15 липня - це День Української Державності: що ми відзначаємо і чому це має значення.

День Української Державності: які корені має це свято?

День Української Державності бере свій початок з Указу Президента України від 24 серпня 2021 року. Ініціатором встановлення цього свята став президент Володимир Зеленський, який оголосив про це під час урочистостей до 30-річчя Незалежності України.

Свято, яке офіційно затверджене для відзначення тривалого процесу українського державотворення, охоплює період від часів князів до сьогоднішньої незалежної України. Його основна мета полягає в тому, щоб наголосити на тому, що українська державність існує вже понад тисячу років, починаючи з епохи Київської Русі, а не лише з тридцятирічної історії сучасної незалежності.

Дата 15 липня була обрана не випадково: вона збігається з урочистим святом святого князя Володимира Великого, рівноапостольного за новим церковним календарем. Саме в 988 році Володимир здійснив Хрещення Русі, що стало визначальним моментом для цивілізаційного вибору - інтеграції в християнську європейську спільноту. Це рішення заклало основи не лише для формування духовної ідентичності, а й політичної та культурної спадщини Русі, а згодом і України.

Українці відзначають 15 липня День Української Державності (фото: Getty Images)

Українське державотворення - це історія не одного століття і не однієї епохи. Київська Русь стала могутнім політичним і духовним центром Східної Європи, але нею все не обмежується. Галицько-Волинське князівство, що виникло на уламках Києва, гідно продовжило традиції Русі. А згодом - Українська козацька держава (Гетьманщина) стала унікальним феноменом на мапі тодішньої Європи: із демократичними інститутами, дипломатією, армією та самоврядністю.

У XX столітті ми спостерігаємо ехо державницьких традицій в боротьбі Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки та Карпатської України. Хоча ці утворення були нетривалими, їх поява в надзвичайно складних обставинах свідчить про невичерпне прагнення українського народу до незалежності.

15 липня - це не просто дата. Це символ історичної безперервності, зв'язку поколінь, боротьби та спадковості ідей. Це відповідь тим, хто намагається вкрасти нашу історію і переписати наше коріння. Ми - не тимчасові мешканці на цій землі, а нація з глибоким корінням, власною тяглістю, традицією і баченням майбутнього.

У період масштабного воєнного конфлікту це свято здобуває особливу значущість. Щоденно ми демонструємо, що українці готові боронити свою країну не лише словами, а й конкретними вчинками, самопожертвою, відвагою та єдністю. Державність - це не лише Конституція та територіальні межі. Це внутрішня сила народу бути вірним собі, захищати свої інтереси і не піддаватися труднощам.

Це свято є захистом та імунітетом проти концепції "руського міра". Ми однозначно стверджуємо: Русь — це Україна. Українці — це справжні нащадки Київської Русі, а не їхні північно-східні сусіди, які протягом століть намагались привласнити наше культурне надбання.

І, зрештою, Хрещення Русі у 988 році стало першим історичним рішенням на користь європейських цінностей. Князь Володимир, прийнявши християнство, вивів Русь у європейський культурний та політичний контекст. Сьогодні, продовжуючи цей шлях, ми ще раз підкреслюємо нашу приналежність до європейської спільноти народів: вільних, рівноправних і гідних.

15 липня також є датою святкування Хрещення Русі-України (зображення: Віталій Носач, РБК-Україна).

Адже воно підкреслює важливе: українці не виникли лише в 1991 році, і наша державність не є випадковим чи тимчасовим явищем.

Ми - народ з багатою історією, який пережив численні випробування, включаючи окупації, відновлення та війни, і не лише витримав усі труднощі, а й знайшов своє місце у світі.