"Беручи до уваги" - з цих слів починаються сім із дев'яти абзаців меморандуму про наміри укласти угоду про корисні копалини між урядами України та США. Ту саму deal, яку 25 квітня Трамп вчергове вимагав підписати "НЕВІДКЛАДНО".
Важливо враховувати – це корисна звичка в епоху "Трамп 2.0", де "карти" взяли верх над місіями та баченням. Особливо доцільно "враховувати", коли твій співрозмовник за столом переговорів застряг у світі коміксів про дядька Скруджа з роду Макдаків.
Отже, мовою меморандуму, беручи до уваги значущість угоди про надра, до підписання якої Україну підштовхують заокеанські партнери;
Враховуючи погляди Трампа на геополітику, для нього вона зовсім не є "глобальною шахівницею".
Враховуючи досвід миротворчої діяльності Трампа в іншій країні та в інших умовах;
Зважаючи на всі наведені фактори, ми оновлюємо запаси корвалолу в аптечці. Це також нагадує нам про те, як вісім років тому Дональд Трамп спочатку прагнув представити своїм виборцям економічну співпрацю з президентом Афганістану Ашрафом Гані, але в результаті підписав мирну угоду з талібами, які були ворогами Гані.
Деякі президенти Сполучених Штатів отримують від своїх попередників статус переможців у військових конфліктах, як, наприклад, сталося з Гаррі Труменом після кончини Франкліна Рузвельта в квітні 1945 року.
Інші ж отримують у спадок війни, які нагадують валізу без ручки: важко тягнути, а позбутися її зберігши обличчя - ще складніше. В'єтнамська війна стала справжнім жахом для чотирьох президентів США: Дуайта Ейзенхауера, Джона Кеннеді, Ліндона Джонсона та Річарда Ніксона.
Дональд Трамп належить до другої категорії президентів, які отримали удачу. У січні 2017 року він уперше прийняв присягу на пост президента, успадкувавши від Джорджа Буша-молодшого та Барака Обами найдовший конфлікт в історії США.
Після терактів, що сталися 11 вересня 2001 року, президент Буш не мав іншого вибору, як оголосити священний похід проти Усами бен Ладена, ватажка "Аль-Каїди". Ця військова кампанія отримала запам’ятовувані назви: спочатку її назвали "Нескорена свобода", а згодом - "Рішуча підтримка".
Емоції досягли свого піку на максимальному рівні. "Це не війна - це священний похід проти тероризму, який триватиме певний період..." - зазначав тоді Джордж Буш.
До завершення листопада 2001 року американські війська встановили контроль над Кабулом та великою частиною афганської території. Проте знадобилося ще близько десяти років, щоб виявити та нейтралізувати "ціль номер один" – засновника терористичного угруповання "Аль-Каїда" Усаму бен Ладена.
За цей період Вашингтон уклав угоди про стратегічне партнерство та безпеку з Ісламською Республікою Афганістан, інвестувавши значні кошти в розвиток афганської армії та поліції. На піку своєї присутності в Афганістані на початку 2010-х років американський військовий контингент налічував 110 тисяч солдатів, а річні витрати досягали 100 мільярдів доларів.
І хоча на той момент, коли 2017-го до Білого дому вперше прийшов Трамп, витрати на війну в Афганістані для США скоротилися до 38 мільярдів на рік, а кількість американських військових не перевищувала 10 тисяч, логіка хазяїна Овального кабінету вимагала нових підходів до вирішення старої проблеми.
Категоріями хрестових походів забудовник і торговець нерухомістю Трамп ніколи не мислив, проте завжди розглядав все, до чого прикладав руку, як бізнес-проєкт. І в цьому був послідовним.
Щоб підтвердити цю інформацію, достатньо звернутися до архівів газет The New York Times, The Washington Post та The Boston Globe, випущених 2 вересня 1987 року. Тоді 41-річний Дональд Трамп, який лише починав завойовувати симпатії потенційних виборців, інвестував 94 801 долар у рекламу в найвпливовіших американських виданнях. У відкритому зверненні до народу США він, зокрема, торкнувся теми участі Сполучених Штатів у "танкерній війні" між Іраном і Іраком у Перській затоці.
Чому ці держави не компенсують Сполученим Штатам витрати на людські життя та мільярди доларів, які ми витрачаємо на захист їхніх інтересів?
