Деякі дотримуються об'єктивного стилю висвітлення новин.

У неділю, 19 квітня, у Болгарії відбудуться вже восьмі парламентські вибори за останні п'ять років. З цієї події Центр досліджень "Детектора медіа" провів аналіз кількох сотень статей болгарських онлайн-ЗМІ, охоплюючи період з 1 березня по 15 квітня 2026 року, та вивчив, яким чином у них висвітлюються питання, пов'язані з Україною, Росією та війною.

Дослідження спирається на масив даних Google BigQuery, зокрема на відкритий новинний індекс GDELT. До вибірки потрапив 1021 матеріал з доменів болгарської зони (.bg), відібраних за ключовими словами "Зеленський", "війна в Україні", "Україна" та "Росія".

З початкового набору матеріалів була відібрана вибірка з 300 публікацій. Найбільше публікацій надали: fakti.bg — 59, dnes.dir.bg — 37, та dnes.bg — 34. Кожен з текстів відповідав двом критеріям: він мав бути частиною болгарського медіапейзажу і містити пряме чи контекстуальне посилання на українську тематику.

Одна з ключових тем, що обговорюються в болгарських ЗМІ напередодні виборів, стосується візиту урядової делегації до Києва на чолі з виконуючим обов'язки прем'єр-міністра Андрієм Гюровим, а також укладення десятирічної угоди про співпрацю в галузі безпеки.

У більшості новинних статей тема висвітлюється без упереджень. Наприклад, проєвропейське видання Mediapool.bg опублікувало детальний матеріал про візит, в якому розглянуто всі аспекти підписаної угоди.

Одночасно болгарські ЗМІ відзначали також реакцію проросійських політичних сил, які розкритикували уряд Гюрова за угоду. Зокрема, BulgariaOnAir зібрав відгуки представників різних партій, більшість з яких висловили негативну оцінку цього документа.

Веб-ресурс Plovdiv24 представив статтю, що повністю базується на висловлюваннях проросійського та антиєвропейського політика Красимира Каракачанова. Він заявив, що угода, що обговорюється, нібито йде всупереч інтересам Болгарії.

У той же час кілька медійних ресурсів оприлюднили відповідь в.о. міністра закордонних справ Надежди Нейнські на основні критичні зауваження щодо підписаної угоди. Крім того, Mediapool.bg розповсюдило звернення шести колишніх міністрів оборони Болгарії, які висловили свою підтримку цій угоді.

У вивченому обсязі новин про Росію займають 14,7%. Зазвичай ці публікації пов'язані з важливими інформаційними подіями, серед яких можна виділити витоки про передачу росіянам змісту переговорів керівників держав ЄС, а також поведінку угорських чиновників, які виявляють підлабузництво перед російськими політиками та посадовцями.

У матеріалах, що стосуються російських енергоносіїв, часто спостерігається безкритичний підхід до інформації, що надається офіційними представниками російської влади. Висловлювання Володимира Путіна, його прессекретаря Дмитра Пєскова, постійного представника Росії в ООН Василя Небензі та матеріали російських державних агентств подаються як факти, а не як елементи пропаганди.

Це, в свою чергу, змінює акценти: Росія виглядає не як агресор, а як сторона, що відповідає на дії України. Такий підхід відображає те, як російські посадовці та пропагандисти подають війну проти України.

Болгарські медіа активно реагують на загальноєвропейські інформаційні події, що стосуються Росії. Вони зокрема публікують матеріали про діяльність російських шпигунів, акти саботажу в країнах ЄС, а також про придбання російського урану європейськими державами.

Загалом же Центр досліджень "Детектора медіа" дійшов висновку, що болгарські онлайн-медіа висвітлюють Україну та російську агресію нерівномірно.

Європейські медіа висвітлюють київський порядок денний з контекстуальним і критичним підходом, тоді як деякі інші джерела інформації без жодної критики повторюють російські наративи. Підписання угоди про безпеку з Україною стало своєрідним лакмусовим тестом: одні розглядали цей документ як історичний крок уперед, тоді як інші трактували його як справжню "зраду Києва", -- зазначено в дослідженні.

Нагадаємо, раніше Центр досліджень "Детектора медіа" аналізував соцмережі угорських політиків напередодні парламентських виборів, які відбулися в Угорщині 12 квітня.