Астрономи представили вражаючий образ загибелі зірки: подібна доля чекає і на наше Сонце (фото)

Коли схожі на Сонце зірки закінчують своє життя, то вони перетворюються на красиві планетарні туманності. Фотографію такого об'єкта зробив космічний телескоп Вебб.

За допомогою космічного телескопа Вебб астрономи отримали зображення того, який вигляд матиме смерть нашого Сонця через приблизно 5 мільярдів років. Коли наша зірка наприкінці свого життя скине свої зовнішні шари, вона почне перетворення на дуже щільну зірку білий карлик. Він буде оточений планетарною туманністю. Саме таку туманність під назвою NGC 6072 побачили астрономи. Знімки планетарної туманності були зроблені в ближньому і середньому інфрачервоному діапазоні світла, пише Space.

У Фокус. Технології стартував новий Telegram-канал! Приєднуйтесь, щоб бути в курсі найновіших та найцікавіших подій у сфері науки!

Планетарні туманності, незважаючи на свою назву, не мають жодного відношення до планет. Цей термін виник, оскільки при першому спостереженні вони мали форму, схожу на планети. Проте насправді ці об'єкти характеризуються різноманітністю форм і властивостей.

Планетарна туманність NGC 6072 розташована на відстані 3060 світлових років від нас. Як показує спостереження, в її центрі знаходиться не тільки білий карлик, а й звичайна зірка, яка є компаньйоном померлої, схожої на Сонце зірки. У цьому немає нічого незвичайного, адже більшість зірок у Всесвіті перебувають у подвійних зоряних системах.

Учені вважають, що схожа на Сонце зірка почала перетворення на білого карлика кілька десятків тисяч років тому, коли в неї закінчився водень у ядрі для термоядерного синтезу. Через це зірка не змогла протистояти своїй гравітації і почала стискатися. При цьому зірка почала скидати свої зовнішні шари. У результаті утворився дуже щільний і гарячий білий карлик, який буде остигати ще дуже довгий час. Це щільне ядро померлої зірки має розмір нашої планети, але масу майже як у нашого Сонця, і знаходиться білий карлик у центрі планетарної туманності.

Багато планетарних туманностей мають циліндричну, біполярну чи круглу форму, проте NGC 6072 вирізняється серед них. Вона нагадує безформну кольорову пляму. Телескоп Вебба зафіксував декілька потоків плазми, що виходять з померлої зірки, напрямок яких змінюється. Вважається, що ця зміна напрямку потоків є наслідком гравітаційної взаємодії між молодим білим карликом і його зіркою-супутником.

Кольори туманності не є справжніми, проте їх використовують астрономи, щоб продемонструвати результати, які телескоп Вебб зафіксував у невидимому для людського ока інфрачервоному спектрі.

Астрономи виявили серію концентричних кілець, які відходять від центру планетарної туманності. Ці структури слугують додатковим підтвердженням існування другої зірки. Під час обертання цієї зірки навколо білого карлика, вона взаємодіє з матерією туманності, створюючи проміжки в її складі.

Подвійну зоряну систему можна побачити в центрі туманності, де вона показана, як точка білого і рожевого кольору. Річ у тім, що друга зірка розташована дуже близько до білого карлика, а тому телескоп Вебб не може показати їх як окремі об'єкти.

Нові світлини демонструють, якими вражаючими і незвичайними можуть бути процеси загибелі зірок, а також дають уявлення про те, як загине наше Сонце через приблизно 5 мільярдів років.

Як повідомляло видання Фокус, астрономи досі сподіваються на існування загадкової великої планети, яка може розташовуватися на відстані від Сонця в межах нашої Сонячної системи. Проте свіжі дослідження вказують на можливість того, що її там насправді немає.