Археологи натрапили на 500-річну могилу польського монарха Казимира IV: причини загибелі 12 дослідників, які проникли у склеп.

Польські археологи здійснили відкриття гробниці короля Казимира IV Ягеллончика у Вавельському замку 13 квітня 1973 року, отримавши для цього спеціальний дозвіл. Вже через кілька днів після того, як вони потрапили до склепу, почали траплятися випадки смерті серед членів дослідницької команди, а згодом кількість загиблих серед тих, хто працював із похованням, значно зросла.

Про ці події розповіло видання Popular Mechanics, яке звернуло увагу на можливі причини трагедії. Автори нагадали, що сучасні дослідження пов'язують смертельні випадки не з так званим "прокляттям", а з небезпечними грибковими спорами, які накопичилися всередині герметично закритої гробниці.

Неймовірно страшне відкриття

У 1973 році польські археологи отримали рідкісну можливість дослідити поховання одного з найвідоміших польських монархів. Дозвіл на відкриття крипти надав тодішній архієпископ Кракова Кароль Войтила, який пізніше став Папою Римським Іваном Павлом II.

Після того як усипальницю було відкрито, події розвинулися стрімко і драматично. Лише через кілька днів після входу до крипти померли четверо з дванадцяти дослідників. Протягом наступних тижнів число жертв зросло до десяти. А через декілька років, за інформацією видання, загальна кількість загиблих, які або знаходилися всередині гробниці, або працювали з її залишками в лабораторії, сягнула вже 15 осіб.

Невдовзі цю трагедію почали асоціювати з легендами про "прокляття мумій", які здобули популярність після знаходження гробниці єгипетського фараона Тутанхамона в 1922 році. Однак з часом науковці почали розглядати альтернативні причини.

Розповсюдження спір.

У 2015 році результати дослідження, опублікованого в Journal of the Air & Waste Management Association, показали, що повітря та поверхні у польських криптах, зокрема у Вавелі, містять надзвичайно високу концентрацію грибків. Автори роботи зазначили, що кількість грибкових спор перевищує рекомендовані межі для безпечної роботи людей, а працівники таких об'єктів мають знати про можливі ризики.

Дослідники вважають, що специфічні умови поховання короля мали істотний вплив на розвиток грибків. Казимир IV Ягеллончик, який помер у 1492 році у віці 65 років, став жертвою спекотної погоди, через що його тіло почало розкладатися ще до моменту поховання. Для поховання його накрили тканиною і помістили в скромну дерев'яну труну, яка з часом повністю зруйнувалася.

Небезпечне середовище

Коли археологи виявили гробницю майже через пів тисячоліття, дерев'яні елементи вже розклалися, однак всередині активно розвивалися гриби. Подальше дослідження виявило значну кількість спор Aspergillus, Penicillium rubrum та Penicillium rugulosum.

Згідно з даними журналу Popular Mechanics, зазвичай ці види грибків здатні викликати гарячку та запальні реакції. Проте в умовах закритого приміщення їхня концентрація виявилася настільки високою, що вдихання їхніх спор стало справжньою загрозою. Це особливо небезпечно для осіб із слабкою імунною системою, адже грибкова інфекція могла швидко уражати легені або ж розвиватися безсимптомно протягом тривалого часу.

Раніше OBOZ.UA повідомляв, що учні римської школи під час своїх таємних експедицій у підвалах навчального закладу виявили залишки древнього римського будинку, який дивував своїми унікальними фресками та мозаїками. Виявилося, що ця архітектурна споруда має понад 1800 років.