Світ іронізує над американськими політиками: "Ми охороняємо судна, які не є нашою власністю, транспортуємо нафту, яка нам не потрібна, для союзників, які не виявлять підтримки", - зазначав Трамп у своєму рекламному зверненні.
Цю ж ідею майбутній президент Трамп розвинув до повного завершення у своїй книзі "Time to Get Tough", яка була опублікована у 2011 році, напередодні завершальної стадії військової операції США в Іраку.
Я вірю в давню військову істину: "Трофеї належать переможцям". Іншими словами, ми не повинні вести війни, а потім залишати країни, передаючи ключі тим, хто нам вороже налаштований. Війни слід вигравати, отримуючи ресурси, такі як нафта, для покриття наших витрат. У цьому контексті наші дії щодо Іраку та інших країн є цілком виправданими. Як зауважив генерал Дуглас Макартур, "жоден успіх не може зрівнятися з перемогою".
"Твіт Дамокла". З перших місяців президентства Трампа у 2017 році, саме так називали військові чиновники з Пентагону загрозу, яка могла б знищити всі досягнення, накопичені за 16 років американської присутності в Афганістані. Грецький міф про Дамоклів меч набув нової актуальності після приходу Трампа. Лише один його твіт міг спровокувати рішення про виведення всіх американських сил з цієї країни, і його найближчому оточенню доводилося докладати чимало зусиль, щоб цього не сталося.
На перших засіданнях Ради національної безпеки щодо Афганістану Трамп висловлював своє обурення ідеєю відкласти виведення військ. Проте на той час у його команді радників існував спільний погляд на те, що вихід з Афганістану та передача влади талібам може підвищити ризик нових терористичних атак проти США. Навіть Стив Беннон, ключовий стратег і найбільший прихильник ізоляціонізму в команді Трампа, визнавав, що з огляду на національну безпеку, перебування в Афганістані має тривати певний час.
"Моїм початковим інстинктом було вийти (із Афганістану - УП) - і історично мені подобається слідувати своїм інстинктам. Але все своє життя я чув, що рішення дуже відрізняються, коли ти сидиш за столом в Овальному кабінеті", - говорив про перші місяці свого президентства Трамп.
Після кількох місяців внутрішніх суперечок, в ході яких президент наполягав на відставці командувача американськими та союзними силами в Афганістані Джона Ніколсона через його невміння "поставити крапку" в боротьбі з талібами, була сформульована нова стратегія США в цій війні. Трамп урочисто представив її 22 серпня 2017 року з військової бази Форт-Майєрс.
Попри передвиборчі обіцянки піти з Афганістану, Трамп не лише зняв з порядку денного вивід військ, а й затвердив розгортання в країні додаткового контингенту американських військових.
Без сумніву, це була ставка на зростання, і фактори, що вплинули на зміну курсу, виходили за межі лише питань безпеки. У цей момент Трамп нарешті зрозумів, чому Афганістан був йому потрібен.
У своєму 25-хвилинному виступі перед нацією Трамп вимовив фразу, яка залишилася непоміченою багатьма: "Згідно з обіцянкою прем'єр-міністра Афганістану, ми будемо активно залучені до економічного розвитку, щоб допомогти покрити витрати на цю війну".
У 16-річному конфлікті в Афганістані виникло нове розуміння: "переможець забирає трофеї". Трамп був впевнений, що перемога буде на боці США. Проте трофеями не мали стати лише території, а безліч природних ресурсів, що приховані в надрах Афганістану: мідь, залізо, хром, цинк, дорогоцінні камені, золото та срібло. Але особливо важливими були літій і рідкоземельні елементи, які використовуються в акумуляторах і вважаються "нафтою майбутнього".
Ідею Афганістану як розгромленого війною Клондайку, яка була "продана" Дональду Трампу, висунув колишній випускник Колумбійського університету. Ця людина, що викладала в Берклі, Гарварді та Стенфорді, є доктором філософії, менеджером Всесвітнього банку та одним із високопосадовців ООН. З 2014 року він обіймав посаду президента країни — Ашраф Гані.
Вересень 2017-го. На фото з "полів" 72-ї сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку президенти США та Афганістану обмінюються протокольним рукостисканням на тлі прапорів двох країн. Ашраф Гані в класичному костюмі, хоча на батьківщині він надавав перевагу пуштунському вбранню. Такий образ продати виборцям було легше, ніж імідж доктора філософії та колишнього чиновника міжнародних організацій.
