Авіаперевізники оголосили про небувалий тиск: нові податки на лізинг ставлять під загрозу існування галузі.

Українська цивільна авіація, яка вже чотири роки функціонує в умовах закритого неба, може опинитися на межі виживання через нову політику державних органів у сфері оподаткування лізингових угод на літаки. Представники галузі зазначають, що спроби податкової служби та Бюро економічної безпеки прирівняти лізингові платежі до роялті, відкриття кримінальних справ та донарахування податків за останні сім років можуть стати фатальними для українських авіаперевізників.

Ця тема обговорювалася під час круглого столу, який був присвячений питанням оподаткування лізингових угод на авіаційні судна, що здійснюються нерезидентами України.

Виконавчий директор Громадської спілки "Українська авіатранспортна асоціація" Микола Щербина заявив, що українська цивільна авіація вже пережила дві масштабні кризи -- пандемію COVID-19 та повномасштабну війну, однак нині опинилася перед новою загрозою, яка може виявитися критичною для галузі.

На його думку, нове трактування лізингових платежів як роялті може суттєво посилити фіскальний тягар, що загрожує фінансовій стабільності українських авіакомпаній. Він зазначив, що це не лише створює податкові ризики, але й може негативно вплинути на спроможність перевізників відповідати міжнародним вимогам щодо фінансової стабільності, що є необхідною умовою для отримання або підтримання ліцензії на авіаперевезення.

Щербина також нагадав, що механізм лізингу повітряних суден використовується українськими авіакомпаніями десятиліттями, і протягом усього цього часу його оподаткування не викликало спорів із державою.

"В будь-якому випадку, був вже напрацьований за роки незалежності підхід до лізингу літаків. І проблем не було. І це не сім років, це значно більше. А потім раз і виявилося, що проблема є", - зазначив він під час круглого столу, який транслював "Укрінформ".

За словами виконавчого директора Української авіатранспортної асоціації, у випадку зміни державою підходів до оподаткування таких операцій, першочергово необхідно було б надати бізнесу офіційну позицію та зрозумілі роз'яснення, замість впровадження нових методів зворотним числом.

Голова Української асоціації авіаційного транспорту Михайло Пінкевич зазначив, що проблема вже давно вийшла за межі виключно податкових питань і стала важливим аспектом збереження стратегічної галузі для країни. Він уточнив, що правова невизначеність не виникла через зміни в законодавстві, а пов'язана з новим тлумаченням норм оподаткування лізингових угод щодо повітряних суден, яке впровадили контролюючі органи. Вони почали розглядати лізингові платежі за користування літаками як роялті.

Пінкевич наголосив, що авіакомпанії не заперечують необхідності сплачувати податки, однак вважають неприйнятним, коли різне трактування законодавства стає підставою для кримінального переслідування бізнесу.

"Податкові спори мають вирішуватися у правовому полі, а не в кримінально-репресивному порядку", - наголосив він.

Голова Української авіатранспортної асоціації також звернув увагу, що попри повномасштабну війну українські перевізники зберегли свою присутність на міжнародному ринку, виконують гуманітарні місії ООН, звідки витіснили росію. На його думку, нинішній підхід державних органів може перекреслити усі ці зусилля.

"Сучасна ситуація ставить під загрозу існування української цивільної авіації. Таку точку зору висловлюють представники авіакомпаній, які стикаються з цією проблемою на практиці. Внаслідок війни українські авіаперевізники зазнали безпрецедентних втрат через закриття повітряного простору та втрату внутрішнього ринку перевезень, тому їм терміново потрібна підтримка з боку держави", - акцентував увагу Пінкевич.

Він додав, що наразі не стоїть питання сплати податків, однак їх нарахування мають бути законними.

Як зародився конфлікт

Представники авіаринку нагадали, що у 2024 році Державна податкова служба запропонувала нове трактування операцій із лізингу повітряних суден. Якщо раніше українським законодавством і міжнародним правом літаки та вертольоти розглядалися як транспортні засоби, то тепер податківці пропонують їх трактувати як обладнання, а платежі за користування ними - як роялті, тобто сплата за користування інтелектуальною власністю. Відповідно, у ДПС вважають, що авіакомпанії мають сплатити додаткові 15% роялті за операції з лізингу за останні сім років.

