Фінансові установи обмежують доступ до рахунків українців: чому вчителька втратила свою картку та які перекази можуть призвести до санкцій.

В Україні спостерігається поступове посилення вимог до фінансового моніторингу: обмеження на перекази стають дедалі суворішими, а фінансові установи ретельно аналізують дані кожного клієнта. Часто банки без жодних пояснень блокують рахунки українців.

OBOZ.UA вивчив матеріали судових справ щодо фінмону та розповідає про найпоширеніші причини блокування рахунків.

Які обмеження діють і що про них варто знати

Обов'язкові обмеження на перекази з картки на картку в розмірі 150 тис. грн на місяць із квітня НБУ скасував, однак це саме обмеження з лютого діє завдяки підписаному банками меморандуму. OBOZ.UA вже детально писав про цей документ, який добровільно підписали банки й фактично самостійно впровадили обмеження, які дублювали обмеження Нацбанку.

Якщо клієнт має "білий" дохід, наприклад, у 200 тис. грн і підтвердить його, то обмеження у 150 тис. грн для нього не застосовуватимуть. Уже в липні ліміти посилять: вони становитимуть всього 100 тис. грн на місяць. Водночас уже зараз для клієнтів із високим ризиком встановлено ліміт у 50 тис. грн на місяць.

Дмитро Мусієнко, член правління ПриватБанку, відповідальний за роздрібний бізнес, роз’яснив OBOZ.UA, що встановлені ліміти не стосуються переказів між рахунками одного клієнта в межах одного банку, а також не поширюються на перекази, здійснені клієнтами з підтвердженими доходами (такими як зарплата, пенсії, соціальні виплати) або в рамках волонтерської діяльності. Крім того, ліміти не застосовуються до тих, хто отримав підвищений ліміт після звернення до банку.

Кожен банк самостійно розробляє систему фінансового моніторингу, при тому дотримуючись вимог законодавства. Банк зобов'язаний перевіряти клієнтів та не допускати використання рахунків для відмивання коштів. Але, як і будь-яка система, інколи фінансовий моніторинг болісно зачіпає і тих українців, які не беруть участь у схемах відмивання коштів та мають офіційні доходи. У кращому випадку банк просить пояснити якусь з операцій, надати підтвердження, показати дохід - і після отриманих відповідей претензій до такого клієнта більше немає.

Як банки блокують рахунки? Чого варто остерігатись

Іноді банки без жодних пояснень можуть заблокувати рахунки, не вимагаючи жодних документів. Один з таких випадків розглядається у справі 711/9639/23. Житель Черкас подав позов проти ПриватБанку, вимагаючи відновлення доступу до свого рахунку, але програв справу. У позовній заяві колишній клієнт банку зазначив, що йому було повідомлено про "припинення угоди через виявлення надмірно високого ризику за підсумками переоцінки ризику клієнта".

Рахунок йому заблокували ще у грудні 2023-го. За весь 2023-й він поповнив свою картку на 487,1 тис. грн (приблизно по 44 тис. грн на місяць). "Отримання значних сум на картковий рахунок пов'язане з продажем особистих речей та власних дорогих автозапчастин через сервіс оголошень OLX", - йдеться у судовій справі.

Згідно з законодавством та нормативними актами Національного банку України, існують специфічні вимоги до фінансового моніторингу в банківському секторі. У контексті розгляду зазначеної судової справи наводяться рекомендації НБУ з номером 24-0006/58546/БТ. Під час аналізу можливого використання рахунку клієнта для відмивання коштів, особлива увага приділяється таким аспектам:

Перевіривши клієнта, у банку дійшли висновку, що існує високий ризик відмивання коштів. Саме тому з ним і вирішили припинити співпрацю. Суд, розглянувши позов незадоволеного клієнта, вирішив відхилити його.

Блокуючи рахунки, банки намагаються зловити й припинити роботу "дропів". "Дроп" чи "грошовий мул" - людина, яка надає банківську картку, оформлену на її ім'я, для транзитних переказів коштів. "Дроп" отримує гроші на картку та відразу переказує їх на вказаний "роботодавцем" номер іншої картки, при цьому залишивши собі обумовлений відсоток. В інших випадках "дроп" просто оготівковує гроші (та передає їх зазначеній людині), залишивши собі "комісійні". Перекази грошей "через багато карток" - це шлях для відмивання грошей, здобутих злочинним шляхом. І всі ланки на цьому шляху є злочинними", - йдеться у судовому рішенні у справі 212/7909/24.

У цій справі клієнт ПриватБанку з Кривого Рогу звернувся до суду з метою відновлення свого рахунку. Як з'ясувалося, протягом 10 місяців він здійснив перекази на загальну суму 5,2 млн грн. Однак пояснити, з якою метою проводилися ці фінансові операції, йому не вдалося, внаслідок чого суд ухвалив рішення відмовити в задоволенні його позову.

Схожі справи регулярно розглядають суди по всій країні. Наприклад, торік вчителька Любомльської ЗОШ №2 судилася з "Монобанком" через блокування свого рахунку. Картку вона оформила ще у 2020-му й тоді мала середній дохід у розмірі 6 тис. грн на місяць. А в липні 2024-го, після того, як упродовж 50 хвилин її рахунок поповнювали тричі на загальну суму 20 тис. грн, картку заблокували. За чотири роки вчителька провела через свій рахунок 4,6 млн грн, тоді як її легальні доходи, згідно з наданою довідкою, склали всього 1,3 млн грн. Вона періодично поповнювала рахунок на десятки тисяч гривень.

Банківська система фінансового моніторингу виявила ознаки діяльності "дропів". "Дропи" — це клієнти, які надають свої картки для незаконного відмивання коштів. В обмін на це вони отримують винагороду, але ризикують назавжди втратити свої банківські рахунки. Саме через значну кількість таких випадків було вирішено впровадити нові обмеження.

Не всі фахівці згодні з тим, що встановлення лімітів здатне вирішити проблему "дропів". Олеся Данильченко, керівниця Форуму Безпеки ЄМА та консультантка з фінансових послуг Європейського центру боротьби з кіберзлочинністю при Європолі, висловила свою думку в інтерв'ю OBOZ.UA. Вона наголошує на необхідності більш комплексного підходу, оскільки лише банківські обмеження не зможуть суттєво змінити ситуацію. Данильченко також вважає, що важливо використовувати індивідуальні стратегії, а не загальні обмеження.

"Під час формування якихось обмежень завжди варто орієнтуватися на статистичний профіль клієнта. І він різний і для різних банків, і для різних категорій клієнтів. Було б логічніше все ж виявити профіль "дропа", а не обмежувати всіх", - каже Олеся Данильченко. Експертка вважає, що суттєво на ситуацію з "дропами" обмеження не вплинуло. Цю схему продовжують використовувати, однак для цього доводиться залучати більшу кількість "дропів" та відмивати кошти меншими сумами.

"Країни, які борються з "дропами", запроваджують комплексні заходи. Це і формування "чорних списків" клієнтів, які більше не можуть користуватись банківськими послугами. До них застосовують навіть обмеження у можливості отримання державних послуг. Не може бути так, що лише банківська система вирішила боротися з "дропами" й діє самостійно. Це комплексне завдання, до якого мають бути залучені правоохоронна система й органи виконавчої влади", - додає експертка.

Добра новина: українці з високим "білим" доходом можуть зовсім не зіткнутися з жодними обмеженнями. У разі надання документа, що підтверджує рівень доходу, ліміт може бути суттєво збільшений.