Антидронний щит над Україною: експерт поділився прогнозами щодо зникнення "Шахедів" над містами.

Михайло Федоров оголосив про початок розробки антидронового захисту для України. Як зазначив чиновник, країна вже володіє необхідними технологіями та досвідом для втілення цього масштабного проєкту.

Авіаційний спеціаліст Валерій Романенко поділився своїми думками щодо цього проекту в ефірі "24 Каналу".

Він висловив упевненість, що така система може запрацювати вже найближчим часом. Це дозволить зробити прольоти російських дронів-камікадзе над українськими містами винятком, а не регулярною загрозою.

Як зазначив фахівець, основи для формування системи вже створені. В Україні було розроблено багато систем управління бойовими діями, а влітку 2025 року укладено важливі угоди на постачання спеціалізованих радіолокаційних станцій для боротьби з дронами.

Основною проблемою на сьогодні є нерівномірна ефективність роботи мобільних груп в денний та нічний час. Для знищення "Шахеда" вдень потрібно лише 5 зенітних дронів, тоді як вночі ця цифра збільшується до 10.

"Такими темпами не виходить збивати "Шахеди" засобами, які в рази дешевші, ніж самі дрони. Тому потрібне створення системи", -- пояснив Романенко.

Для побудови ефективного захисту Україна вже має або очікує на сотні одиниць спеціалізованого обладнання. До арсеналу входять:

* Зенітні дрони та антидронові ракети.

Системи типу Vampire з керованими ракетами APKWS.

* Ракети з лазерним наведенням (британські Martlet, американські Tempest, шведські RBS).

* Радари для виявлення дронів (на приклад, Cerberus).

Кожна з цих станцій має компактний радар, здатний виявляти об'єкти на відстані 15-20 кілометрів, а також оптоелектронну систему для візуальної ідентифікації цілей.

"Усі ці радари інтегруються в єдину систему. Наприклад, радар Cerberus не просто виявляє об'єкти, але й у разі, якщо ціль виходить за межі його зони дії, автоматично передає інформацію про неї на наступний радар в мережі," -- уточнив фахівець.

Чому неможливо збивати все на кордоні

Незважаючи на технологічний прогрес, повна блокада кордону від проникнення дронів залишається неможливою. Як зазначає Романенко, супротивник застосовує складні маршрути для своїх атак: запуски відбуваються з Брянщини, Криму, Краснодарського краю, а іноді навіть здійснюються через Молдову або уздовж морського узбережжя.

Розташування активних радарів безпосередньо на передовій чи на межі з Російською Федерацією створює серйозні ризики для техніки. Ці радари здатні виявляти цілі на відстані до 100 км, тоді як ворожі літаки, які займаються радіотехнічним розвідкою, можуть виявити сигнал радара з дистанції 200-250 км.

"Система виявлення планує почати знищення цих "Шахедів" ще на підльоті, коли вони відлетять на кілька десятків кілометрів від зони бойових дій", – зазначив експерт.

Експерт підсумував, що створити суцільне радіолокаційне поле на наднизьких висотах (50-100 метрів) вкрай проблемно через рельєф місцевості та забудову. Тому стратегія захисту будуватиметься на двох рівнях:

Саме в районі ключових об'єктів буде зосереджено найбільшу кількість засобів ураження, адже на фронті ворог завжди зможе знайти слабке місце в захисті.

Нагадуємо, що, згідно з аналізами авіаційних фахівців, протягом останніх місяців Росія скоротила використання ударних дронів "Шахед" у конфлікті з Україною, але значно поліпшила їх технологічні характеристики та точність.

Зокрема, мова йде про оновлені безпілотники, обладнані вдосконаленими системами управління та зв'язку. Це створює нові виклики для української протиповітряної оборони та вимагає посилення захисту важливих об'єктів і техніки.