На зображенні антрополог з Гани виглядає так, ніби він тільки що виявив вразливу точку свого співрозмовника. Він зміг витягти з колоди єдину картку, яка здатна на певний час утримати партнера в Афганістані. Це були ресурси країни, які розглядалися як бізнес-можливість для Трампа. Цікаво, що подібний шлях обрав і Володимир Зеленський у жовтні 2024 року, за кілька тижнів до другого президентського терміну Трампа, коли він представив свій "план перемоги". Четвертий пункт цього плану стосувався "спільного інвестування та використання" ресурсів, зокрема урану, титану, графіту й літію.
Ознайомтеся також: Швидкі мінерали. Які угоди уклали Україна та США в новому меморандумі щодо ресурсів надр.
Скарби, заховані в надрах Афганістану, давно не давали спокою американцям. Усе почалося зі знайдених в афганських архівах карт родовищ корисних копалин на території країни, які з 1960-х років створювали радянські вчені.
Після 2001 року американці самостійно здійснили аерофотозйомку своєї країни з метою створення карти мінеральних ресурсів.
Літак військово-морських сил "Оріон Р-3" здійснив обліт території країни, використовуючи методи магнітно-гравітаційної розвідки, що дозволило виявити близько двадцяти найбільш перспективних аномалій для видобутку корисних копалин. У 2010 році в публічний доступ була оприлюднена службова записка Пентагону, в якій стверджувалося, що завдяки великим запасам літію, Афганістан має потенціал стати "літієвою Саудівською Аравією". Американські геологи та військові на той час оцінили загальну вартість природних ресурсів Афганістану, включаючи рідкісноземельні мінерали, в трильйон доларів.
Окрім самодостатньої цінності для США цей ринок мав ще одну - як плацдарм на ринку рідкісноземельних мінералів, який був майже монополізований Китаєм.
Отже, угода "доступ до природних ресурсів в обмін на військову допомогу" стала тією пропозицією, від якої ні Трамп, ні Гані не змогли б відмовитися.
Далі розгорнулася найзахоплююча частина подій. По-перше, стало очевидним, що основна частина родовищ рідкісноземельних мінералів розташована в провінції Гільменд. Варто зазначити, що значна територія цієї області знаходиться під контролем Талібану, а не уряду країни.
По-друге, гірничодобувна галузь Афганістану охоплена корупційними схемами, і значна частина викрадених корисних копалин нелегально вивозиться через державні контрольні пункти на кордоні країни.
Зрештою, по-третє, відсутність доріг, мостів і залізниць в зруйнованому війною афганському "Клондайку" робили розробку місцевих надр не лише небезпечною, а й економічно сумнівною.
Читайте також: Метали в обмін на безпеку. Які надра зацікавили Трампа і що може дати Україна?
Проте деякі спроби все ж мали місце. Але з особливими деталями. Як виявили розслідувачі з OCCRP, що займаються вивченням корупції та організованої злочинності, у 2019 році компанія SOS International (SOSi) з Вірджинії, яка має зв'язки з американськими військовими, отримала ексклюзивні права на доступ до шахт по всьому Афганістану. Дочірнє підприємство SOSi, відоме як Southern Development, отримало можливість купувати руду, видобуту кустарним способом. Цікаво, що основним акціонером компанії був брат президента - Хашмат Гані.
На додаток до цього навесні 2018-го таліби почали великий наступ і Трампу вже було не до копалин. Він мав рятувати своє обличчя і дбати про безпечний вихід з країни американських військових. Для цього йому потрібна була угода з талібами.
Таким чином, на сцену вийшов ще один яскравий герой цієї розповіді.
Ті, хто вважає Стівена Віткоффа, який виконує функцію посередника між Трампом і Путіним, "чорним лебедем", трохи перебільшують. 68-річний Віткофф, який має досвід юриста та нерухомості, більше нагадує поштового голуба, ніж загадкового персонажа.
Справжнім "чорним лебедем" для президента Гани виявився Залмай Халілзад, спеціальний представник США з питань афганського примирення, під час першого терміну президенства Трампа.
Він з'явився на світ в Афганістані. У 1960-х роках, будучи учнем, провів рік у Каліфорнії по програмі обміну. Пізніше здобув освіту в Американському університеті в Бейруті та Чиказькому університеті. Потім він отримав ступінь доктора політичних наук і працював радником у Пентагоні та Державному департаменті в різних адміністраціях республіканців. Також його кар'єра включала дипломатичні посади, зокрема, він був послом США в Іраку, Афганістані та представником у ООН.
