Фінансові установи отримають можливість надавати державі більше інформації: які наслідки це матиме для громадян України.

В Україні планують запровадити законодавчі зміни, які дозволять банкам без загрози юридичної відповідальності передавати інформацію про підозрілі фінансові операції державним органам, за умови дотримання певних правил. Вважається, що цей механізм сприятиме оперативнішому виявленню схем відмивання грошей, фінансових шахрайств та обходу санкцій, особливо у випадках, коли вони охоплюють кілька банків або різні країни.

Цю інформацію озвучила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк, обговорюючи ініціативу, яку пропонує Egmont Group — міжнародна асоціація підрозділів фінансової розвідки. В Україні до складу цієї мережі входить Державна служба фінансового моніторингу.

Чому виникла потреба та що заважає

За словами депутатки, злочинні мережі протягом багатьох років користуються тим, що окремі банки та правоохоронні органи не мають повної картини руху коштів. Підозрілі операції часто навмисно розподіляються між різними банками, фінансовими установами та навіть різними країнами, через що виявити повний ланцюг фінансових операцій значно складніше.

Саме тому Egmont Group пропонує розширити співпрацю між державою та банківським сектором у форматі публічно-приватного партнерства. Такий механізм передбачає системний обмін сигналами про потенційно підозрілі фінансові операції, щоб інформація не залишалася ізольованою в межах окремих установ.

Як зазначає Василевська-Смаглюк, головною проблемою досі були не технічні можливості, а законодавчі обмеження. Комплаєнс-підрозділи банків, які відповідають за фінансовий моніторинг та дотримання вимог законодавства, нерідко утримувалися від передачі певної інформації через ризик отримати позови або санкції за розкриття конфіденційних даних.

Де саме функціонує подібний механізм?

Запропоноване рішення передбачає законодавче закріплення механізму, який отримав назву "безпечна гавань". Його суть полягає в тому, що банк, який добросовісно передає інформацію відповідно до встановлених правил, буде захищений від юридичної відповідальності за саме розкриття такої інформації.

Таким чином фінансові установи зможуть активніше взаємодіяти з державними органами у випадках, коли йдеться про можливі схеми відмивання коштів, обходу санкцій чи інші фінансові правопорушення. Як приклад наводиться партнерство Європолу з обміну фінансовою розвідувальною інформацією EFIPPP.

Згідно з висловлюваннями депутатки, саме завдяки цьому формату співпраці вдається оперативніше виявляти транскордонні схеми відмивання грошей, а також вчасно зупиняти виведення активів до того, як кошти остаточно покинуть фінансову систему. Ініціатори цього підходу вважають, що для України така модель є особливо критично важливою в умовах війни.

Фінансова система функціонує в умовах зростаючих санкційних загроз, активізації шахрайських практик, спроб обходу фінансових обмежень та інтенсивного транскордонного переміщення коштів. Незважаючи на те, що українські банки проводять значний обсяг фінансового моніторингу, кожна установа має доступ лише до тих операцій, які здійснюються через її канали.

Якщо ж підозріла схема охоплює кілька банків або кілька держав, виявити її без налагодженого обміну інформацією значно складніше. Запропонований механізм має допомогти зробити таку взаємодію більш ефективною та юридично захищеною.

Як вже повідомляв OBOZ.UA, в Україні почали діяти нові правила щодо внесення готівки на картки або рахунки через термінали самообслуговування. Зокрема, згідно з рішенням НБУ, з 26 червня користувачам обов'язково потрібно пройти верифікацію, підтвердивши свій номер мобільного телефону.