Цей метод, за словами представників галузі, став основою для ініціювання ряду кримінальних справ Бюро економічної безпеки стосовно українських авіаперевізників.

"Для багатьох підприємств це може стати приводом до фінансового краху."

Голова юридичного комітету Аерокосмічної асоціації України Руслан Мельниченко повідомив, що більшість українських авіаперевізників, які продовжують свою діяльність незважаючи на закритість повітряного простору, звернулися до асоціації. Вони отримують інформацію про можливе донарахування податку на репатріацію через нові підходи до трактування лізингових угод. Як пояснив юрист, незважаючи на те, що законодавство не зазнало змін, податкова служба та БЕБ переглянули свої підходи до лізингових операцій, вважаючи їх орендою обладнання. Внаслідок цього, авіакомпанії, за словами Мельниченка, можуть бути зобов'язані сплачувати роялті. Він також підкреслив, що міжнародна практика не підтверджує такого підходу.

"У жодному куточку планети лізинг літаків не іменується роялті," - зазначив Мельниченко.

Крім того, за інформацією правника, законодавчі норми, що стосуються оподаткування лізингових угод з іноземними власниками повітряних суден в Україні, залишилися без змін.

"За всю історію незалежності України змін в законодавстві не було. Так що змінилося? 2024 рік, війна, що змінилося? Ми прекрасно розуміємо, ринок розуміє, суб'єкти авіаційної галузі прекрасно розуміють, що треба акумулювати бюджет, нема грошей, треба сплачувати податки, все йде на війну. Питань немає, ми це навіть не обговорюємо, не дискутуємо. Ми не просимо ніяких пільг від держави, від парламенту, від комітетів профільних. Ми просимо дати ринку правову визначеність", - підкреслив Руслан Мельниченко.

Він також звернув увагу, що найбільшу загрозу становить застосування нового підходу заднім числом. Якщо компаніям доведеться сплачувати додаткові податки за останні сім років, більшість із них цього просто не витримає.

"Якщо ці податки будуть введені в дію, компанії неминуче зіткнуться з банкрутством", - підкреслив Мельниченко.

У профільному комітеті Ради знають про проблему

Заступник голови Комітету Верховної Ради, відповідального за транспорт та інфраструктуру, Володимир Крейденко висловив стурбованість щодо поєднання податкових конфліктів із кримінальними справами. Він підкреслив, що у випадках, коли виникають суперечки через неоднозначність законодавчих норм, їх слід вирішувати в рамках податкових органів та судів, а не через кримінальні процеси.

"Ми, як представники влади, а я є членом фракції "Слуга народу", постійно наголошуємо на важливості відсутності тиску та додаткових обмежень для бізнесу. Хоча ми багато говоримо про це, на жаль, не всі державні органи діють відповідно до цих принципів, іноді перевищуючи свої повноваження в ситуаціях, де цього можна було б уникнути," - підкреслив народний депутат.

Заступник голови відповідного комітету Ради висловив занепокоєння, що зміна правил зворотної дії може призвести до суттєвих наслідків для всього державного устрою.

"Особливо небезпечно змінювати підхід держави заднім числом, бізнес має знати правила до проведення операції, але через сім років отримувати вимогу сплатити мільйонні суми через нове трактування старих норм точно не прийнятно (...) Якщо до наслідків війни додати багатомільйонні нарахування та кримінальний тиск, компанії можуть припинити роботу і остаточно перенести діяльність до інших держав", - попереджає Крейденко.

В результаті обговорення на круглому столі учасники галузі висловили заклик до Кабінету Міністрів, Міністерства фінансів, Державної податкової служби та Бюро економічної безпеки розробити єдиний підхід до оподаткування лізингових угод. Вони вважають, що це рішення має вирішальне значення не лише для окремих підприємств, але й для подальшого розвитку української цивільної авіації після завершення конфлікту.