Цей хід, зроблений приблизно через 5000 років після спорудження первісного пам'ятника, породжує більше запитань, ніж відповідей.
Німецькі археологи, що займалися розкопками неолітичного кургану поблизу Магдебурга, де встановлено найбільшу вітрову турбіну у світі, виявили неймовірну знахідку: середньовічний тунель, який проходить безпосередньо в центрі похоронного комплексу, що датується 6000 років тому. Інформацію про це публікує The Daily Galaxy.
Відкриття сталося на пагорбі Дорнберг, неподалік від села Райнштедт, під час археологічних розкопок, що проводилися перед зведенням вітрової електростанції. На початковому етапі дослідники припустили, що знайшли нову доісторичну гробницю.
На поверхні була помітна конструкція, що мала всі характеристики могили: видовжений рів завдовжки приблизно два метри, накритий великою кам'яною плитою.
Проте, в процесі подальшого дослідження стало очевидним, яка насправді структура цього об'єкта, і сюжет отримав несподіваний розвиток.
Тунель, виритий вручну до самого серця гробниці.
Цікаво, що в міру продовження робіт стало ясно, що передбачувана могила насправді є чимось іншим - тунелем, що веде глибоко під землю. Згідно з опублікованими даними, знайдені фрагменти кераміки пізнього Середньовіччя дозволили точно визначити датування: з'ясувалося, що цей хід був прокладений на століття, а не на тисячоліття пізніше, ніж був насипаний курган.
Ця будівля відноситься до категорії "Erdstall" — специфічного виду штучних підземних галерей, які можна зустріти у Франції та Німеччині. Тунель у Райнштедті простягається на кілька метрів, проте його висота ледь перевищує один метр, а ширина становить лише 50-70 сантиметрів. На стінах все ще можна помітити сліди від інструментів, а також цікаво, що тунель був спеціально зорієнтований на центр похоронного кургану.
В середині пам’ятника археологи натрапили на черепки з середньовіччя та підкову – два артефакти, які свідчать про те, що на цьому місці людська діяльність продовжувалася ще довгий час після спорудження самого похоронного комплексу.
Піднесення, яке зберігає відбитки тисячоліть минулого.
Відомо, що пагорб Дорнберг є своєрідним "палімпсестом", який зберігає відбитки різних етапів людської історії. Під його поверхнею приховано кілька шарів, що належать до доісторичних часів: рів неолітичної епохи (культура Баальберге), поховання, що датуються пізнім неолітом, а також залишки кургану бронзової доби. Ці археологічні свідчення, які досі відображаються в рельєфі місцевості, ймовірно, були відомі середньовічним громадам, що проживали неподалік.
Унікальність цієї знахідки визначається, насамперед, обраним місцем. На думку дослідників, жоден "ердшталь" (Erdstall) раніше не був знайдений, виритий прямо в межах доісторичного похоронного комплексу, що перетворює об'єкт у Райнштедті на справжню аномалію серед подібних структур.
Укриття, простір для обрядів або мета для тих, хто полює на скарби.
Щодо причин, чому для будівництва тунелю було обране саме це місце, існує дві суперечливі теорії, і археологи наразі не готові віддати перевагу жодній з них.
Перша теорія стверджує, що рови, які видно на місцевості, свідчать про природну захищеність території, роблячи її ідеальним укриттям для місцевих мешканців під час воєнних конфліктів. На противагу їй, друга теорія пропонує інший погляд: язичницькі поховання, що приховані під пагорбом, могли відлякувати населення, перетворюючи цю місцевість на безпечне укриття, оскільки інші люди обходили її стороною.
Справжнє призначення цього тунелю досі викликає суперечки. Є ймовірність, що він використовувався як тимчасове укриття під час буремних часів середньовіччя або ж слугував місцем для проведення різноманітних ритуалів. Також варто зазначити, що прокладання тунелю могло бути зумовлене зацікавленістю людей того часу до давніх курганів, які вважалися магічними локаціями або потенційними сховищами скарбів.
У характеристиці знахідки "ердшталь" наводиться більш розширене визначення: це рукотворна мережа підземних галерей, які в деяких частинах розширюються до розмірів кімнат. Проте дослідники досі не дійшли єдиного висновку щодо їхньої основної мети – чи слугували вони укриттям або ж ритуальним простором. У статті відзначено:
Незалежно від обставин, доступ до серцевини споруди вимагав великих фізичних зусиль і ніс у собі ризики, які археологи не могли б виправдати без наявності переконливих підстав. В даний час триває додаткове дослідження для точного визначення віку тунелю, а найближчим часом планується створення карти всієї підземної системи.
Актуальні події в археології
Раніше дослідники виявили всередині стародавньої гірської породи щось надзвичайне, що дозволило зазирнути в момент, втрачений 150 мільйонів років тому.
Важливо зазначити, що яйця не були випадково розкидані по території. Натомість, вони були акуратно зібрані в певне скупчення — цей факт відразу ж привернув інтерес науковців, які досліджували скелі на пляжі Санта-Круш, що розташований приблизно за 50 кілометрів на північ від Лісабона.
Вас також можуть зацікавити новини:
#