Після терористичних актів 11 вересня 2001-го Халілзад брав участь у плануванні вторгнення у Афганістан і війни проти талібів. Але коли після появи Трампа в Білому домі змінилися вітри, саме він став головним "голубом мира" на переговорах з талібами.
Халілзад володіє миттєвою, виразною усмішкою, властивою справжнім продавцям.
"Вражаюче почуття смаку до гумору. Постійно смішні жартівливі моменти."
"Його колеги з Держдепартаменту зазначали, що існує безліч складнощів у тому, щоб зрозуміти, про що саме він має на увазі та чому."
Раян Крокер, який раніше виконував обов'язки посла в Іраку, зазначив, що стиль переговорів Халілзада можна порівняти з арабським висловом: "Знати правду і висловлювати її — це добре, але ще краще знати істину і говорити про пальми".
Згодом, Джон Болтон, радник президента США з нацбезпеки в 2018-2019 роках, згадуватиме, що Трамп якось сказав про Халілзада: "Я чув, що він шахрай, але для цього (переговорів з талібами - УП) потрібен шахрай".
2018-го Трамп доручив Халілзаду вести прямі переговори з Талібаном. Президентські вказівки були чіткими: укласти з Талібаном угоду - за участі Гані або без нього, яка дозволить швидко вивести з Афганістану американських військових.
Восени 2018-го Сполучені Штати і Талібан розпочали офіційні переговори в столиці Катара - Досі.
Угода, запропонована талібам Халілзадом, містила чотири основні пункти: виведення військ США з Афганістану; зобов'язання Талібану не допустити діяльності Аль-Каїди та інших терористичних організацій проти Сполучених Штатів; досягнення угоди між лідерами Талібану та Гані щодо розподілу влади; призупинення бойових дій на час ведення переговорів.
Позиція талібів під час переговорів залишалася незмінною. Вони категорично відмовлялися від будь-якого перемир'я до підписання угоди, не бажаючи вести діалог з урядом Гані. Варто зазначити, що афганське керівництво також не проявляло особливого ентузіазму щодо інтеграції талібів у політичну систему. Таліби наполягали на повному виведенні іноземних військ з Афганістану та вимагали звільнення тисяч ув'язнених бойовиків.
Замість того, щоб підвищувати тиск на Талібан, Халілзад вирішив зосередити свої зусилля на тому, щоб спонукати Гані до компромісів.
"Здавалося, що Халілзад готовий пожертвувати майже всім на користь Талібану. Було невідомо, чи існують у нас чітко визначені межі", - поділився спогадами один з офіцерів ВМС США Ендрю Волл, який брав участь у переговорах.
Перемови затягнулися, а в Західному крилі Білого дому почали частіше виникати спалахи гніву Трампа: "Де ж моя угода?! Чому я досі не отримав її?!".
Запам'ятна зустріч відбулася 16 серпня 2019 року. Халілзад інформував про незадоволення Гані умовами майбутньої угоди, на що Трамп відповів: "Навіщо ти витрачаєш час на спілкування з Гані? Він обманщик".
Одного разу під час годинних переговорів з талібами Трамп все ж застосував свою потужну зброю - "дамоклів твіт".
3 вересня 2019 року, після тривалих дев'яти раундів переговорів, Халілзад оголосив про досягнення "принципової угоди" між Талібаном і США. Президент Трамп вирішив перетворити підписання угоди на грандіозне шоу, запросивши талібських лідерів до своєї резиденції в Кемп-Девід. Це саме те місце, де в 1979 році під наглядом президента Картера була підписана знакова угода між Ізраїлем та Єгиптом. Запрошення також отримав президент Афганістану Ашраф Гані.
Проте, напередодні таліби вчинили неприпустимий вчинок, який затьмарив майбутній захід Трампа в Кемп-Девіді. В Кабулі відбувся терористичний акт, внаслідок якого загинули 22 людини, серед них був і американський військовий.
"Я скасував Кемп-Девід на підставі того, що вони зробили дещо, чого їм, чорт забирай, зовсім не варто було робити... Якщо вони не можуть дотриматись перемир'я на час цих найважливіших перемовин, то, напевно, вони не здатні й укласти осмислену угоду", - 7 вересня написав у Твіттері Трамп і заявив, що США виходять із перемовин.
