Те, що відбувається між вами як подружжям, не повинно впливати на дітей, оскільки вони сприймають все особисто і можуть почуватися винними через проблеми у родині.
Отже, якщо батьки починають радитися з дитиною, розлучитися їм чи ні, або мама скаржиться, який поганий тато, чи ще гірше - запитує, чи не вийти їй заміж за дядю такого-то, дитина, з одного боку, відчуває свою провину за все, що відбувається. З іншого ж - вплутується у невластиві й незрозумілі дорослі стосунки, у яких їй пропонують стати на позицію одного з батьків, іншого ж визнати "поганим".