15 травня — яке церковне свято, і які роботи не варто виконувати в домі та на городі в цей день?

Завтра, 15 травня, в православному календарі день пам'яті святого преподобного Пахомія Великого. Пахомій Великий -- одна з ключових постатей в історії християнства, завдяки якій чернече життя набуло чітких форм, що згодом стали зразком для багатьох поколінь. Його ім'я навіки закарбоване в духовній пам'яті Церкви як творця першого у світі монастиря зі спільним укладом життя.

Пахомій народився близько 292 року в Єгипті в родині поган. Змалку він виявляв допитливий розум і силу характеру, а в юності був примусово мобілізований до римського війська. Саме тоді, перебуваючи під вартою у Тібаї, він уперше побачив приклад справжньої християнської любові -- місцеві християни приносили полоненим їжу й воду без жодної користі для себе. Це вразило Пахомія настільки глибоко, що після звільнення він ухвалив доленосне рішення -- прийняти хрещення і повністю присвятити своє життя Богові.

Шукаючи шляху до внутрішнього очищення, Пахомій подався до єгипетської пустелі, де став учнем досвідченого подвижника Паламона. Услід за вчителем він провадив надзвичайно суворе життя: постійна молитва, тривалі пости, нічні чування, повна відмова від власної волі. Але згодом він усвідомив, що не всім дано витримати такі подвиги -- і серцем відчув: Бог кличе його створити нову форму чернечого служіння.

Приблизно в 318 році святому Пахомію було надано божественне видіння, в якому Ангел Господній закликав його створити осередок, де ченці зможуть жити разом у братерському єднанні, під духовним проводом. Таким чином, у Табенісі, що в Верхньому Єгипті, постає перший кіновійний монастир — організована спільнота, де всі зусилля спрямовані на молитву, працю та слухняність.

За життя Пахомія спільнота, започаткована ним, стрімко зростала. До кінця його життя існувало вже дев'ять чоловічих монастирів та два жіночі, в яких мешкало понад сім тисяч ченців і черниць. Він не лише духовно наставляв братію, а й мудро керував справами громади, дбаючи про кожного як про свою духовну дитину.

Преподобний відійшов у вічність близько 348 року під час епідемії, яка охопила один із монастирів. Його останки спочатку були поховані в монастирі Табенісі, але згодом їх перенесли в інше місце. Учні Пахомія, серед яких були святі Теодор і Орсісій, продовжили його справу, і традиція кіновійного чернецтва почала розповсюджуватися далеко за межі Єгипту — до Палестини, Сирії, Ефіопії, Італії та Галлії.

У цей день важливо уникати негативних емоцій -- сварки, заздрощі та злі помисли не мають місця в нашому житті. Вважається, що відмовлятися від допомоги тим, хто її потребує, є серйозним проступком. Тільки щира підтримка з чистим серцем принесе позитивні результати.

Існувала давня віра, що в цей день не слід відкривати свої замисли чи обговорювати плани, оскільки сказане може залишитися лише словами і не реалізуватися. Ще одна порада - утриматися від посадки овочів, адже вважається, що земля в цей час "снує" і не приймає насіння, тому всі зусилля можуть виявитися безрезультатними.

У день, присвячений святому Пахомію, віряни звертаються до нього з молитвами про зцілення, сприятливу погоду, багатий врожай та успішне зростання посівів. Вважається, що його заступництво оберігає поля від небезпек, а душі — від втрати надії.

Особливо важливо цього дня чинити добро -- допомогти знедоленому, підтримати слабкого, пригріти голодного словом і ділом. Сам Пахомій навчав: не відвертайся від нужденного -- у цьому суть справжньої праведності.