Проте, незважаючи на цей вражаючий крок, ситуація згодом знову стала звичною. Це відбулося після "жесту доброї волі", коли таліби звільнили двох викладачів - одного з США і одного з Австралії, яких захопили в заручники кілька років тому.
29 лютого 2020 року в Sheraton Grand Doha Resort Халілзад та лідер талібів Барадар офіційно підписали угоду, що має на меті встановлення миру в Афганістані.
США зобов'язалися вивести свої війська до травня 2021 року, якщо Талібан відмовиться від Аль-Каїди та інших терористичних угруповань і вступить у переговори з Ісламською Республікою. Таліби пообіцяли не нападати на війська США і НАТО, які готувалися до відходу. Президент Гані та Ісламська Республіка Афганістан не була стороною угоди.
Наступного дня після підписання угоди Трамп подзвонив Гані. "Нам потрібно це зробити... Зателефонуйте мені, якщо вам щось знадобиться", - сказав він.
Ніколи раніше вирок не виглядав так елегантно. Для Гані та крихкої демократичної держави – Ісламської Республіки Афганістан, яка покладалася на небагатьох місцевих реформаторів із західною освітою, корупцію, військових НАТО та американських платників податків, це стало важливим моментом.
Sure! Please provide the text you'd like me to make unique, and I'll be happy to help.
14 квітня 2021-го наступник Трампа - Байден оголосив, що останні американські військові в Афганістані залишать країну до 11 вересня. Наступ талібів тривав. Угода США з Талібаном залишилася лише на папері в усьому, окрім виходу американців з країни.
У фіналі червня Гана востаннє увійшов до Овального кабінету.
"Найголовніше для мене питання щодо Афганістану полягає в тому, чи можемо ми вважати Білий дім нашим союзником," - зазначив Гані у розмові з Байденом.
"У вас є товариш," - заспокоїв його Байден.
Не пройде й двох місяців, як бойовики Талібану захоплять Кабул. Всі світові новинні агентства опублікують фотографії з аеропорту Кабула, де афганці вчепилися до крил і шасі американських військово-транспортних літаків у спробі втекти з країни. Це нагадуватиме події, які розгорталися 45 років тому в Сайгоні.
У зв'язку з перемогою талібів, 15 серпня 2021 року президент Гані, разом зі своїми найближчими союзниками, вирушив на гелікоптерах Мі-17, здійснюючи останній політ над дахами Кабулу у напрямку півночі, до Салангського перевалу. Згодом колишній президент знайшов укриття в Об'єднаних Арабських Еміратах.
Враховуючи всі наведені раніше аргументи, цікаво, чи думав під час свого польоту Гані, доктор філософії та антрополог, про відомі слова, які зазвичай приписують президенту США Гаррі Трумену: "Якщо ти шукаєш друга у Вашингтоні, заведи собаку".
Витоки:
The Hidden Chronicles of America's Diplomatic Shortcomings in Afghanistan, by Steve Coll and Adam Entous.
Війна США в Афганістані, автор Картер Малкасян.
#Дональд Трамп #The Washington Post #Україна #Китай (регіон) #Українська правда #Сполучені Штати #Вашингтон, округ Колумбія #Президент (державна посада) #Вірджинія #Каліфорнія #Twitter #Хошимін #Афганістан #Газета. #Організація Об'єднаних Націй #Північна та Південна Америка #Володимир Зеленський #Білий дім #Володимир Путін #НАТО #Тероризм #Овальний кабінет #Пентагон #Нафта #Доха #Іран #Корупція #Нью-Йорк #Джордж Буш-молодший #Ірак #Ліндон Б. Джонсон #Американці #Крило. #Греція #Військова операція #Аль-Каїда #Дуайт Д. Ейзенхауер #Чикаго #Архів #Барак Обама #Джон Болтон #Літій #Корисні копалини #Надра #Франклін Д. Рузвельт #Хрестові походи #Усама бен Ладен #Талібан #Кабул #Гана #Ашраф Гані #Радянсько-афганська війна #Гаррі С. Трумен #Кемп-Девід #Доктор філософських наук #Дуглас Макартур #Каліфорнійський університет, Берклі #Річард Ніксон #Стенфордський університет #Джиммі Картер #Провінція Гільменд #Стів Колл
![СМИ раскрыли секрет молодости нардепа Николая Тищенко: названо имя косметолога [фото]](/images/content/bb2066a6e4e9a3a1bdb5465f49bc18d1/ebbafd2f61aead020fb655ce709e6194.jpg)
